Огляд материнської плати ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI: гра в довгу

Запуск нової десктопної платформи LGA1851 з процесорами Core Ultra 200S відкриває новий етап у розвитку продуктивних рішень Intel. Попри певні неоднозначні нюанси з ігровою продуктивністю CPU на старті продажів, загальні можливості чипів Arrow Lake-S на гідному рівні, а неабиякий потенціал платформи дозволяють розкрити функціональні материнські плати на топовому чипсеті Intel Z890. Сьогодні в нас на огляді ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI добре оснащена модель на новому PCH, яку протестуємо в парі з процесором Intel Core Ultra 7 265K.

Комплект постачання

ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI має розширений комплект постачання. Плата пропонується з додатковою антеною (ASUS Wi-Fi Q-Antenna) для модуля бездротових мереж, парою інтерфейсних кабелів SATA, додатковою теплопровідною наліпкою, а також набором гумових стійок для M.2 та парою слайдерів для фіксації компактних накопичувачів.

Пластикові стяжки напевно стануть у пригоді під час впорядкування кабелів у системному блоці. Набір декоративних наліпок не буде зайвим при офоромленні системи, а тканинна фірмова причепка до ключів зайвий раз нагадає до якої саме серії належить материнська у вашому ПК.

До ознайомлення з комплектом наводимо стокове фото від виробника з тієї причини, що до нас на огляд ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI потрапила у складі ігрової системи від компанії Artline. Тож умови для тестування плати максимально реалістичні.

Компонування та оснащення

Вочевидь ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI заснована на флагманському чипсеті для нової платформи – Intel Z890. Топовий системний хаб поки залишається єдиним варіантом для плат з роз’ємом LGA1851. Звичайно модель передбачає роботу з будь-яким чипом з лінійки Arrow Lake-S. Остання поки не настільки численна, втім CPU, що з найбільшою ймовірністю будуть використовуватись саме з оснащеними платами на Intel Z890, виробник вже представив.

Модель має характерні риси для плат лінійки ROG STRIX – темна загальна колірна гамма, масивні охолоджувачі та декоративне оздоблення з діагональними акцентами. Отже, чорна 8-шарова PCB з матовим покриттям не стала сюрпризом, разом габаритними радіаторами системи охолодження, які прикривають значну площу друкованої плати.\

ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI отримала потужний блок стабілізації живлення процесора. VRM загалом має 23-фазну (18+1+2+2) схему. Для обчислювальних ядер передбачені збірки Infineon PMC41430 з робочим струмом до 110А, для інтегрованого відеоядра та міжтайлового інтерфейсу використовуються Infineon PMC41420 (90А), тоді як для системного агента використовується два елементи MP8768 (80А) від Monolithic Power Systems.

Для охолодження силових збірок використовується конструкція з трьох сегментів, причому найбільш габаритні радіатори пов’язані між собою тепловою трубкою.

Для під’єднання додаткового живлення застосовується пара 8-контактних конекторів.

Плата оснащена чотирма слотами для модулів пам’яті, що дозволяють збільшити загальну місткість ОЗП до 192 ГБ. На платформі LGA1851 передбачено використання виключно DDR5, тож планки саме цього стандарту потрібні для роботи ПК. Для ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI розробники заявляють підтримки комплектів до DDR5-9200+. Звичайно плата вміє працювати з CUDIMM (Clocked Unbuffered DIMM), які мають власні тактові генератори, що покращують стабільність роботи на підвищених частотах. Перелік валідованих комплектів вже включає набори DDR5-9200.

Розробники заявляють, що для слотів пам’яті використовується нова фірмова технологія NitroPath DRAM, що передбачає використання позолочених контактних груп з особливою формою провідників. Подібне компонування ніби має забезпечити певний додатковий запас для розгону (до +400 МТ/с), а також покращує загальні механічні властивості роз’єму, що принципово для ентузіастів. Якщо хоч останнє твердження має практичне підтвердження, то це вже плюс.

