Використання аерографітових сонячних вітрил для подорожей на Марс і в міжзоряний простір може значно скоротити час і паливо, необхідні для таких місій. Відповідне дослідження опублікували в журналі Acta Astronautica, пише Universe Today.

Астрофізик з Інституту досліджень Сонячної системи ім. Макса Планка і співавтор дослідження доктор Рене Хеллер пояснив, що сонячні вітрила мають потенціал для швидкої доставки невеликих корисних вантажів (до кілограма) по всій Сонячній системі.

«Порівняно зі звичайним хімічним двигуном, який може вивести сотні тонн корисного вантажу на низьку навколоземну орбіту і доставити значну частину цього вантажу на Місяць, Марс і далі, це звучить до смішного мало. Але ключова цінність технології сонячних вітрил – це швидкість», – додав науковець.

На відміну від звичайних ракет, які покладаються на паливо, сонячні вітрила використовують сонячне світло для отримання енергії.

У межах дослідження науковці змоделювали політ на Марс апарату із сонячним вітрилом із аерографу вагою до 1 кг та площею в 104 кв. м. Для цього дослідники використали дві траєкторії польоту від Землі. Один із методів в результаті дав змогу дістатися на Червону планету за 126 днів, а от другий – лише за 26 днів.

До слова, недавно було озвучено теорію, що для колонізації Марсу може вистачити лише 22 людини, але для цього їм треба мати певні типи особистості.