Так, я добре знаю, що винесену у заголовок сентенцію можна застосувати до будь-якого фільму, створеного за літературним оригіналом. І так, я знаю, що режисери мають право на власне бачення, кіноадаптація не завжди має бути дослівним повтором першоджерела та бла-бла-бла. Але, у випадку фільму "Електричний штат" / The Electric State від начебто славетних братів Руссо різниця настільки разюча...
Назва | "Електричний штат" / The Electric State |
Жанр | фантастика, бойовик |
Режисери | Ентоні та Джо Руссо |
У ролях | Міллі Боббі Браун, Кріс Пратт, Джонатан Ке Кван, Стенлі Туччі, Джейсон Александер, Джанкарло Еспозіто, Вуді Норман і Мартін Клебба та інші |
Студії | AGBO, Netflix |
Хронометраж | 2 година 08 хвилин |
Рік | 2025 |
Посилання | IMDb |
Можливо треба було залишити "Електричний штат" / The Electric State канати у забутті десь у нетрях нескінченного каталогу поганих фільмів Netflix, але... я вирішив, що така провальна кіноадаптація – це гарна нагода поговорити про творчість художника, письменника, композитора та ігрового дизайнера Сімона Столенгаґа, за книгою якого створено цю стрічку.
Сімон Столенгаґ – шведський цифровий художник, письменник, музикант та ігровий дизайнер, що захоплюється ретрофутуризмом і створює зворушливі графічні історії, які не можна назвати ні книжками, ні коміксами, ні навіть графічними романами. Скоріше це своєрідні артбуки з замітками на полях, які створюють відповідний настрій та розповідають зазвичай дуже меланхолійну, тягучу та пронизливу фантастичну історію з сумним закінченням. Можна вважати книжки Столенгаґа своєрідними sci-fi mood books. Їх дуже приємно неспішно гортати, розглядаючи ілюстрації, а деякі глави тут містять лише ілюстрації, без тексту, читати невеликий пояснювальний текст і намагатися домислити те, про що автор навмисно замовчує.
Твори Сімона Столенгаґа – це у першу чергу пожива для розуму та уяви. Попре загальний сумний настрій, а часом навіть трагічне завершення, вони чомусь заспокоюють і, якщо хочете, навіть втішають.
Книги Столенгаґа дуже важко, майже неможливо екранізувати, у будь-якому разі, екранізація не буде мати сюжетної подібності з оригіналом, бо у творах Столенгаґа зазвичай немає чітко вираженого сюжету. Хоча, наприклад, та сама The Electric State – це закінчена історія з початком та кінцем, сумний роуд-бук теренами Америки майбутнього, що вмирає від власної байдужості до самої себе.
Так ось, навіть попре те, що The Electric State має чітко виражений сюжет, автори фільму "Електричний штат" / The Electric State примудрилися настільки переінакшити його, що він не просто відрізняється від оригіналу, він протирічить йому. Ну і звісно, від сумного, меланхолійного настрою тихого кінця світу, який малює Столенгаґ, брати Руссо не залишили нічого. Замість цього ми маємо варіацію на тему "Дня незалежності" / Independence Day з протистоянням добрих роботів та злих людей, замість війни людей проти інопланетян. Чорт забирай, тут навіть є президент-герой, що прокрадається у лігво ворога.
Але якщо в Independence Day все було настільки погано, що аж добре, то про "Електричний штат" / The Electric State братів Руссо не можна сказати навіть цього. У славетних режисерів, які витратили на картину неймовірні $320 млн (так, це найдорожчий фільм Netflix!), вийшла абсолютно ніякова нікчемність. Як у випадку з "Днем незалежності", фільм, мабуть, можна подивитися один раз і навіть отримати від цього якесь хворобливе задоволення, але він і справді просто ніяковий.
Майже все гарне, що є в "Електричний штат" / The Electric State – це відтворення один в один декількох ілюстрацій з книги Сімона Столенгаґа і дизайн роботів, як той, що був у Столенгаґа, так і створений спеціально для фільму.
Імениті актори, запрошені грати у "Електричний штат" / The Electric State, навіть не стараються, хіба що Стенлі Туччі та Джанкарло Еспозіто, але роль останнього і не передбачає якоїсь видатної акторської гри. Гірше за все у фільмі виглядає Кріс Пратт, йому дісталася роль шута і навіть з нею він не впорався. Міллі Боббі Браун – це відвертий міскаст. При усій повазі до її роботи в "Дивних дивах" / Stranger Things, особливо в перших сезонах, в усіх останніх фільмах вона з одним і тим самим виразом обличчя грає одну і ту саму роль, і це геть не видатна акторська робота, якщо тут взагалі можна казати про акторську роботу. Та що там, мовчазна героїня книжки, яка трохи відсторонено описує те, що переживала до подій книги й те, що бачить під час своєї подорожі Америкою, виглядає на порядок ціліснішою та цікавішою, ніж трохи занадто балакучий образ з фільму.
Як я вже казав, книги Сімона Столенгаґа дуже важко екранізувати, але якщо в авторів екранізації є талант та бажання, це можливо. Як це сталося у випадку серіалу "Оповідки з кільця" / Tales from the Loop (2020) від Amazon. Так, його сюжет дуже відрізняється від історії з книг Столенгаґа Tales from the Loop та Things from the Flood, але він зберігає основну ідею, ту саму загадкову Петлю, та майже ідеально передає ностальгійний та меланхолійний настрій творів Столенгаґа. Дуже раджу подивитися цей серіал.
Ну і звісно дуже раджу усі художні/літературні твори Сімона Столенгаґа. Станом на зараз це п’ять книжок: Tales from the Loop (2014), Things from the Flood (2016), The Electric State (2018) (до речі, точніший переклад назви все ж таки "Електрична країна"), The Labyrinth (2020) та Swedish Machines (2025). Усі книжки Столенгаґа профінансовані за допомогою Kickstarter. Станом на зараз українською вийшла лише перша книга – "Оповідки з Кільця" / Tales from the Loop від видавництва "Видавництво". Чи планується переклад інших творів автора, наразі невідомо, але в продажу є англомовні версії.
Крім текстів та ілюстрацій, Сімон Столенгаґ створює... електричну музику для власних творів. На стрімінгових сервісах доступний ембієнт альбоми Music for DOS, The Electric State, Music for Satanic Children та The Labyrinth – Spotify, YouTube Music.
Але і це ще не все. Існує також настільна рольова гра за Tales from the Loop, яку порівнюють за настроєм зі Stranger Things.
Повертаючись до фільму Netflix. Якщо ви вже знайомі з творчістю Сімона Столенгаґа, то краще пропустити "Електричний штат" / The Electric State. Якщо ще не знайомі, то краще спочатку подивіться фільм, а потім вже переходьте до книжок. Або відразу переходьте до книжок, бо як я вже написав на початку – книжки краще, книжки майже завжди краще.