Загалом платформа LGA1851 дійсно дуже поблажлива до швидкісної пам’яті та сприяє встановленню світових рекордів. Зараз чи не щодня з’являються інформаційні повідомлення про подолання чергової частотної планки. З недавнього, ентузіастам вже вдалось перевершити DDR5-12600.

Споглядаючи на загальне компонування ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI, ми бачимо, що плата оснащена лише двома PCI-E x16 для додаткових карт розширення. Ми вже не вперше стикаємось з такою формацією, навіть у випадку з повнорозмірними ATX-моделями.

Основний повнорозмірний слот має позначення PCIEX16(G5) та підтримує режим PCI-E 5.0 x16, використовуючи процесорні лінії PCI Express 5.0. При цьому також може працювати у режимі PCI-E 5.0 x8, якщо в системі зайняті порти M.2_3 та M.2_4. Це цікава, опція, до розгляду якої ми повернемось згодом.

Що ж до зазначеного порту PCIEX16(G5), то він вже очікувано отримав додаткові металеві “обладунки” для збільшення механічної міцності самого конектора. Окрім того, слот має новий механізм фіксації графічного адаптера, що отримав назву PCIe Q-Release Slim. Варіанти з кнопками чи додатковими важелями не завжди зручні в умовах щільного компонування. У цьому випадку для вивільнення відеокарти достатньо потягнути її догори зі сторони інтерфейсних роз’ємів.

Другий повнорозмірний слот обслуговується чипсетом та завжди працює у режимі PCI-E 4.0 x4. Відстань між основним та додатковим слотами достатня для того, щоб останній залишався доступним навіть при використанні відеокарт із 4-слотовою системою охолодження.

Чи достатньо для системи лише два слоти розширення? Відповідь залежить від потреб конкретного користувача. За поточного рівня інтеграції, у переважній більшості випадків вистачає й одного PCI-E x16 для відеокарти. Наявність другого слоту – це вже “із запасом”, більшість додаткової периферії отримують реалізацію підключення із зовнішніми інтерфейсами, що додає їм універсальності. Але тут все індивідуально.

ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI пропонує без перебільшення показові можливості для використання M.2-накопичувачів, дозволяючи одночасно встановити сім (!) SSD відповідного формату. При цьому наявні порти мають цікаве компонування та розподілення ресурсів. Перший порт M.2_1 ексклюзивно використовує процесорні лінії PCI-E 5.0 та завжди працює у режимі PCI-E 5.0 x4. До того ж для нього передбачений габаритний охолоджувач з U-подібною тепловою трубкою для пришвидшення розподілення тепла. Для радіатора передбачене безгвинтове кріплення M.2 Q-Release із металевою застібкою.

Під першим M.2_1 дещо незвично розташовані ще два порти – M.2_3 та M.2_4, які накриває спільний радіатор чималих розмірів зі складною формою профілю. Ці роз’єми також пропонують режими PCI-E 5.0 x4, дозволяючи одночасно використовувати на платформі вже три максимально швидкісних накопичувачі з пропускною здатністю до 16 ГБ/c для кожного. Втім, на потреби цих портів використовується ресурс ліній PCI-E 5.0 з основного повнорозмірного слота PCI-E. Тож, якщо M.2_3 та M.2_4 зайняті накопичувачами, слот PCIEX16(G5) переходить у режим PCI-E 5.0 x8 замість штатного x16.

Порушуючи структурну нумерацію, наступним є порт M.2_2, що також використовує процесорні лінії шини, але вже працює у режимі M.2 PCI-E 4.0 x4.

M.2_5 та M.2_6 розраховані на класичні накопичувачі формату 2280 з інтерфейсом PCI Express. За ці порти вже відповідає чипсет, виділяючи на їх потреби по чотири лінії PCI-E 4.0. M.2_7 також на балансі Intel Z890, а цікавий він тим, що передбачає можливість під’єднати SSD типорозмірів 2242/2260/2280 з інтерфейсами PCI-E 4.0 або SATA. Тож плата залишає можливість з користю використати накопичувачі, що, наприклад, залишились після апгрейду ноутбука чи минулого десктопу.

