Огляд надлегкої ігрової миші Razer Deathadder V3

Deathadder V3 — це продовження однієї з найстаріших серій ігрових мишок не тільки Razer, але й взагалі в цьому сегменті. Не так вже й багато на ринку моделей, які існують вже понад 17 років. У своїй новій ітерації Deathadder пропонує геймерам маленьку вагу, топовий сенсор і знайому форму корпусу. А ми зараз подивимося чи варта нова модель апгрейду з колишніх поколінь та й взагалі уваги.

Комплектація Razer Deathadder V3

Тут нічого нового чи чогось незвичайного. В комплекті з мишкою постачається чохол-мішечок для зберігання та транспортування.
Дизайн

В Razer нічого не змінили з точки зору зовнішнього вигляду або форми корпусу. Це абсолютно та сама Deathadder, яку знають гравці з 2006 року. Але не змінюючи кардинально дизайн, компанія експериментує з дрібницями. Наприклад, в моделі V3 відсутня підсвітка логотипа, що дозволило зменшити вагу ще більше. А також тут відсутні резинові накладки на боках.

Мишку повністю виконано з гладкого пластику. До якості збірки претензій немає і є відчуття монолітності. Модель повністю чорна, якихось додаткових елементів дизайну тут нема, крім логотипа виробника, який вже не підсвічується. Загалом, конструкція міцна та практична. Доречі, дуже добре і те, що у гонитві за полегшенням, Razer не пішла шляхом встановлення дірочок в корпусі, як деякі інші виробники й завдяки цьому всередину буде потрапляти менше пилу.

Форма, ергономічність, кнопки

Бажання виробника зменшити вагу корпусу не змогло не торкнутися певних деталей, особливо в порівнянні з попередньою моделлю Deathadder V2. Перше, що впадає в очі — це відсутність додаткових кнопок, які раніше були за коліщатком прокрутки. Не можу сказати, що їх не вистачає, але краще мати додаткові опції, ніж їх не мати. В плані функціональності Deathadder V3 більше схожий із помітно дешевшою Deathadder Essential, яка на момент написання огляду коштувала у два рази дешевше.

Не стало також і резинових накладок на боковинах під пальці. Особисто мені хотілося, щоб вони залишалися, адже так контакт з рукою буде краще, враховуючи також той факт, що мишка майже не відчувається у руці завдяки мінімальній вазі в 59 грамів. Але розподілення самої ваги ідеальне. Не відчувається навіть кабель підключення. Він мʼякий та дуже легкий. Його кріплення до миші доволі високе і під час користування він не чіпляється за поверхню килимка.

В усьому іншому, це давно знайома модель Deathadder. Ергономічність миші не змінилася, форма абсолютно така сама. На щастя нікуди не ділися бічні кнопки. Вони чітко натискаються, а їх хід мінімальний. Мені сподобалися основні клавіші, їх хід також короткий, мʼякий, але тактильно відчутний. Під клавішами встановлено оптичні перемикачі з ресурсом 90 млн натискань.

Щодо коліщатка прокрутки, то до нього також жодної претензії. Його хід та натиснення чіткі та тихі.

Хочу додатково зазначити відчуття від ковзання миші по поверхні. Ніжки Deathadder V3 виявилися доволі товстими й дуже слизькими. Мишкою дуже приємно користуватися навіть на килимках створених для контролю. На більш гладких килимках ситуація ще краще. Я можу рекомендувати до цієї миші саме “контрольні” килимки з чіпкою поверхнею. Це дає прекрасне відчуття повного контролю за переміщенням і одночасно відсутність дискомфорту чи затримок.

Сенсор та налаштування

Це, мабуть, перша мишка у нас на тесті із сенсором Razer Focus Pro та роздільною здатністю 30 000 dpi. Мені здається, що вже на відмітці 12-16 тис. dpi реальної потреби в таких цифрах не має, а тут навіть ще більше.

Для маркетингових потреб, мабуть, буде непогано, але для звичайного користувача з моніторами від FullHD до 4К буде достатньо показника менше третини від максимальної роздільної здатності. Тим паче це не головне в сенсорі. Головним показником тут є чіткість та стабільність. І з цим у Razer Deathadder V3 повний порядок. Навіть в іграх, де потребується найвища реакція жодних проблем не було. Миша чітко відстежує рухи як на доволі маленькому dpi, так і на реально великому при різких та довгих рухах.

Інша цікава особливість миші полягає у частоті опитування порту (polling rate), яка в такому випадку сягає 8000 Гц. Це означає що миша передає сигнал порту вашого компʼютера один раз на 0,125 мілісекунди, на відміну від більшості сучасних маніпуляторів, що працюють на частоті в 1000 Гц. Для гравця це означатиме значно більш точну реакцію. Але це в теорії.

Помітити це складно навіть на великому моніторі з частотою оновлення 144 Гц. Я б сказав, що дуже важко помітити навіть якщо знати куди дивитися. Скоріше за все різниця буде більш помітною на частотах оновлення дисплея аж до 360 Гц. Тому це ще раз говорить про те, що і 8 кГц, і 30 000 dpi в мишах — це потреби не сьогодення, а дуже віддаленого майбутнього і далеко не кожного користувача.

Всі ці, а також деякі інші налаштування виконуються в утиліті Razer Synapse. Окрім сенсора, ви можете призначити інші функції на клавіші миші та зберегти ці налаштування до вашого профіля в хмарі Razer, або в 1 з 5 доступних профілів в памʼяті миші. На жаль, утиліта досі не знає української мови, а сам інтерфейс відчувається перевантаженим та не зовсім зрозумілим, на перший погляд.