Огляд материнської плати MSI MEG Z890 ACE: це вам не іграшки

З появою нової десктопної платформи Intel виробники материнських плат підготували безліч моделей на топовому чипсеті Intel Z890. Початково розробники традиційно пропонують найбільш оснащені пристрої для найвимогливіших користувачів. На LGA1851 покладаються великі сподівання. Глибинні архітектурні перетворення нових Arrow Lake-S,  разом із загальним розширенням можливостей платформи, пропонують новий досвід та змінюють ставлення до звичних речей. Сьогодні в нас на огляді плата MSI MEG Z890 ACE. Потужно заряджена модель, майже “на всі гроші”. Подивимось, як вона впорається з флагманом нової лінійки – 24-ядерним Core Ultra 9 285K.

Комплект постачання

Плата пропонується у розширеному постачанні. Окрім самого пристрою у коробці чималого розміру можна також знайти додаткову Wi-Fi антену, USB-накопичувач з драйверами та ПЗ, чотири кабелі SATA, подовжувач для зручного під’єднання органів керування, набір подовжувачів для ARGB-стрічок.

Нечаста опція навіть для топових моделей – два додаткових зовнішніх термодатчики. Також у комплекті пропонується додаткова стійка для фіксації M.2-накопичувачів та компактна викрутка для монтування EZ M.2 Clips II. З паперового “навантаження” – лише коротка інструкція для збирання системи та умови гарантійного зобов’язання. З додаткових бонусів – набір функціональних та декоративних наліпок.

Дизайн та компонування MSI MEG Z890 ACE

Швидкого погляду на плату достатньо щоб визначити, що маємо справу з топовою моделлю. Попри те, що MSI MEG Z890 ACE отримала класичні габарити ATX (305×244) мм, нагромадження радіаторних блоків, щільність технологічного оснащення на поверхні та масивна плита на зворотній стороні не дають помилитись із визначення класу пристрою.

Непопулярна для материнських плат вагова метрика тут також відіграє певну роль. Наявні 2,4 кг “живої ваги”, нехай і побічний, але дієвий фактор, на який звертаєш увагу, беручи плату до рук.

MSI MEG Z890 ACE заснована на поки єдиному для платформи LGA1851 топовому чипсеті Intel Z890. Звичайно плата готова до роботи з будь-яким процесором нової десктопної лінійки Core Ultra 200S.

Що до зовнішнього оформлення, тут обійшлось без сюрпризів. Розробники обережні стосовно колірних схем, віддаючи перевагу класичному варіанту з темними тонами. Чорні друкована плата, елементи системи охолодження та всі конектори. Золотисті акценти з діагональними смужками, лого та великим візерунком дещо розбавляють однотонний візуальний ряд.

MSI MEG Z890 ACE використовує 8-шарову друковану плату з потовщеними мідними провідниками, при цьому для PCB використовується матеріал NPG-170D.

Як і годиться топовій моделі, MSI MEG Z890 ACE отримала дуже потужну підсистему живлення процесора. VRM має 28-фазну (24+2+1+1) схему з елементами SPS, розрахованими на робочий струм до 110А. Для управляння параметрами стабілізатора використовується контролер Renesas RAA229131.

Напевно плата передбачає можливість оверклокерських експериментів, тож на цей випадок підсилена VRM буде дуже доречною. А от для роботи у штатних режимах навіть топових Core Ultra 9 подібна конфігурація виглядає вже надмірною. Втім, це все одно, що дорікати спортивним суперкарам у тому, що на їх спідометрах є позначки понад 300 км/год. Для різних пристроїв є своя аудиторія.

Для підключення додаткового живлення CPU передбачено два 8-контактних роз’єми. При цьому самі конектори зміщені до слотів для модулів пам’яті. Таке конструктивне розміщення незвичне, втім подібний прийом дозволяє використати більше простору для системи охолодження силових збірок.

Для MSI MEG Z890 ACE розробники запровадили комбіновану конструкцію охолодження елементів силового блоку. У ній використовується три різнорідних компоненти. Основний алюмінієвий блок, що покриває область інтерфейсної панелі – давній винахід MSI, який надалі фактично став стандартом для плат навіть середнього рівня. Збірки у верхнього краю плати охолоджуються за допомогою набірного радіатора з алюмінієвих пластин, який пов’язаний з габаритним охолоджувачем відразу двома тепловими трубками.