Попри те, що на платі розташовано відразу сім майданчиків M.2, для всіх накопичувачів передбачені додаткові охолоджувачі. Про радіатори для швидкісних SSD ми вже згадували. Тут лише зазначимо, що для цих портів також пропонуються пластини для відведення тепла від елементів на зворотній стороні.

Для M.2_2, M.2_5 та M.2_6 використовується одна загальна пластина з теплопровідними наліпками. Тоді як M.2_7 має окремий охолоджувач. У цих випадках радіаторні блоки вже кріпляться гвинтами. А от для самих M.2-накопичувачів передбачена фіксація пластиковими застібками M.2 Q-Latch, що не потребують використання викрутки.

Для під’єднання пристроїв із SATA-інтерфейсом передбачено чотири порти SATA 6 Гб/c, що розташовані поряд з правим крайом плати та спозиціоновані паралельно площині PCB для можливості під’єднання кабелів, навіть якщо зверху нависає масивна система охолодження відеокарти.

Звернемо окрему увагу на досить масивний охолоджувач чипсета. Радіатор не безпосередньо не контактує з блоками для M.2, тож навіть при використанні продуктивного гарячого SSD, мікросхема PCH не буде отримувати зайвий підігрів.

ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI пропонує вісім 4-контактних конекторів для налаштування елементів системи охолодження. Звісно йдеться про можливість автоматичної ідентифікації регулювання PWM/DC. Два канали – CPU_FAN та CPU_OPT, що номінально виділені для процесорного кулера, мають об’єднаний канал керування, інші – незалежні.

Дещо незвично бачити, що у переліку немає підсиленого конектора для під’єднання елементів з підвищеною потужністю, як то продуктивні помпи СРО. Всі наявні порти передбачають режим 12В/1А (12 Вт). Для типових рішень цього достатньо, а потужна “екзотика” може потребувати більшого.

Плата оснащена одним двоконтактним конектором для під’єднання зовнішнього термодатчика. За потреби його доведеться придбати окремо, хоча наявність додаткової термопари у штатному комплекті не завадила.

Додаткове підсвічування материнських плат зазвичай стає опціональним, але якісна реалізація ілюмінації може приємно потішити. У випадку з ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI на кожусі інтерфейсної панелі розташований сегмент з великим логотипом ігрової серії, реалізований у своєрідному “піксельному” форматі. Підсвічування Polymo Lighting дійсно досить ефектне, особливо у режимах з поступовою зміною колірної гами.

Зазвичай цю область плати добре видно крізь прозору стінку корпуса. Додатковий вентилятор з підсвічуванням поряд дещо розчиняє початкові акценти, але це вже питання особливостей індивідуальних конфігурацій.

Якщо знадобиться ще більше ілюмінації, на платі передбачено три конектори для під’єднання адресованих стрічок ARGB Gen2. А от для “RGB-класики” на елементах 5050 місця вже не знайшлось.

За оснащенням ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI знаходиться на стику двох класів – материнських плат для ентузіастських платформ та моделей для ігрових систем. Вона отримала набір опцій для роботи в умовах відкритого стенду. Так плата має чималу кнопку Power для запуску ПК. Поряд також розташована клавіша FlexKey, що у штатному  варіанті використовується для скидання системи (Reset). За необхідності її також можна переналаштувати для активації безпечного завантаження (Safe Boot), або увімкнення/вимкнення загального підсвічування Aura.

Плата також обладнана сегментним індикатором Q-CODE, що дозволяє за кодом помилки на старті виявити проблемний вузол. Також у наявності лінійка світлодіодів Q-LED для експрес-діагностики. Один зі світлодіодів з набору має додаткову функцію, сигналізуючи про коректність контактів у слоті для модулів пам’яті. Підсвітка індикатора зверне увагу, якщо планка коректно не всталена у роз’єм.

З цікавих опцій відзначимо наявність окремого трьохпозиційного тумблера, що дозволяє власноруч обрати режим процесорних ліній PCI-E. Передбачається можливість використовувати штатний варіант, а також перемкнутись на PCI-E 4.0 та PCI-E 3.0. Такий собі варіант, наприклад, для експериментів із впливом пропускної здатності шини на продуктивність відеокарти.

