South of the Circle – кола пам’яті

South of the Circle, інтерактивна історія від маленької інді-студії State of Play, яка ще два роки тому вийшла на Apple Arcade, нарешті дісталася і до інших ігрових платформ. Це чуттєва, дуже зворушлива і дійсно дуже гарно зроблена історія, але… в нас є до неї декілька важливих запитань.

South of the Circle могла б стати гарним фільмом, або книгою, або навіть графічним романом для дорослих, але State of Play працює в ігровому форматі, тож вона стала грою, інтерактивною історією про дослідника, що заблукав за полярним колом у сніжній завірюсі та загубився у власній пам’яті.

Літак Пітера, науковця з Кембриджа, який досліджує хмари, потрапив в авіакатастрофу десь за Південним полярним колом. Молодий вчений повинен дістатися до найближчої полярної станції, щоб викликати допомогу до свого пораненого пілота. Паралельно Пітер пригадує своє життя в Англії, викладання в Кембриджі та роботу над дисертацією. І звісно ж, Клару, яка надихала і допомагала йому у дослідженнях.

Але пам’ять – це дуже ненадійна річ. Зазвичай люди пам’ятають ті самі події трохи по-різному, намагаючись хоч постфактум виставити себе в гарному світлі. Пітер втомився, змерз, він наляканий, його свідомість плутається, і Клара залишається єдиним, що змушує його йти вперед. Але чи вірно він пам’ятає власне минуле, чи не зробив він у минулому чогось, що змусить його жалкувати зараз?

Дві історії, що розвиваються майже паралельно, зв’язані принципом подібності. Якась деталь оточення, або дія у сучасності, а це пошуки допомоги в Антарктиці, викликає спогади про минуле Пітера. І здається, вибори, які Пітер робить у своїх спогадах, можуть якось вплинути на те, що відбувається у сьогоденні. Це не так: Пітер обирає лише те, як він пам’ятає минуле, а не те, що він зробив тоді, коли перед ним постав вибір між вірністю країні, вимогами наукового істеблішменту та дівчиною, яку він кохає.

Події South of the Circle відбуваються у 1960-х роках у Кембриджі та Антарктиді й автори досить вдало передають атмосферу Холодної війни. Кембриджська п’ятірка, досить вагомий вплив лівих теорій у студентських колах, антивоєнні марші, не дуже доброзичливе ставлення викладачів старої школи до жінок в наукових колах, обговорення Договору про Антарктиду – це відбувається у Великій Британії. Шпигуноманія (насправді обгрунтована), тотальна недовіра, спроба таємно порушити Договір та використовувати наукові дослідження як прикриття для шпигунської та військової діяльності – це вже про Антарктиду.

І ось тут є декілька моментів, з якими сучасний українець скоріш за все не погодиться. Рух за ядерне роззброєння спонсорувався Радянським Союзом і був вигідний СРСР, доки Союз не наздогнав і не перегнав США за кількістю боєголовок. Необхідність роззброєння – відверта ліва пропаганда, плоди якої пожинає зараз Україна й уся Європа. Ну і довіряти росіянам? Серйозно?

Тобто у тому, що стосується особистих відносин Пітера та Клари, спроб розібратися в загадкових подіях, що відбуваються за Полярним колом, питань до авторів South of the Circle нема, а ось щодо підтримки типових для радянської/російської пропаганди наративів «ваш уряд вам бреше», «не все так однозначно», «зброя – це погано» питання є. І багато.

Ще одне зауваження стосується анімації персонажів та їх взаємодії. Тобто захоплення руху зроблено дуже гарно, а ось коли персонажі взаємодіють з ігровим рівнем та один з одним, виглядають вони дуже незграбно і кумедно, що трохи заважає зануренню в гру. Особливо це помітно в епізоді з Пітером та Кларою у горах.

Формально у South of the Circle два різних закінчення, але як ми вже сказали, Пітер не може вплинути на події минулого, лише на власне сприйняття тих подій, тож різні закінчення насправді дуже схожі. Тобто інтерактив у грі лише номінальний, недарма ми обираємо навіть не репліки-відповіді, а настрій та абстрактні поняття. South of the Circle – це майже лінійна гра, такий собі фільм тривалістю 3,5 години на ігровому рушії. Гру можна пройти за одну сесію.

Але як фільм South of the Circle просто шикарна. Обидві історії дуже вдало зрежисовані та розказані майже бездоганно. Спасибі за це треба сказати не лише сценаристам, а і акторам озвучення, які майстерно впоралися з ролями. Це і не дивно, адже у роботі над грою брали участь такі автори, як Гвілім Лі («Богемна рапсодія»), Олівія Віналл («Жінка в білому»), Річард Гулдінг («Корона»), Антон Лессер («Гра престолів»), Едріан Роулінз («Чорнобиль») та Майкл Фокс («Абатство Даунтон»). Окрема подяка за неймовірно красиву британську англійську, слухати яку – справжня насолода.

Ну і звичайно, музика. Саундтрек від Еда Крітчлі дійсно фантастичний. Це справжня сучасна кіносимфонія, яка починається з першими кадрами гри та замовкає на фінальних титрах. Крітчлі працював над музикою для ще однієї гри State of Play – паперовою Lumino City, яка отримала BAFTA у 2014 р., крім того, він робив цікаві ремікси музики з Machinarium.

South of the Circle – невелика, цілісна і дуже емоційна історія. Хтось скаже, що відкритий фінал – це слабкість авторів, але він залишає хоч якусь надію на happy end, що, як на мене, дуже важливо у сучасному світі. До 10 серпня у Steam гра коштує усього 188 грн. Вартує це походу на тригодинний фільм чи ні – вирішуйте самі.

P.S. Британська полярна станція, на яку Пітер приходить на самому початку гри – це Faraday Station (Station F), відома зараз як українська антарктична станція «Академік Вернадський».