Касета з “пелюстками” збільшує площу розсіювання, а також передбачає можливість протягу радіатора.

Одна з теплових трубок має U-подібне формування. Й така конфігурація профілю невипадкова. Річ у тім, що саме таким чином розташовані силові збірки навколо процесорного сокета, тому у загальну конструкцію системи охолодження VRM включений третій радіаторний блок компактних розмірів, який зв’язаний з іншими за допомогою згаданої трубки. З особливостей варто відзначити використання контакту теплових трубок крізь теплопровідні наліпки з покращеною теплопровідністю (9 Вт/мК). Тож загалом охолодженню силових збірок та дроселів VRM розробники приділили чимало уваги.

Плата оснащена чотирма слотами для модулів DIMM. Розробники запевняють, що MSI MEG Z890 ACE дозволяє використовувати набори до DDR5-9200+ у режимі розгону. Звісно йдеться про однорангові двоканальні комплекти. На момент підготовки огляду на сайті виробника відзначені валідовані модулі DDR5-8400/8600. Плата підтримує модулі CUDIMM (Clocked Unbuffered DIMM) із внутрішнім тактовим генератором, що дозволяє отримати максимально швидкісні режими.

У специфікаціях до плати зазначено, що вона дозволяє використовувати 64 ГБ модулі, тим самим збільшуючи максимальну місткість до 256 ГБ. Хоча офіційно чипи Core Ultra 200S підтримують до 192 ГБ оперативки.

MSI MEG Z890 ACE пропонує три повнорозмірні слоти PCI-E x16 для додаткових карт розширення. У цьому випадку всі роз’єми мають металеві каркаси, що збільшують механічну міцність конекторів. Зазвичай такі “обладунки” отримує лише основний PCI-E x16, що використовується для встановлення відеокарти. Втім, попри відмову розробників від використання зв’язок SLI/CrossFire, ніхто не забороняє використовувати додаткові графічні адаптери для специфічних потреб.

Основний слот зазвичай працює у режимі PCI-E 5.0 x16, але розділяє процесорні лінії шини при використанні PCI_E2. В останньому випадку слоти працюватимуть у конфігурації PCI-E 5.0 x8/x8. Втім другий слот також може використовуватись у режимі PCI-E 5.0 x4, якщо власнику системи заманеться встановити другий накопичувач M.2 PCI-E 5.0. До цієї ситуації ми ще повернемось.

Третій повнорозмірний слот (PCI_E3) обслуговується чипсетом та завжди пропонує PCI-E 4.0 x4.

Окремої уваги заслуговує метод фіксації відеокарти у слоті PCI-E x16. Останнім часом розробники витрачають чимало зусиль на те, щоб знайти оптимальний механізм та спростити процес встановлення/деінсталяції громіздких графічних адаптерів. Інженери MSI запропонували своє рішення у вигляді EZ PCIe Release з окремою кнопкою та підпружиненою металевою засувкою. У цьому випадку не потрібно у процесі притримувати важіль, чи докладати додаткових зусиль. Достатньо лише натиснути на кнопку після встановлення відеокарти у слот для фіксації адаптера, або ж для його вивільнення.

Для підсилення потужності слотів PCI-E x16, а також запобігання просаджування напруги під навантаженням відеокарти на платі передбачений додатковий 8-контактний роз’єм живлення. Якщо надмірно експериментувати з екстремальним розгоном топових адаптерів не плануєте, то можливість радше опціональна.

Розробники намагаються запропонувати якнайширші можливості для збільшення кількості одночасно під’єднаних накопичувачів. Топові плати вже дозволяють одночасно використовувати до п’яти SSD. Саме така кількість M.2-портів розташована на MSI MEG Z890 ACE. Тут також потрібне більш детальне занурення, тому як наявні опції нетривіальні.

Початково зазначимо, що для всіх накопичувачів передбачене додаткове охолодження. Перший порт (M.2_1) використовує процесорні лінії шини та пропонує інтерфейс PCI-E 5.0 x4. Порт M.2_2 також знаходиться “на балансі” CPU, але відповідає PCI-E 4.0 x4. M.2_3 вже залучає лінії чипсета й також пропонує PCI-E 4.0 x4. Четвертий – M.2_4 – окрім того, що дозволяє використовувати накопичувачі довжиною до 110 мм (22110), також має певну специфіку роботи. За замовчуванням він використовує лінії Intel Z890, пропонуючи PCI-E 4.0 x4. Але за необхідності/потреби власник плати може у BIOS обрати для нього режим PCI-E 5.0 x4, що дозволить підключити вже другий максимально швидкісний SSD. У такому випадку основний повнорозмірний слот переходить у режим PCI-E 5.0 x8, а PCI_E2 отримує конфігурацію PCI-E 5.0 x4.