Плата має внутрішній порт USB Type-C, що дозволяє вивести відповідний порт на панель корпуса, якщо це передбачено конструктивно. У цьому випадку підтримується USB 3.3 Gen2x2 з пропускною здатністю до 20 Гб/c.

Звукова підсистема ROG SupremeFX 7.1 побудована на 8-канальному кодеку Realtek ALC4080, до того ж у ланцюгу додатково передбачений підсилювач Savitech SV3H712 AMP та набір спеціалізованих конденсаторів. Зона аудіотракту ізольована на загальній площі PCB.\

Звучання чисте і добре збалансоване. Відчувається невеличкий акцент на високих частотах – це робить його яскравим, але не надто різким. Басів не забагато, вони чіткі й не “розмазуються” навіть у важких композиціях. Середні частоти також опрацьовуються добре, звук не відчувається “сухим”.

Для під’єднання до дротової мережі використовується Ethernet-контролер Realtek RTL8126 (5 Гб/c). Також плата оснащена модулем Intel Wi-Fi 7 BE200, що дозволяє повною мірою розкрити потенціал Wi-Fi 7. Трьохдіапазонний блок підтримує 802.11be, модуляцію 4096QAM та смугу 320 МГц, забезпечуючи передачу даних на швидкостях до 5,8 Гб/c.

Для під’єднання зовнішньої антени використовуються конектори Q-Antenna, що не потребують гвинтової фіксації. Варіант можливо не оптимальний з погляду універсальності, втім штатна навряд потребуватиме заміни.

Інтерфейсна панель має стаціонарну заглушку та щільне компонування роз’ємів. Тут розташовані два порти Thunderbolt 4 (40 Гб/c) та ще пара USB 3.2 Gen2 (10 Гб/c) у форматі Type-C. Для одного з цих конекторів реалізована підтримка PD 30 Вт з можливістю швидкого заряджання гаджетів. Крім того, на панелі передбачено відразу 10 портів USB Type-A. Сім з них відповідають USB 3.2 Gen2 (10 Гб/c), ще три – USB 3.2 Gen1 (5 Гб/c).

Для відключення екранів присутні повнорозмірні HDMI та DisplayPort, до того ж наявні Thunderbolt 4 також підтримують DP Alt mode, дозволяючи передавати зображення.

На панелі також розміщені розетка Ethernet, роз’єми Q-Antenna для зовнішньої антени, два 3,5-міліметрових аудіоджека та оптичний вихід S/PDIF. Крім того, маємо дві компактні кнопки – очищення CMOS-пам’яті та запуску механізму оновлення прошивки BIOS Flashback.

Зворотна сторона друкованої плати також має декоративне оформлення. “Піксельний принт” з величезним логотипом можна буде розгледіти, якщо використовується корпус з обома прозорими бічними панелями. Але це також буде залежати від внутрішнього компонування елементів у кейсі.

Конфігурація платформи

• Материнська плата: ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI (ATX, Intel Z890)
• Процесор: Intel Core Ultra 7 265K (8P+12E; 3,9/5,5 ГГц + 3,3/4,6 ГГц)
• Охолодження CPU: ASUS ROG Strix LC III 360 ARGB
• Пам’ять: Kingston FURY Renegade 64 ГБ (2×32 ГБ) DDR5-6000 Black/Silver  (KF560C32RSK2-64)
• Відеокарта: ASUS ROG Strix GeForce RTX 4070 Ti 12GB OC Edition (ROG-STRIX-RTX4070TI-O12G-GAMING)
• Накопичувач: Kingston FURY Renegade 1 ТБ (SFYRS/1000G)
• БЖ: ASUS ROG Strix 1000W Platinum (1000 Вт)
• Корпус: ASUS TUF GAMING GT502 PLUS

Як ми вже зазначали, для тестування плати використовувалась система від Artline. ПК був споряджений чипом Core Ultra 7 265K, що має 8 продуктивних та 12 енергоефективних ядер, 30 МБ кеш-пам’яті L3 та заявлений рівень TDP у 125 Вт з максимальним показником MTP (Maximum Turbo Power) у 250 Вт. Зважаючи на останнє значення, а також можливість плати тривалий час підтримувати роботу CPU у такому режимі, наявність ефективної рідинної системи охолодження напевно не буде зайвою. Саме з цієї причини платформа оснащувалась ASUS ROG Strix LC III 360 ARGB.

