Revenge of the Savage Planet – прямий сиквел досить успішної фантастично-сатиричної action/adventure Journey to the Savage Planet (2020), але від іншого розробника та видавця. Як виявляється, не все так просто в історії появи цієї гри на світ.
| Гра | Revenge of the Savage Planet |
| Жанр | метроїдванія, action/adventure |
| Платформи | Windows, PlayStation 5, Xbox Series X|S |
| Мови | англійська |
| Розробник | Raccoon Logic |
| Видавець | Raccoon Logic |
| Посилання | savageplanet.games |
Розробники Revenge of the Savage Planet зі студії Raccoon Logic працювали раніше в інші компанії – Typhoon Studios. Останню придбала Google в рамках спроб популяризувати власний проєкт хмарного геймінгу Google Stadia. Однак Stadia виявилася непотрібною масовому гравцеві, тому Typhoon Studios встигла випустити лише одну гру, Journey to the Savage Planet, перед тим, як Google її закрила.
Доволі типова для ігрової індустрії останніх років ситуація, однак історія на цьому не закінчилася. Ключові співробітники Typhoon Studios заснували студію Raccoon Logic та навіть зуміли домовитися з Google про отримання всіх прав на інтелектуальну власність Journey to the Savage Planet, мріючи побудувати власну франшизу. З трансформацією та інвестиціями допоміг китайський гігант Tencent, який продовжує активно розповсюджувати свій вплив на західні студії.
Важливо те, що через подібні контексти Revenge of the Savage Planet стала для розробників особистою грою. Тому вони без зайвої стриманості висловилися про різні прояви капіталізму та занадто великої влади корпорацій за допомогою сатири та трошки придуркуватого гумору (подібна антикорпоративна сатира була і в першій частині гри, ще при Google – прим. ред.). А ще Revenge of the Savage Planet – це дійсно гарна пригода, яка ані трохи не навантажує мозок та вміння гравців, а якраз навпаки – робить майже все для їхньої зручності та по-доброму спонукає досліджувати нові світи.
Сюжет Revenge of the Savage Planet починається з того, що головний герой стає учасником спеціальної програми з космічних досліджень від мегакорпорації Alta, яка уособлює в собі все стереотипи наукової фантастики про великі компанії. Програма ця престижна та важлива, однак поки протагоніст дістався до планети Стелларіс Прайм, Alta вирішала все скасувати та всіх звільнити. Єдина надія покинутого напризволяще героя – надійний бот-помічник, який може привести до розташованого на поточній планеті та не тільки екіпірування. А головна мотивація стає максимально простою: настав час помститися Alta та розповісти усім про її брудні справи.
Зав’язка в Revenge of the Savage Planet вийшла доволі умовною, та і безпосередньо сюжету в грі наче не існує. Різноманітні завдання, якими буде поповнюватися журнал, створені переважно для того, щоб ганяти героя локаціями та залучати його до різноманітних ігрових ситуацій. Втім, не треба вважати, що окрім геймплею в Revenge of the Savage Planet нічого немає. Розробники надихнулися власним досвідом та ситуаціями з колегами під час масштабних скорочень в ігровій індустрії, щоб створити водночас кумедну та правдиву гру. І в студії Raccoon Logic все вийшло на 120%.
Часом навіть дивуєшся, як розробники зуміли домовитися з Google, адже Revenge of the Savage Planet доволі жорстко висміює конкретного цього технологічного гіганта. Підставляйте замість Alta в усі фрази Google – і все стане очевидним. Однак навіть без прямого згадування розробники все одно жартують про колишнє керівництво, наприклад фразою про "прибутки з пошукового рушія", які перекривають всі інші.
Автори Revenge of the Savage Planet жартують про Google, Tesla та інші великі корпорації, про сумнівні робочі умови, відсутність бонусів та вихідної допомоги, про дивні стандарти всередині ігрової індустрії, про смішні та не дуже меми рівня Begone Thot. Гра наповнена жартами до країв, а робот-помічник не втомлюється коментувати абсолютно все навколо. Можливо, він навіть занадто старається з коментарями, однак розробники й тут все передбачили, тому за бажанням кількість супутніх фраз можна зменшити або взагалі звести до нуля. Навіть для самоіронічних моментів, зламів четвертої стіни та жартів про невдалі геймдизайнерські рішення місце знайшлося.
А ще гра постійно підкидує абсурдні відеоролики з реальними акторами, які краще один раз подивитися, бо в них все вкрай красномовно.
Тож не сумнівайтеся, Revenge of the Savage Planet – одна з найсмішніших ігор за останні роки, якщо не одна з найкумедніших ігор усіх часів. Однак на одних лише жартах далеко не підеш, про що забувають розробники багатьох ігор з акцентом на гумор. Втім, в Revenge of the Savage Planet і з цим порядок, а ось в геймплеї вже починають проявлятися деякі шорсткості.
На початку може здатися, що Revenge of the Savage Planet працює на фундаменті survival-ігор, тобто ключовим заняттям стане збір ресурсів. І хоча ресурси збирати все ж доведеться, цей процес зовсім не перетворюється на виснажливу рутину. Адже Revenge of the Savage Planet – це в першу чергу метроїдванія, яка нагадує ігровим циклом Metroid Prime та Control. Але на відміну від цих ігор вивчення світу в проєкті Raccoon Logic відчувається легким та ненав’язливим. І на це є дві причини.