Подібна гнучкість дозволяє користувачу на власний розсуд використовувати ресурси системи. При цьому є змога зайняти всі п’ять M.2, не обмежуючи пропускної здатності слота PCI-E 5.0 x16. У такому випадку один з SSD може бути PCI-E 5.0 x4, решта – PCI-E 4.0 x4. Якщо ж знадобиться додати ще один M.2 PCI-E 5.0 x4, це також можливо з вище згаданою переконфігурацією режимів слотів PCI-E. Виглядає як найбільш раціональна опція.

Окремої згадки заслуговує передбачена система охолодження для накопичувачів. Для M.2_1 пропонується радіатор збільшених габаритів, який до того ж оснащений додатковим підсвічуванням. Назва “ACE” розташована у центральній частині блоку. Для передачі живлення на світлодіодні елементи використовується спеціальний підмагнічений конектор, який з’єднується з відповідним роз’ємом на платі після встановлення радіатора. Кріплення останнього – безгвинтове. Сам накопичувач у M.2_1 також фіксується невеликою пластиковою засувкою.

Для чотирьох інших M.2-накопичувачів передбачений одна загальна радіаторна пластина. Перевага такого рішення у габаритах та відповідно збільшеній площі розсіювання тепла. Але якщо потрібно встановити/витягнути/замінити навіть один накопичувач із чотирьох, доведеться знімати загальну пластину, попередньо витягуючи з корпусу відеокарту.

Кріплення радіатора не потребує викрутки та, навіть попри свої габарити, знімається/встановлюється без додаткових інструментів. Для самих SSD також передбачена безгвинтова фіксація на спеціальних застібках.

Ще одна особливість системи охолодження SSD – наявність додаткових радіаторів з термоналіпками для всіх посадкових майданчиків M.2. Тобто передбачається відведення тепла також від елементів, розташованих на зворотній стороні накопичувача. Зазвичай така опція якщо і передбачена, то лише для одного M.2-накопичувача. У випадку ж MSI MEG Z890 ACE, всі SSD відповідного формату отримають додаткове охолодження. Може бути дійсно корисно, якщо враховувати, що за такої конструкції із суцільним радіатором, не вдасться використовувати SSD із власними штатними радіаторами. Такі моделі потребуватимуть попереднього “оголення”.

Повертаючись до “накопичувальних” можливостей плати, слід окремо згадати про M.2_5. Цей роз’єм обслуговується чипсетом та примітний тим, що є комбінованим й дозволяє використовувати як накопичувачі M.2 PCI-E 4.0 x4, так і відповідні моделі з інтерфейсом SATA. Останнім часом виробники спрощують схемотехніку, не залучаючи канали SATA для M.2-портів. Тут сумісність збережена, отже накопичувач після апргейду можна буде задіяти з користю.

Якщо ж мова взагалі йде про SSD/HDD/DVD з SATA-інтерфейсом, то для під’єднання таких пристроїв передбачено чотири порти SATA 6 Гб/c. Ці конектори прикриті загальною радіаторною пластиною, втім вони спозиціоновані паралельно площині друкованої плати, тож з підключенням кабелів питань не виникне.

Розглядаючи зону портів для накопичувачів, звернемо увагу на досить габаритний охолоджувач мікросхеми чипсета. Він також накривається зверху єдиною алюмінієвою плитою.

MSI MEG Z890 ACE очікувано має хороші можливості для загального налаштування системи охолодження. На платі передбачено вісім 4-контактних роз’ємів для підключення вентиляторів. Конектор для номінально процесорного вентилятора підсилений до 2 А (24 Вт), пара роз’ємів для компонентів СРО розраховані на струм до 3 А (36 Вт), а для корпусних вентиляторів маємо незалежні канали стандартної потужності (1 А, 12 Вт).

