Tom Clancy’s Rainbow Six Extraction – чергова спроба перетворити один з ігрових режимів на окрему гру, але чи вдала? Режим Outbreak ненадовго з’явився у Rainbow Six: Siege ще чотири роки тому і надав можливість перенести багатокористувацькі тактичні бої у дещо іншу площину – кооперативний PvE, у якому оперативники були змушені протистояти інопланетному паразиту, що перетворював людей на кровожерливих монстрів. Івент прийшовся гравцям до смаку, можливо тому, що давав можливість трохи перепочити від звичного PvP, але, на жаль, був обмеженим у часі. Втім, Ubisoft побачила зацікавленість аудиторії й вже через рік анонсувала спін-офф, що продовжує сюжетну лінію Outbreak.

Гра Tom Clancy’s Rainbow Six Extraction
Жанр Tactical shooter, Co-op
Платформи Windows, PlayStation 4, PlayStation 5, Google Stadia, Xbox One, Xbox Series X/S
Розробник Ubisoft Montreal
Видавець Ubisoft
Посилання Офіційний сайт, Epic Store

Не встигли оперативники розібратися зі спалахом інопланетної зарази у Нью-Мексико і повернутися до звичної роботи, як метеорити з паразитами почали падати по всій території США. Заражені зони миттєво покриваються слизом, посеред якого виростають огидні пульсуючі гнізда, що породжують прибульців-археїв. Щоб взяти ситуацію під контроль, був створений загін REACT (Rainbow Exogenous Analysis and Containment Team), основна мета якого – евакуація людей, збір інформації про прибульців та зачистка зон зараження. До складу загону входять давно знайомі обличчя з Rainbow Six: Siege, хіба що навички деяких з них були трохи видозмінені, щоб краще відповідати вимогам PvE-режиму. Це, в принципі, все, що необхідно знати про сюжет Extraction, тому що він в цілому не дуже цікавить навіть сценаристів: вони не надто переймаються тим, щоб створити цілісну історію за допомогою кат-сцен та уривків інформації, що відкриваються під час виконання завдань, а самі персонажі практично ніяк не спілкуються під час місій. Прибульці погані, оперативники хороші, а тепер поїхали в турне деконтамінації різними куточками Північної Америки.

У грі чотири різні локації, що поділені на три зони, кожна з яких, своєю чергою, має підрівні. Втім, на початку гравцю доступний лише Нью-Йорк, з його відносно компактними картами, невеликою кількістю археїв та доволі комфортним рівнем складності. Щоб відкрити наступні локації, необхідно підвищити свій ранг, провівши декілька вдалих рейдів та прокачавши персонажів. Будь-який забіг у Tom Clancy’s Rainbow Six Extraction відбувається за однією і тією самою схемою – обираємо оперативника, локацію і разом з двома іншими гравцями відправляємось виконувати завдання, які, на жаль, особливою різноманітністю не відрізняються. Зазвичай від гравців вимагають просканувати чи знищити інопланетні гнізда, вбити чи захопити живцем елітного ворога, евакуювати VIP-персону, врятувати втраченого оперативника чи зібрати дані, для чого необхідно утримувати територію протягом певного часу. Виконали завдання на одному підрівні та можете обирати – відступити на базу чи переміститися на наступний, пройшли три підрівні, й забіг скінчився.

Звісно, чим далі ви просуваєтеся, тим більша винагорода, але і ризик більший, тому що використані гаджети та набої не відновлюються в рамках одного рейду, а здоров’я – навіть після його завершення. Натомість доводиться сподіватися, що на наступному рівні набої та ящики з технічними засобами з’являться раніше, ніж ви наштовхнетеся на групу археїв. Що ж до фізичного стану оперативника, то тут можуть допомогти аптечки, але лікують вони лише тимчасово, все отримане за їх допомогою здоров’я поступово втрачається, потрібно дочекатися кінця рейду, де зароблений досвід конвертується у часткове зцілення персонажів. Персонажа можна і втратити, але не назавжди: смерті як такої в грі немає, нейтралізованого оперативника рятує кокон зі спеціальної піни, після чого його можуть або врятувати інші члени команди, доставивши в зону евакуації, або ж гравцю доведеться повернутися в цю місію іншим оперативником, для того, щоб знайти й врятувати втраченого бійця.