Система також була оснащена двоканальним комплектом оперативної пам’яті Kingston FURY Renegade DDR5-6000. Хоча для чипів Core Ultra навіть штатним рекомендованим режимом є DDR5-6400. Тож загалом на платформі з цими CPU краще використовувати таку пам’ять, або навіть ще швидші модулі. Цей нюанс ми будемо “виправляти” вже під час експериментів з розгоном.

Для ПК використовувалась відеокарта ASUS ROG Strix GeForce RTX 4070 Ti 12GB OC. Модель безперечно цікава й ефектна, хоча графічні адаптери серії RTX 4070 Ti вже майже не представлені у продажу. Їх місце зайняли GeForce RTX 4070 Ti SUPER 16 ГБ з вищою продуктивністю та більшою місткістю локальної пам’яті.

Операційна система, прикладі тести та ігри встановлювались на штатний накопичувач Kingston FURY Renegade 1 ТБ, а також додатковий Samsung 980 1 ТБ.

Стабільне живлення ПК забезпечував ASUS ROG Strix 1000W Platinum. “Платиновий кіловатник” – новачок в лінійці БЖ серії STRIX. Модель із сертифікацією 80 PLUS Platinum має ККД понад 94% (при навантаженні ~50%), підтримує стандарт ATX 3.1 та оснащена 135-міліметровим вентилятором, який лише починає розкручуватись при споживанні ~600 Вт. Надмірний для ПК подібної конфігурації? Практичні тести покажуть.

Весь комплект був старанно зібраний у корпусі ASUS TUF GAMING GT502 PLUS. Вже добре знайома “широкоплеча” модель зі специфічним, але дуже зручним на практиці компонуванням. Ми в цьому вже неодноразово пересвідчувались під час оглядів інших моделей материнських плат. Через майже панорамний вигляд з прозорими бічною та передньою панелями, цей кейс особливо “зайде” тим, хто збирає систему з компонентами, на які приємно буде споглядати навіть згодом після придбання.

В роботі

Core Ultra 7 265K – перша модель нової лінійки чипів Intel, що офіційно з’явилась у продажу в Україні. 20-ядерний (8P+12E) процесор має поточну роздрібну вартість на рівні 21 грн (~$500).

Після відмови Intel від технології Hyper-Threading, інтригуючим залишалось питання, чи вдасться розробникам компенсувати відсутність логічної багатопотоковості шляхом покращення продуктивності обчислювальних ядер.

Численні огляди нових CPU підтвердили, що загалом Intel впоралась із цим завданням, надавши навіть певний додатковий імпульс.

Для зручності оцінювання можливостей Core Ultra 7 265K пропонуємо порівняти його показники з такими для молодшої моделі серії – Core Ultra 5 245K (6P+8E; 4,2/5,2 ГГц + 3,6/4,6 ГГц), а також Ryzen 7 9700K у режимі з підвищеним TDP до 105 Вт.

Як бачимо, в обчислювальних завданнях, коли навантаження розподіляється на всі обчислювальні блоки, перевага Core Ultra 7 265K над Core Ultra 5 245K може складати до 40%. Таку суттєву різницю можна пояснити різницею у кількості ядер та дещо вищими робочими частотами.

Під максимальним навантаженням у Cinebench R23 продуктивні ядра (P-Cores) працювати на 5200 МГц, тоді як частота енергоефективних стабільно підтримувалась на рівне 4600 МГц.

На піку температура чипа зростала до 78С, при цьому типовими значеннями під високим навантаженням були значення 67–68С. Показники дуже хороші, втім нагадаємо, що у цьому випадку йдеться про температурний режим процесора при використанні рідинної системи охолодження ASUS ROG Strix LC III 360 ARGB.