Біля нижнього краю плати передбачено два конектори для зовнішніх термодатчиків. Зазвичай термопари потрібно купувати окремо, тому на практиці така опція частіше залишається незадіяною. Враховуючи, що відповідні сенсори вже початково є у комплекті плати, за потреби можна легко моніторити температуру якихось поверхонь. Й не тільки спостерігати за показниками, а й використовувати їх для оптимізації загального алгоритму роботи системи охолодження.

Навіть для топових плат розробники частіше пропонують один конектор для зовнішнього термодатчика. Наявність пари таких – бонус для допитливих користувачів.

На платі також передбачений додатковий трьохконтактний роз’єм W_FLOW1, що дозволяє під’єднати “витратомір” для реєстрації сили потоку рідини у контурі СРО.

Лого із силуетом дракона – незмінного талісмана ігрових пристроїв певних лінійок продуктів MSI, займає чинне місце на захисному кожусі над інтерфейсною панеллю. Зазвичай ця частина плати добре проглядається у корпусі із прозорою бічною стінкою. Тож не дивно, що дизайнери цього разу вирішили підсвітити профіль хранителя ігрової вдачі.

Як ми вже зазначали, на охолоджувачі швидкісного M.2 підсвічується позначення моделі – “ACE”. Попри яскравість бліків, наявні золотисті діагоналі та геометричні візерунки на радіаторній пластині додатково не ілюмінуються. Але, якщо знадобиться додати люменів, на платі є один конектор для стрічок RGB (12 В, 5050) та три роз’єми для 5-вольтових лент ARGB Gen2. Тож “запалювати” можна яскраво.

MSI MEG Z890 ACE також отримала досить специфічний конектор EZ Conn-Header V2, що поєднує можливість підключення ARGB, вентиляторів та USB 2.0. Пріоритетна сфера застосування – вентилятори із вбудованим підсвічуванням, як класичні моделі для цього класу, так і сучасні збірки на кшталт MPG EZ120 ARGB через додатковий перехідник. Вихід USB може знадобитись для спрощення підключення СРО з підсвічуванням та інформативним табло на теплоз’ємному блоці.

Розробники MSI потурбувались і про тих, хто вважає всі ці світлові мерехтіння дитячими забавками, що лише відволікають. Для них є радикальне рішення – тумблер LED_SW1, що дозволяє одним рухом погасити всі “світлячки” на платі. Або ж повернути їх до життя, змістивши апаратний селектор в інший бік.

З додаткових функцій плата обладнана внутрішнім конектором USB Type-C для виводу порту на стінку корпусу. Відповідність стандарту USB 3.2 Gen2×2 (20 Гб/c) була прогнозованою, а от підтримка Power Delivery з можливістю передачі енергії до 60 Вт – приємний сюрприз. Щоб забезпечити зазначену потужність, поряд на платі розташований 6-контактний конектор 12 В. Якщо на зовнішньому порті Type-C потрібна можливість швидкого заряджання пристроїв – необхідно обов’язково під’єднати силовий кабель до конектора PD_PWR1. Без нього потужність роз’єма буде обмежена на рівні 27 Вт.

Оцінюючи оснащення MSI MEG Z890 ACE, не важко здогадатись, що за задумом розробників це не лише ігрова платформа, але й досить функціональна основа для ентузіастів, готових до відчайдушних експериментів з розгоном. Перша ознака – наявність набору джамперів (JSLOW1, JLN1~2, JOC_RT1) для активації режимів, що дозволяють платі впевненіше стартувати та завантажуватись в умовах наднизьких температур (при використанні LN2).

Майданчик з отворами V-Check Points Lite дозволяє моніторити ключові напруги за допомогою мультиметра.

Додаткові кнопки Power та Reset – обов’язкові елементи під час тривалих експериментів із системою в умовах відкритого стенду.

MSI MEG Z890 ACE також має дві мікросхеми BIOS та окремий тумблер для вибору конкретного чипа, який використовуватиметься під час завантаження системи. Для зручнішого орієнтування передбачений також світлодіод, що горить білим при залученні BIOS1, та помаранчевим у випадку із умовною BIOS2. Окрім резервних функцій таку опцію можна використовувати для швидкої зміни певних налаштувань, або навіть різних версій прошивок.

Набір світлодіодів EZ Debug LED вже звична опція, а от сегментний індикатор EZ Digi-Debug LED – значно рідший артефакт. Під час старту системи за кодом помилки можна виявити проблемний вузол. У звичайній роботі платформи після вдалого завантаження на індикаторі може відображається поточна температура CPU.