На перший погляд, звучить все схоже на чергову версію Left 4 Dead, але насправді Extraction – це майже повна протилежність дітищу Turtle Rock Studios. Бігати наввипередки з ордою, стріляючи в усі сторони та закидуючи археїв гранатами тут, звісно, можна, але нічого, окрім проваленої місії, це вам не дасть. Пересуватися треба навприсядки, використовуючи для проведення розвідки різноманітні гаджети REACT – датчики серцебиття, сканери, дронів. Розвідка не те щоб обов’язкова, але дуже бажана, адже цілі місії та місця появи ворогів процедурно генеровані, так що покладатися лише на знання локації не можна. Стріляти, не зважаючи на те, що більша частина зброї має глушники, також варто в останню чергу: і гнізда, і окремих інопланетян нейтралізовувати краще ножем, а якщо вже справа дійшла до перестрілки, то цілитися потрібно у вразливі місця. Поранений архей підіймає тривогу, після чого до вас збіжиться добра третина рівня, а всі навколишні гнізда почнуть плодити нових ворогів: доведеться зачищати околиці, постійно відбиваючись від навали чудовиськ, що у Нью-Йорку ще схоже на невелику незручність, а от на Алясці чи у Нью-Мексико це практично стовідсотково смертний вирок.

Бувають вечори, коли я відверто ненавиджу Extraction. У грі, де один випадковий постріл чи навіть необережний крок може перетворити ідеальну стелс-місію на хаос, все дуже залежить від напарників по команді. І далеко не всі гравці розуміють, як саме треба грати в Extraction. Ми щойно висадилися, я запускаю дрон, щоб розвідати околиці, починаю помічати гнізда та патрулі інопланетян, вишукуючи VIP’a, якого нам треба евакуювати, а два нещастя, яких мені підібрало в команду, вже несуться зі спринтом кудись вглиб рівня, причому у різних напрямках, шмаляючи у все що бачать з дробовиків. Спочатку я ще якось намагався рятувати таких бідах, але одного разу, втративши через таку поведінку напарників шість оперативників за вечір, вирішив, що треба починати евакуацію, щойно стає зрозумілим, що партнери неадекватні та ігнорують голосовий чат. Встигнуть добігти до гелікоптера – пощастило, ну а якщо ні, то нехай щастить витягти свого персонажа наступного разу і вже без мене. Не дуже спортивно, так, але що поробиш.

При цьому, з адекватними гравцями Extraction – це просто неймовірний досвід. Злагоджена командна гра дозволяє витягти ціль, не зробивши жодного пострілу, побудувати багаторівневий захист при утриманні точок, з укріпленням стін, мінними полями та голограмами, що відволікають ворогів, і навіть втеча з поля бою викликає не роздратування, а приплив адреналіну: поки ти тягнеш кокон полеглого товариша, другий напарник прикриває твій тил, мінує проходи та відволікає ворогів на себе. Та навіть якщо вам поталанило з напарниками або ви прийшли в гру з друзями, стають очевидними інші мінуси Extraction – трохи дивний баланс і невелика кількість контенту. По-перше, не всі оперативники однаково корисні, деякі гаджети певною мірою дублюють один одного або просто дуже ситуативні, автоматичні гвинтівки в десяти випадках з десяти краще ніж SMG, дробовики та кулемети, а реально “працюючих” тактик не так і багато: в основному все зводиться до “повзай навприсядки та зачищай одну кімнату за іншою, не підіймаючи галасу”.

По-друге, злагоджена робота в команді дозволяє пробігти всі наявні локації за декілька вечорів, після чого залишиться займатися виконанням викликів на кшталт “вбий стільки-то ворогів таким от чином” та проходженням щотижневих місій у Maelstrom Protocol, рейді з екстремальною складністю на дев’ять підрівнів замість звичних трьох, збиранням косметики й прокачкою персонажів (новий ствол, +20% відсотків до броні, +15% швидкості пересування тощо). Зайняття не для всіх, будемо відверті. І якби Extraction залишився одним із режимів у Siege, можна було б просто переключитися у мультиплеєр, щоб змінити обстановку, або просто дочекатися чергової порції контенту. Але ж ні, це окрема гра, якій і справді є чим зацікавити гравців, але немає чим втримати. Принаймні поки що.