Bloomberg оприлюднив великий аналітичний матеріал присвячений впливу гіпотетичної війни між Китаєм та Тайванем за участю США на світову економіку. Прогнози невтішні. Це може коштувати світу $10 трлн, або 10% глобального ВВП, що набагато більше ніж вплив на світову економіку пандемії COVID-19, війни в Україні та всесвітньої економічної кризи. На думку експертів потенційною точкою спалаху можуть стати президентські вибори на Тайвані які відбудуться 13 січня 2024 р.

Bloomberg розглядає два варіанти конфлікту, перший з прямим вторгненням КНР і втягуванням у конфлікт США та другий з китайською блокадою Тайваню.

У разі прямого військового конфлікту, торговий потенціал Тайваню, всесвітнього постачальника чипів, впаде на 100%, торговий оборот між США та Китаєм майже на 100%, на 50% зростуть торговельні тарифи між союзниками США та Китаєм, на 80% скоротяться торговельні операції з Японією, Південною Кореєю та іншими країнами Азії.

Це коштуватиме економіці Тайваню 40% ВВП, а враховуючи що і людські, і матеріальні ресурси країни сконцентровані на узбережжі, яке зазнає атаки у першу чергу, можливо і набагато більше. Але і Китай не залишиться осторонь, економіка КНР, яка і так сповільнилась, втратить 16,7% ВВП, це багато. Втрати США складуть 6,7%, інших країн світу 10,2%.

У разі блокади Тайваню, а йдеться у першу чергу про морську блокаду, торгівля острівної країни теж повністю зупиниться, торговельні тарифи між США та КНР зростуть на 50%, між союзниками США та КНР на 25%. Це призведе до падіння ВВП Тайваню на 12,2%, КНР на 8,9%, США на 3,3%, інших країн світу на 5%.

Обидва сценарії спираюся на припущення, що США вдасться залучити союзників до узгоджених і суворих економічних санкцій проти Китаю.

Нагадаємо, саме на Тайвані виробляється більшість найсучасніших напівпровідників. Наприклад, клієнтами TSMC є такі компанії як Apple, NVIDIA, Broadcom, AMD, Intel, Texas Instruments, Qualcomm та багато інших. Їх загальна капіталізація складає $7,4 трлн. 5,6% загальної доданої вартості у світі припадає на сектори, які використовують мікросхеми як одну з ключових складових продуктів та сервісів. Крім того, Тайванська протока є одним із найважливіших судноплавних шляхів світу.

«Закон про відносини з Тайванем» / The Taiwan Relations Act, прийнятий в США у 1979 р. встановлює зобов’язання США щодо надання оборонних засобів та послуг, зокрема у разі зовнішніх загроз безпеці соціальної та/або економічної системи Тайваню, характер та обсяги яких визначаються Президентом та Конгресом США. Тож теоретично США мають захищати Тайвань, але слабка зовнішня політика Сполучених Штатів ставить питання щодо методів цього захисту.

Раніше, під час Першої (1954–1955), Другої (1958) та Третьої (1995–1996) криз у Тайванській протоці США дотримувалася союзницьких зобов’язань та надавала військово-морську та авіаційну підтримку Тайваню. У 1954 та 1958 роках навіть обговорювалося використання ядерної зброї по цілях на території КНР, але президент Ейзенхауер не погодився на ці пропозиції.

Під час протистояння у 1958 році США перекидало на Тайвань розібрані на частини винищувачі F-104 Starfighter, а під час повітряних боїв було збито 31 китайський МіГ-15 та МіГ-17. Це було перше реальне застосування авіаційних ракет AIM-9 Sidewinder.

Під час кризи 1995-1996 рр. до прямих зіткнень не дійшло, але США відрядило у протоку відразу дві авіаносні групи на чолі з USS Independence (CV-62) та USS Nimitz (CVN-68).

Третя криза у Тайванській протоці розпочалася навкруги президентських виборів на Тайвані. Так може статися і цього разу. 9 січня 2024 р. на острові вже зазвучали сирени повітряної тривоги, начебто помилково, через запуск КНР космічного супутника і падіння другого ступеня ракети-носія, який пролетів над Тайванем на висоті понад 500 км. Але у 1996 році КНР теж запускав ракети над Тайванем, того разу бойові, тож реакцію Республіки Китай важко назвати неочікуваною.

Президентські вибори у Республіці Китай відбудуться 13 січня 2024 року. На посаду претендують Лай Цінде (Демократична прогресивна партія, підтримує незалежність Тайваню), Хоу Юї (Гоміндан, дотримується політики єдиного Китаю, але вважає що Республіка Китай, а не Китайська Народна Республіка, є його законним урядом) та Ке Веньчже (Тайванська народна партія, позиціонує себе як альтернативу двом першим). Засновник Foxconn Террі Гоу, який балотувався на пост президента, зняв свою кандидатуру у листопаді 2023 р.