Попри очевидні оверклокерські акценти, розробники MSI MEG Z890 ACE попіклувались про “маючих вуха”, оздобивши плату кодеком Realtek ALC4082, а також використовуючи окремий цифро-аналоговий перетворювач ESS SABREESS9219Q Combo DAC/HPA з додатковим підсилювачем для “розкачування” навушників з високим опором. Звісно у ланцюгу передбачені спеціалізовані конденсатори, а зона аудіотракту ізольована від загального масиву PCB.

У підсумку маємо чисте і прозоре звучання. Високі частоти чіткі й детальні, без схильності до різкості, що нерідко зустрічається у вбудованого аудіо. “Середина” насичена, голоси звучать природньо, без сухості, з достатньою глибиною. “Баси” глибокі й добре розбірливі, на швидких композиціях не перетворюються на “кашу”. При цьому їх також в міру, на відміну від типового вбудованого аудіо, де зазвичай низьких частот буває забагато. В цілому звучання добре збалансоване і задовольнить потреби переважної більшості користувачів, за винятком хіба що аудіофілів (але вони, скоріше за все, музику слухають на інших системах).

MSI MEG Z890 ACE має непересічне мережеве оснащення. Плата споряджена контролером Intel Killer BE1750, що забезпечує підтримку Wi-Fi 7 (802.11be) та Bluetootch 5.4. Модуль повношвидкісній з підтримкою MU-MIMO TX/RX, модуляції 4096 QAM та полоси 320 МГц (на 6 ГГц), тож максимальна швидкість передачі даних може складати до 5,8 Гб/c.

Для під’єднання до дротової мережі використовується 10-гігабітний Marvell AQC113CS. Так, щоб не здалось замало. Буде до чого тягнутись, такий собі орієнтир на майбутнє наявної мережевої інфраструктури.

Інтерфейсна панель рясно усіяна елементами, на ній майже не залишилось вільного простору. Відразу відзначаємо два порти Thunderbolt 4 (40 Гб/c) та пару USB Type-C (10 Гб/c), також приємно тішить наявність відразу 11 (одинадцяти!) портів USB 3.2 Gen2 (10 Гб/c) у форматі Type-A. Для виводу відеосигналу можна використовувати як Thunderbolt 4, так і повнорозмірний HDMI.

На панелі розміщені розетка Ethernet та роз’єми для зовнішньої антени Wi-Fi-модуля. На звукові пристрої виділено два 3,5-міліметрових аудіоджека. Подібний мінімалізм наразі у тренді для топових рішень. Власникам багатоканальної акустики пропонується оптичний S/PDIF.

Відзначимо наявність відразу трьох додаткових кнопок. Одна з них (Flash BIOS) відповідає за активацію технології автономного оновлення прошивки з USB-накопичувача, Clear CMOS слугує для очищення CMOS-пам’яті, а “розумна” Smart Button може підлаштовуватись під декілька режимів – вимкнення/увімкнення LED (початково), максимальна швидкість всіх вентиляторів, безпечне завантаження Safe Boot або Reset.

На зворотній стороні плати закріплена масивна металева плита. Такий собі “три в одному” – декор, захист елементів/PCB від механічних пошкоджень, та додаткове охолодження плати в області розташування VRM. В цій зоні пластина контактує з текстолітовою основою крізь теплопровідні наліпки.

Конфігурація тестового стенда

• Материнська плата: MSI MEG Z890 ACE (Intel Z890)
• Процесор: Intel Core Ultra 9 285K (8P+16E; 3,7/5,7 ГГц + 3,2/4,6 ГГц)
• Охолодження: MSI MAG CORELIQUID I360
• Пам’ять: G.SKILL TRIDENT Z5 CK DDR5-8200 48 ГБ (F5-8200C4052G24GX2-TZ5CK)
• Відеокарта: MSI GeForce RTX 4090 GAMING X TRIO 24G
• Накопичувач: Kingston KC3000 1 ТБ

Для оцінки можливостей плати ми використовували топовий чип нової десктопної лінійки Intel – Core Ultra 9 285K. Процесор має конфігурацію з 8 продуктивними ядрами (P-Cores), що працюють на 3,7/5,7 ГГц та 16 енергоефективними ядрами (E-Cores) з частотною формулою 3,2/4,6 ГГц.