Під час тривалих безперервних навантажень температура елементів VRM материнської плати підвищувалась до 43–45C. Мікросхема чипсета прогрівалась до 47С.

Розгін оперативної пам’яті

Як ми зазначали, тестова платформа була споряджена комплектом оперативної пам’яті DDR5-6000 з таймінгами 32-38-38-80. Для чипів Core Ultra 200S цей режим навіть нижчий за штатний згідно з офіційною специфікацією (DDR5-6400).

Проведемо заміри пропускної здатності та затримок, скориставшись утилітою AIDA64.

Швидкість читання/запису/копіювання у цьому випадку знаходилась на рівні 90–93 ГБ/c, а загальна затримка складала 86,9 нс.

ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI звичайно дозволяє експериментувати з розгоном ОЗП. Без зміни напруги живлення нам вдалось пришвидшити наявний комплект до DDR5-7200 (36-48-48-80). Після додаткового розгону комплекту, трансфери зросли 100–109 ГБ/c, тоді як латентність підсистеми пам’яті знизилась до 76,5 нс.

Розгін процесора

Під час експериментів з розгоном процесора, щоб суттєво не збільшувати енергоспоживання чипа, ми обмежились режимом без додаткового підвищення напруги живлення, покладаючись на автоматичне регулювання плати. При цьому попередньо були зняті енергетичні ліміти.

В таких умовах частоту продуктивних ядер процесора вдалось підвищити до 5400 МГц, енергоефективних – до 4800 МГц. Отже, обчислювачі обох типів додали +200 МГц.

Прискорення покращило показники Core Ultra 7 265K. Хоча різницю не назвеш принциповою, на додаткові 5–7% можна розраховувати.

Продуктивність в уграх

Хоча GeForce RTX 4070 Ti 12 ГБ напевно не оптимальна відеокарта, щоб цілком розкрити ігровий потенціал процесора Core Ultra 7 265K, втім подібні комбінації досить реалістичні, тож пропонуємо оцінити можливості такої платформи в кількох популярних проєктах.

Для режимів 1080p та 1440p відеокарти з 12 ГБ пам’яті зазвичай все ж вистачає, щоб отримати пристойні показники та не дратуватись від нестачі fps. Особливо, коли йдеться про графічний адаптер рівня RTX 4070 Ti, основним недоліком якого є все та ж місткість локальної ОЗП. Нагадаємо, що свого часу ця модель взагалі могла вийти під маркуванням “GeForce RTX 4080 12GB” і лише активне невдоволення спільноти змусило NVIDIA відмовитись від початкових планів та запропонувати її під виглядом “Ті-ки” класом нижче. Загалом, для 1080/1440p варіант прийнятний, але задорогий. Саме через це її місце у відповідній категорії зайняла трішки повільніша, але відчутно доступніша й економічніша GeForce RTX 4070 SUPER 12 ГБ.

Енергоспоживання в іграх

Зачепивши тему енергоспоживання, пропонуємо оцінити загальні показники платформи під час ігор у конкретних проєктах. Нагадаємо, що GeForce RTX 4070 Ti 12 ГБ у стоковому варіанті має TDP у 285 Вт. Вочевидь форсована ASUS ROG Strix GeForce RTX 4070 Ti 12GB OC потребуватиме трохи більше, але орієнтир приблизно такий.

За результатами тестів, в іграх у режимі 1440p платформа загалом споживала 320–415 Вт. Найбільші показники вже звично було споглядати під час пригод у Найт-Сіті з Cyberpunk 2077. Помірний результат, особливо враховуючи, що значна частина тут припадає на відеокарту.

У такій конфігурації кіловатний блок живлення вочевидь є варіантом з великим запасом на перспективу. Але плюс такої комбінації – близький до максимального ККД, при цьому під таким навантаженням БЖ працював у пасивному режимі. За результатами сторонніх оглядів, ця модель запускає та починає повільно розкручувати вентилятор лише при навантаженні 600+ Вт.