Протягом десятиліть озоновий шар Землі, який захищає життя на нашій планеті від шкідливих ультрафіолетових (УФ) променів сонця, зазнавав ушкодження від звичайних хімічних речовин, що використовуються скрізь — від холодоагентів до лаку для волосся. Але зараз дірки в озоновому шарі зменшуються, завдяки десятиліттям глобальних зусиль по його відновленню. Про це свідчать дані Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), повідомляє The Verge.

Вчені вперше виявили діру над Антарктикою в 1985 році. Через пару років країни світу прийняли Монреальський протокол, глобальні зусилля з поетапної відмови від «озоноруйнівних речовин». Тепер завдяки цій роботі вчені очікують, що протягом наступних десятиріч озоновий шар почне виглядати більш схожим на свій нормальний здоровий стан. Це знижує ризик виникнення раку шкіри та катаракти у людей, а також пошкодження рослин і сільськогосподарських культур сонцем.

Приблизно до 2066 року, на думку ВМО, озоновий шар над Антарктикою повернеться до такого, яким він був у 1980 році — до того, як там з’явилася ця діра. Оскільки потоншення озонового шару там було найсильнішим, очікується, що інші райони відновляться швидше.

На півночі над Арктикою озоновий шар має виглядати так, як у 1980 році, до 2045 року. Для решти світу це відновлення очікується до 2040 року. Група експертів ООН представила ці висновки під час щорічної зустрічі Американського метеорологічного товариства. Звичайно, цей прогрес залежить від дотримання політики, яка обмежує використання шкідливих озоноруйнівних речовин.

Молекули озону в стратосфері поглинають шкідливе ультрафіолетове випромінювання від Сонця, не даючи йому досягти нас. Це частина процесу постійного створення і руйнування озону в нашій атмосфері. Але коли туди потрапляють певні хімічні речовини, цей баланс порушується, внаслідок чого озону руйнується більше, ніж утворюється.

Одними з найгірших руйнівників є хлорфторвуглеці (ХФВ), які колись використовувалися в холодильних установках, кондиціонерах, аерозольних розпилювачах та багатьох інших приладах. Далі йдуть гідрохлорфторвуглеці (ГХФВ), розроблені як менш потужні замінники ХФВ, які, однак, все ще руйнують озоновий шар. На щастя, на сьогодні в рамках Монреальського протоколу вдалося поетапно відмовитися від близько 99% озоноруйнівних речовин.

Глобальна угода про захист озонового шару також є корисною для зусиль, спрямованих на уповільнення зміни клімату. Озоноруйнівні речовини були замінені іншим класом хімічних речовин, які є потужними парниковими газами, що називаються гідрофторвуглецями (ГФУ). Угода в Кігалі була додана до Монреальської угоди у 2016 році, щоб обмежити ці хімічні речовини, що нагрівають планету.

Очікується, що відмова від ГФУ в усьому світі значно зменшить глобальне потепління — до пів градуса за Цельсієм до 2100 року. Для контексту, світ вже потеплішав приблизно на 1,2 градуса за Цельсієм з доіндустріальної епохи, що посилило багато екстремальних погодних катаклізмів, з якими ми стикаємося сьогодні.

Але разом з хорошими новинами є і кліматичне застереження. Група експертів попереджає, що «геоінженерія» – навмисне маніпулювання кліматом і/або атмосферою з метою усунення певної шкоди, яку ми завдали, спалюючи викопне паливо, — потенційно може мати свої наслідки для озонового шару. Вони особливо занепокоєні тактикою, яка називається впорскуванням стратосферного аерозолю (SAI).

Прихильники цієї тактики вважають, що вона може допомогти охолодити планету, оскільки аерозолі можуть відбивати частину сонячного світла назад у космос. SAI «пов’язане зі значними ризиками та може спричинити непередбачувані наслідки», згідно з нещодавнім звітом, підготовленим за підтримки ВМО. А деякі експерти з питань клімату вже забили на сполох через нещодавню спробу одного стартапу випустити сітловідбивальні частинки сірки в стратосферу.

Тим часом поетапна відмова від озоноруйнівних хімічних речовин розглядається як приклад того, чого люди можуть досягти, коли вони разом долають глобальну екологічну кризу.

«Дії щодо озонового шару створюють прецедент для кліматичних дій. Наш успіх у припиненні використання озоноруйнівних хімічних речовин показує нам, що можна і потрібно зробити, в терміновому порядку, для переходу від викопного палива, скорочення викидів парникових газів і, таким чином, обмеження підвищення температури», – заявив Генеральний секретар ВМО Петтері Таалас.