Рецензія на фільм “Найкращі вихідні”

Найбільший у Східній Європі Atlas Festival тепер має свій, можна сказати, повнометражний ігровий рекламний ролик виробництва студії Film.ua, і ця колаборація має як плюси, так і мінуси.

“Найкращі вихідні” – це багатосюжетна комедія про юних і здебільшого для юних, для кого словосполучення Atlas Weekend має вагу.

А ще — це фільм про стосунки, дружбу, сім’ю і музику. В усе це різнобарв’я органічно вплітається літній і приємний — особливо якщо дивитися з сьогоднішніх лютневих морозів — Київ, викликаючи щемке відчуття на свою адресу і ностальгію по літу.

Фільм має чотири окремі сюжетні лінії, які не переплітаються і герої яких жодним чином між собою не пов’язані. Тут у нас і пацики з Кривого Рогу, що їдуть розважитися до столиці, і кар’єристка, що змушена сама виховувати брата, і музикантка, яка вирушає на зустріч із батьком, який давно її покинув… І найяскравіша лінія у фільмі — хлопець з Німеччини, який закохався в інстаграмний образ координаторки “Атласу” Ольги та влаштувався волонтером на фестиваль, переживаючи всі клішовані перипетії закордонних гостей в Україні (спойлер: без шароварщини не обійшлося).

Але зрештою всіх їх збирає великий музичний фестиваль у фіналі.

Оскільки альфою й омегою фільму є Atlas Festival, то тут повно камео його резидентів – alyona alyona, ONUKA, Вєрка Сердючка, Артем Пивоваров, Олексій Дурнєв, The Hardkiss… Мер Києва Віталій Кличко продовжив виступати по самоіронії та недвозначно впав з велосипеда в одному з епізодів. І, здається, це таки найяскравіше камео у фільмі. Яскравіше навіть за музичний кліп, який автори зняли в рамках маркетингової кампанії:

Режисером “Найкращих вихідних” виступив Владислав Климчук, який у своїй фільмографії взяв курс на комедію і навіщось взяв псевдонім, працюючи над попередніми проєктами, тому у титрах двох перших частин “Скаженого весілля”, наприклад, подається як Влад Дикий.

Ідея фільму викликає бажання його переглянути. Під час перегляду ви впізнаєте там себе або своїх друзів, чи друзів своїх друзів. Помножене на нестримний гумор і не завищені очікування це видовище точно не буде нудним. Але воно буде: передбачуваним, невигадливим, без карколомної сценарної думки, подекуди з дивними режисерськими рішеннями, з гаслом “чим простіше — тим краще”. Це фільм на один раз, але за цей раз ви насмієтеся досхочу і, що найголовніше, вам буде що згадати після того, як покинете глядацький зал.

Від фільму не варто чекати інтелектуального розмаху, еволюції персонажів чи вражаючих сюжетних арок — він займає нішу стрічок без претензії, які мають беззаперечне право на існування.

І ще можна сказати напевно — в Україні чудові юні актори, університет імені Карпенка-Карого працює недарма. Поруч з Ірмою Вітовською й Адою Роговцевою, які також отримали трохи екранного часу, нова зміна виглядає як мінімум не соромно. І це попри те, що герої, яких вони зображають на екрані, прописані досить поверхово. Як випадковий знайомий, з яким ви провели найкращі вихідні на Atlas’i, а потім зрозуміли, що таки нічого про нього не знаєте.