Процесор має TDP у 125 Вт, втім граничний режим PL2 складає 250 Вт. Тож попори загальне покращення енергоефективності чипів Arrow Lake-S, не варто покладатись на плати з простенькими VRM, особливо при використанні топових CPU. Своєю чергою Core Ultra 9 285K буде чудовим варіантом для перевірки температурних показників плати під максимальним навантаженням.

Ще одним додатковим випробовуванням стане оснащення платформи відеокартою GeForce RTX 4090 24 ГБ. Хороший “екзаменатор” з TDP 450 Вт. Тож платі буде непереливки, але ж нам саме цього й треба. Для чистоти експерименту та наближення до реальних режимів роботи максимально зарядженої платформи.

MSI MEG Z890 ACE на тестування ми отримали у складі такого собі ознайомчого “оглядового набору”, тож для охолодження Core Ultra 9 285K використовувалась новенька  рідинна система MSI MAG CORELIQUID I360, а комплект додатково включав модулі оперативної пам’яті DDR5 CU-DIMM – G.SKILL Triden Z5 CK DDR5-8200 48 ГБ (F5-8200C4052G24GX2-TZ5CK) із вбудованим тактовим генератором та формулою затримок CL40-52-52-131 (1,4В).

В роботі

Попри те, що ми акцентуємось на можливостях материнської плати, враховуючи, що це перше знайомство з Core Ultra 9 285K, проведемо експрес-тестування продуктивності нового топового чипа Intel.

Почнемо з оперативної пам’яті. Новенький комплект DDR5 CU-DIMM без проблем завівся на платформі й після використання профілю XMP 3.0 працював у режимі DDR5-8200. Підвищені робочі частоти дозволили отримати швидкість читання на рівні 114 ГБ/c, запис та копіювання трішки скромніші – 93 ГБ/c та 102 ГБ/c, відповідно. Затримки у 88 нс – наслідок досить високих таймінгів модулів, та особливості платформи.

Загалом процесор демонструє дуже непогані показники. Розробникам все ж вдалось компенсувати відсутність підтримки Hyper-Threading, яка чипам минулих поколінь суттєво додавала обчислювальної продуктивності (+15–30%) у багатопотокових завданнях. Архітектурні вдосконалення ядер обох типів дозволили тут вирівняти ситуацію.

За відсутності тестової бази для порівняння результатів з такими для рівнозначних конкурентів, пропонуємо ознайомитись зі співвідношенням сил при співставленні показників із такими для чипів класом (чи навіть двом) нижче – Core Ultra 5 245K (6P+8E; 4,2/5,2 ГГц + 3,6/4,6 ГГц) та Ryzen 7 9700X (8/16; 3,8/5,5 ГГц; TDP 105 Вт), можливості яких ми вже досліджували детальніше.

Показники очікувані, втім для оцінки можливостей саме Core Ultra 9 285K звісно не вистачає порівнянь з Core i9-14900K та Ryzen 9 9950X/7950X.

У контексті перевірки плати виокремимо результати у тесті Cinebench R23, де Core 9 Ultra 285K набрав аж 42 333 бали.

Під навантаженням продуктивні ядра процесора працювали на 5300–5400 МГц, енергоефективні – 4600 МГц. Загальне енергоспоживання CPU трималось на рівні 240–250 Вт. В таких умовах після досить тривалої сесії рендерингу елементи VRM плати прогрівались до 68C, PCH – до 57С.

Продуктивність та енергоспоживання в іграх

Користуючись нагодою наявності комплекту “Core Ultra 9 285K + GeForce RTX 4090 24 ГБ”, додамо показники платформи в кількох ігрових проєктах.

У режимі 1440p отримуємо просто чудові результати. Навіть з максимальними налаштуваннями якості (без RT), відеокарта дозволяє зазвичай отримати понад 150 кадрів/c (середнє). Максимально комфортні умови, якщо не йдеться про якісь змагальні проєкти, де долю вирішують мілісекунди.

Якщо подобається грати у такому режимі, слід бути готовому й до відповідних рахунків за електроенергію та розраховувати загальну місткість зарядної станції на випадок проблем з енергопостачанням. У вимогливій до системних ресурсів Cyberpunk 2077 система споживала до 640 Вт. Значною мірою це “заслуга” відеокарти, яка у важких режимах може споживати 450+ Вт.