Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров опублікував у Twitter цифрові копії офіційних запитів міністерства до Valve, Sony й Microsoft із закликом заборонити продажі російської гри Atomic Heart. Це погана ідея, і ось чому.

«Офіційні запити щодо заборони продажу гри Atomic Heart. Я вірю, що жоден із цих бізнесів не підтримує кривавий режим, вбивства чи романтизацію комунізму. Новий рівень російської цифрової пропаганди – використання ігрової індустрії.» – написав Михайло Федоров.

Насправді українська ігрова спільнота – журналісти, блогери, ютюбери та звичайні гравці – вже понад два місяці намагаються донести до англомовної ігрової спільноти, у першу чергу до видавців та ЗМІ, що Atomic Heart – це інструмент російської пропаганди, який прославляє кривавий радянський режим. Що там казати, головний герой тут взагалі агент КГБ.

Скажу чесно, я теж доклав до цього руку, намагаючись писати іноземним журналістам та видавцям листи, доводячи, що оглядати та просувати російські ігри у той час, як росіяни кожного дня вбивають українців та коять геноцид – це те ж саме, що оглядати та просувати ігри про газові камери та концентраційні табори під час Голокосту. На жаль, нічого не працює, вони не розуміють, чому росіяни токсичні.

Навпаки, голосна кампанія, яку провели українські блогери, лише зробила додатковий PR для Atomic Heart. Тому що для медійних продуктів майже не буває поганої реклами. Кожна спроба українців закенселити гру лише додавала словосполученню «Atomic Heart» балів. Кожне згадування гри викликало додатковий інтерес. Чому це українці проти, може, це цікаво? Кожне виправдання з боку розробників створювало ще один інформаційний привід. Це як хімічна реакція, в яку українці свідомо підкладали каталізатор. Цей блог теж підвищить згадуваність російської гри. На жаль. Саме тому я і не хотів нічого писати про Atomic Heart, принаймні до релізу гри.

Так само спрацює і лист Міністерства цифрової трансформації. Sony, Microsoft та Valve не стануть зупиняти продажі. Пропаганда – це дуже ефемерна річ, її не продемонструєш у суді. А скасування продажів без поважної причини приведе саме до судового позову з боку розробників. Тобто крім недоотриманого прибутку, збитків на рекламі й просуванні, Sony, Microsoft та Valve отримають ще і потенційний судовий позов. Навіщо це їм? Поки автори гри не вбивають у прямому ефірі котиків або не ображають сексуальні меншини, ніхто нічого робити не буде.

Зате усі західні ЗМІ обов’язково напишуть про цей лист і чергову спробу заборонити гру, і це… правильно, приведе до додаткових продажів.

Єдине, що потенційно можуть зробити Sony, Microsoft та Valve (зверніть увагу, на Epic Games Store цього російського лайна нема) – це заборонити продажі Atomic Heart в Україні. Але, на жаль, додаткові продажі по світу після резонансу в ЗМІ легко компенсують падіння продажів в Україні.

А Atomic Heart і так дуже непогано продалась. Вона вже стала найкращим стартом в Xbox Game Pass у 2023 р. Так, ще не осінь, але… Лише у Steam розійшлося, за різними оцінками, від 250 до 800 тис. копій гри. Steam-рейтинг, накачаний росіянами – 86/100, але й Metacritic не такий вже й поганий – 76/100 для ПК-версії. А тут ще і PR-допомога від українців!

Як в такому разі боротися з російським пропагандистським лайном? До речі, пан міністр не правий, використання ігрової індустрії – це ніякий не новий рівень російської цифрової пропаганди. Вони завжди так робили, ще з середини 1990-х років. Це скоріш норма для російської ігрової індустрії – бути рупором комунізму-рашизму.

То ж як боротися? Лише власним продуктом. Власними іграми про цю війну, які зможуть показати світу усю сутність російської культури. Свого часу навіть автори Call of Duty змогли зробити це. Тож дуже сподіваємось, що розробники S.T.A.L.K.E.R. 2, Metro 4 та інших українських ігор знайдуть, як відповісти росіянам і головне – знайдуть мужність для цього.

З іншого боку, тут є один дуже неприємний момент. Росіяни вміють гордитися навіть своєю убогістю, ницістю та мерзотністю. Та ж українська You Are Empty й ігри серії з Metro насправді критикували та демонстрували усі «принади» радянсько-російського строю, але це не завадило росіянам пишатися цими іграми та вважати їх «своїми».

Тож, насправді в мене немає рецепта того, як боротися з російською пропагандою в іграх. Але це точно не треба робити так, як зробили українські блогери, ЗМІ та Міністерство цифрової трансформації.

P.S. Насправді заборонити продажі Atomic Heart в Україні треба було ще восени 2022 р., але зробити це по-тихому, щоб не привертати зайвої уваги.