Перша – розробники заохочують гравця вивчати світ тими методами, якими хочеться особисто йому, і переважно не прив’язують локації до використання конкретних інструментів або вмінь персонажа, на чому будуються майже усі відомі метроїдванії. За бажанням в деякі місця можна потрапити виключно завдяки звичайним стрибкам або креативного використання оточення. Бот при цьому ще щось прокоментує, тобто розробники з самого початку продумали, що гравці не будуть жорстко прив’язані до сюжетної прогресії та розшукуватимуть власні рішення.
Друга, і вона важливіша, – Revenge of the Savage Planet робить все для комфортного вивчення світу та майже не змушує гравця перейматися пошуком необхідних предметів та локацій. Маркер завжди буде вказувати зручний шлях до цілі або необхідної зони, біля кожної ключової зони присутність телепорти, навіть дизайн рівнів ненав’язливо підштовхує у вірному напряму чи до якогось корисного предмету.
Щось забули? Не проблема, завжди можна просканувати місцевість, щоб побачити опис ворогів та предметів. Той самий локатор допоможе побачити, де знаходяться найближчі ресурси. Відверто кажучи, іноді гра здається навіть занадто простою та не дарує жодного гідного уваги випробування. Навіть ділення ігрового світу на окремі планети створено ніби для того, щоб у гравців були окремі досить прості локації, а не великий заплутаний світ. Труднощів не очікуйте. Виключення – боси. Ось вони зроблені гарно, але їх замало.
До слова, сканер наочно демонструє, з якої любов’ю розробники підійшли до створення Revenge of the Savage Planet. У кожного об’єкта гри, хай то невеликий кущик чи рибка у водоймі, є жартівливий опис. Звісно, гра підштовхує просканувати абсолютно всі предмети та заповнити кодекс на 100%. І знову ж, це можна зробити без зайвих зусиль.
Вивчати світ, розшукувати ресурси та предмети, проходити своєрідні акробатичні випробування в Revenge of the Savage Planet не набридає до самого фіналу. Благо, саму гру вийде пройти за 8-10 годин і це зібравши переважну кількість секретів. Але є в ній один важливий елемент, який набридає у першу ж годину, однак розробники все одно змушують взаємодіяти з ним постійно. І це бойова система.
Стріляти в Revenge of the Savage Planet абсолютно не цікаво, вступати у ближній бій – ще нудніше. При цьому битви побудовані на пошуку вразливих точок ворогів і активному використанні оточення, бо різноманітні квіти та плоди, якими сповнені планети гри, вибухають і мають унікальні ефекти. Однак битви все одно зводяться та рутинного відстрілу ворогів.
Автори намагалися трошки експериментувати з видами зброї, ймовірно, надихнувшись останніми частинами Ratchet & Clank. Однак Revenge of the Savage Planet не дарує навіть десятої частини задоволення, на яке здатне творіння Insomniac Games. Але добре, що 85% гри можна пройти без битв, а взаємодії з ворогами будуть траплятися хіба що під час їхнього вилову на власну базу. Там ви зможете провести дослідження, щоб отримати корисний апгрейд для спорядження.
Апгрейди в Revenge of the Savage Planet – це не стандартні для сучасних ігор "+10% захисту від вогняних атак, коли персонаж має менш ніж 30% здоров’я", а дійсно корисні речі. Наприклад, заряджений постріл або здатність чіплятися енергетичним ласо абсолютно будь-куди, а не лише за конкретні точки. Однак кожне дослідження займає декілька хвилин реального часу, під час якого ви маєте збирати ресурси або виконувати різноманітні випробування, адже прогресія історії часто блокується відсутність чергового апгрейду.
Подібні ситуації дратують та руйнують загальний високий темп гри, особливо на контрасті з майже повною свободою вивчення світів більшість часу. До того ж покращення вийде змайструвати лише на власній базі, тому ви знову та знову будете повертатися на початкову планету. Зрозуміло, що таким чином розробники хотіли підштовхнути гравців до пошуку секретів та випробування нових інструментів, але сподобається це не всім.
Втім, далі легкого роздратування Revenge of the Savage Planet ніколи не заходить. Неможливо злитися на настільки яскраву, тактильно приємну та кумедну гру. В кооперативі вона подарує ще приємніші враження, особливо при проходженні вдвох на одному екрані, тут й таке є. Однак навіть в соло гра все одно гарно складена. І це точно гарна ознака, адже багато ігор з кооперативним режимом прикриваються саме можливістю гри з друзями, а досвід самостійного проходження в них не дарує позитивних емоцій.
Так, Revenge of the Savage Planet точно не претендує на звання шедевра, але основні елементи в ній працюють гарно або хоча б не викликають відчутного невдоволення. Посмішка виникне на вашому обличчя неодноразово, а зараз це саме те, що потрібно.
До того ж гра доступна безплатно у Game Pass прямо з моменту релізу. Тому приводів не спробувати її немає.