У 2022 році "Паразити" / Parasite режисера Пон Джун-Хо стали першим фільмом не англійською мовою, який отримав "Оскар" як найкращий фільм року. Досягнення вагоме і режисер його повністю заслужив. Одні його "Спогади про вбивство" / Memories of Murder точно варті окремих обмірковувань та уваги, а це кіно 2003 року. Тобто Пон Джун-Хо довгий час відшліфовував власний стиль, щоб довести його до досконалості.
Однак після "Паразитів" постало закономірне питання – що ж далі? Цим "далі" виявилася науково-фантастична історія з Робертом Паттінсоном у головній ролі, яка базується на книзі Едварда Ештона "Мікі7" / Mickey7 про здатність відроджувати людину та пов’язані з цим фактом наслідки. І нехай "Мікі 17" / Mickey 17 точно не претендує на "Оскар", та й від книги тут залишилося не так багато, фільм все одно здатен розважити, здивувати та викликати цілий спектр різноманітних емоцій.
Назва "Мікі 17" / Mickey 17 Жанр екшн, наукова фантастика, чорна комедія Режисер Пон Джун-Хо У ролях Роберт Паттінсон, Наомі Акі, Стівен Ян, Тоні Коллетт, Марк Руффало та інші Студії Plan B Entertainment, Warner Bros. Pictures Хронометраж 2 години 17 хвилин Рік 2025 Посилання IMDb
Титульний герой фільму Мікі Барнс (Роберт Паттінсон) через особисті негаразди стає учасником програми з друку людей. Тепер після кожної смерті його тіло будуть друкувати наново, а також завантажувати в нього всі спогади "попередника". Звучить як ідеальне безсмертя, однак у реальності Мікі постійно використовують у космічній експедиції, щоб тестувати на ньому різноманітні речовини та доручати найнебезпечніші завдання. Звісно, про безпеку та виживання протагоніста ніхто особливо не дбає. Однак навіть ідеальна машина для відтворення не застрахована від людського фактора, який здатен перевернути всю експедицію догори дриґом.
Трейлери та опис фільму вже натякали на його більш розважальну природу. "Мікі 17" / Mickey 17 одразу виставляє себе чорною комедією, в якій головний герой ненав’язливо та з іронією коментує всі негаразди навколо. І робить це вкрай вдало, тому сміятися під час перегляду ви будете регулярно. Однак "Мікі 17" – це не лише комедія. Відверто кажучи, це й не чистокровна наукова фантастика, і навіть не соціальний коментар, як часто любить робити у своїх роботах Пон Джун-Хо. Фільм поєднує в собі настільки багато думок, стилів, жанрів та підходів до кінематографа, що заганяти його в хоч якісь рамки – доволі безглузде заняття. А ще це дуже рідкісний випадок, коли трейлери взагалі нічого не спойлерять, навіть навпаки – вводять глядачів в оману, щоб потім шокувати.
Дуже часто фільми, які заграють з подібним різномаїттям жанрів та ідей, називають "сумбурними", занижуючи їм через це оцінку, однак "Мікі 17" / Mickey 17 й в цьому вирізняється. Так, у фільмі дуже багато всього, через що навіть дві з гаком години відчуваються як повноцінні три. Однак кожна тема, кожна сцена виглядають органічними, вдало вписуються в загальний контекст історії та формують її фундамент. Покритикувати можна хіба що місцями надмірне загравання з комедією, втім, і це можна списати на режисерський стиль.
Унікальний погляд режисера на методи, за допомогою яких треба розповідати та показувати історії, робить перегляд "Мікі 17" / Mickey 17 справжньою феєрією емоцій. Буквально в одній сцені вас можуть налякати, зворушити, розсмішити та змусити замислитися. Пон Джун-Хо вдало експериментує з вашими емоціями, прямо як вчені у фільмі з головним героєм. І в обох випадках ніхто церемонитися не буде, майте це на увазі.
Тема смерті та штучного переродження не є новою для наукової фантастики, однак "Мікі 17" / Mickey 17 все одно знаходить в ній щось нове. Смерть в історії намагається стати буденністю, але так повноцінно у цьому статусі й не закріплюється. Її вага та ризик постійно трансформуються під час історії, через що за Мікі щиро хвилюєшся навіть враховуючи унікальні обставини його життя. Напруга взагалі швидко стає однією з центральних емоцій, однак вона постійно зливається з іншими почуттями та думками, через що перегляд зовсім не виснажує глядачів.
А ще вже у першій третині кіно виявиться, що тема смерті – зовсім не центральна в "Мікі 17" / Mickey 17. Точніше, вона важлива в контексті стосунків головного героя з іншими персонажами, але загальна ситуація більше фокусується на соціальних та політичних аспектах людського буття. Так, Джун-Хо навіть у науково-фантастичну історію про заснування нової колонії на непривітній планеті вставив частку "Паразитів". А додатково – ще й деякі елементи з "Не дивіться вгору" / Don't Look Up. При цьому режисер обережно казав, що всі збіги з реальними політиками – це випадковість, однак паралелі з реальним світом, – якщо бути конкретно, то з Дональдом Трампом, – неможливо не помітити.
Дивитися за пригодами Мікі стає особливо приємно завдяки акторській грі Роберта Паттінсона. Останній давно зарекомендував себе як талановитий актор, ще десь під час прем’єри "Маяка" / The Lighthouse чи навіть раніше, і "Мікі 17" / Mickey 17 дозволяє ще раз із захватом подивитися на нього. Паттінсон грає одразу дві несхожі ролі, різницю між якими передає навіть акцентами та інтонаціями. Однак в українській локалізації ви цього не почуєте, тож раджу ж замислитися над переглядом оригінальної версії.
А ще "Мікі 17" / Mickey 17 приковує до екранів своїми "злодіями". Персонажі Марка Руффало та Тоні Коллетт на початку здаються карикатурними, але з часом їхні образи набувають власної "спотвореної" глибини. Та й реальність продемонструвала, що подібні персонажі – зовсім не вигадка. Втім, навіть у них режисер та сценаристи знаходять цікаву чарівність, яка проявляє себе в деяких сценах.
Можливо, секрет у тому, що Джун-Хо знову зняв у першу чергу історію про людей, хоча й загорнув її у вигадливу обгортку наукової фантастики та тем на будь-який смак. Звісно ж, не всі моменти отримали гідне розкриття, а окремі сюжетні елементи існують лише заради зручності персонажів та розвитку сценарію. Це підмічаєш, але враження від цього гіршими не стають. Адже "Мікі 17" / Mickey 17 навіть при невеликих недоліках продовжує залишатися унікальним фільмом, який можна описувати та аналізувати годинами, однак краще один раз побачити.