Miasma Chronicles: дорога, що вимощена добрими намірами
Мільярдери-філантропи, схиблені на технологіях, що ведуть людство до ери процвітання, благоденства, екологічно нейтрального транспорту та безпечного довколишнього середовища. Знайома картина? Покрокова рольова гра/стратегія Miasma Chronicles показує, де закінчується ця дорога, вимощена добрими намірами.
| Гра | Miasma Chronicles |
| Жанр | покрокова стратегія / рольова гра |
| Платформи | Windows, PlayStation 5, Xbox Series X|S |
| Мови | англійська |
| Розробники | The Bearded Ladies |
| Видавець | 505 Games |
| Посилання | miasmachronicles.com |
Наполегливість
Хтось скаже, що це закостенілість та зашореність, хтось – що це наполегливість та власний стиль. Але це правда: більшість ігрових студій стає заручниками власних ігор, залишаючись «прив’язаними» до певних жанрів та ігрових механік весь час свого існування. Так сталося і зі шведською The Bearded Ladies, заснованою вихідцями з IO Interactive (серія Hitman).
Перша гра студії, Mutant Year Zero: Road to Eden, комп’ютерна адаптація настільної рольової гри Mutant Year Zero, вийшла у 2018 р. і залишила двоїсте враження. Це була цікава тактика в дусі XCOM з дуже дивними персонажами і майже нерозкритим всесвітом та героями.
Наступна гра The Bearded Ladies, CORRUPTION 2029, вийшла у 2020 р. як ексклюзив Epic Games Store і залишилася майже непоміченою публікою. Вона використовувала ті самі механіки, що і Mutant Year Zero: Road to Eden, але світ гри виявися настільки стерильним та стандартним, що грати в CORRUPTION 2029 було просто нецікаво.
І ось третя спроба. Ті самі механіки, той самий американський постапокаліпсис, але геть інший і цього разу дуже цікавий світ, сповнений різноманітних локацій, побічних квестів, додаткових персонажів і коротеньких історій з минулого. Зустрічайте Miasma Chronicles!
Люк, я твоя мати!
Америка пала. Технологія, яка мала захищати її мешканців від екологічних негараздів, збунтувалася проти власних творців і перетворила могутню колись країну на Пустоші, сповнені примар минулого. Міазма пронизує землю, мерехтить у повітрі, сочиться з щілин. Міазма оточує невеличкі, ледь існуючі поселення, які контролюються Першою Родиною, майже безсмертними нащадками технологічних магнатів, що власне і створили ті технології, які породили Міазму.
Перша Родина збирає данину з гірничодобувних поселень за допомогою роботів Колекторів. Лише безумець може кинути їм виклик. І колись такі безумці існували. Орден техномагів Редакторів, таких собі Джедаїв постапокаліпсису, які вміли «умовляти» Міазму, захищав поселення та кинув виклик Першій Родині… І програв.
Сьогодні Редактори – лише легенда. І тільки один хлопчина на ім’я Елвіс, у маленькому шахтарському поселенні десь в Іржавому поясі, береже стару рукавичку Редактора, інструмент для «замовляння» Міазми, за допомогою якого він сподівається подолати стіну Міазми та знайти власну мати, яка колись кинула його. Компанію хлопцю складає його «старший брат» та охоронець, промисловий робот Діггс…
Так, це майже ті самі «Зоряні війни», але у сетингу американського постапокаліпсису, з нотками Fallout та кіберпанку. Плагіат? Не думаємо, насправді цьому сюжетному тропу вже десь 4 000 років. З іншого боку, тут є ще «принцеса», контрабандист-революціонер, місто роботів, церква Джедаїв Редакторів і багато інших «випадкових» збігів.
Обережно, stealth!
Як ми вже казали, Miasma Chronicles використовує бойові механіки Mutant Year Zero: Road to Eden / CORRUPTION 2029. Тобто це майже той самий геймплей. Якщо ви грали в Mutant Year Zero п’ять років тому та трохи підзабули деталі, то взагалі не помітите різниці.
Як і в MYZ, в Miasma Chronicles ви досліджуєте рівні у режимі реального часу, а покроковий режим вмикається лише під час бою. Розумніше не лізти відразу у бійку, а обережно розвідувати місцевість, облаштовуючи пастки на окремих вартових, щоб прибрати з «шахівниці» зайві «фігури». Якщо ховатися за перешкодами, використовувати безшумну зброю та знищувати ворогів за один хід, у такому stealth-режимі можна прибрати більшість супротивників. Але, звісно, не усіх.
Такий мікс stealth та покрокової тактики дуже сповільнює дослідження рівнів, які насправді досить великі та містять багато цікавинок та затишних закутків. Але це, звичайно, суттєво знижує темп гри, що сподобається далеко не усім. Дещо сповільнює дослідження і трохи зламаний алгоритм пошуку шляху, особливо у дверях та на сходах, де уся компанія часто застрягає.
Можна, звісно ж, кидатися у бій, зовсім не використовуючи stealth, але це буде непросто, бо бої у Miasma Chronicles, як і у Mutant Year Zero: Road to Eden, дуже складні, навіть з супротивниками одного з вами рівня.
Не XCOM
Хоча самі розробники Mutant Year Zero та Miasma Chronicles порівнюють свої ігри з XCOM, це не зовсім так. Так, це теж покрокові рольові стратегії у фантастичному сетингу, але The Bearded Ladies прибрали зі своїх ігор те, за що гравці ненавиділи XCOM – промахи при майже 100% ймовірності влучання.
У Miasma Chronicles, якщо ви обійшли супротивника з флангу і не маєте перешкод для прямого пострілу, ви з ймовірністю 100% влучите, і можливо, навіть нанесете критичні пошкодження. Саме тому у грі настільки важливе маневрування, використання укриттів, гранати, що ламають укриття та прийоми, які виштовхують супротивників зі схованок. І ось тут ігровий ШІ частенько дає маху, починаючи бігати по рівню в пошуках укриття, замість того, щоб провести вирішальну атаку на майже беззахисних ворогів.
Деякі з ваших персонажів можуть використовувати рукавичку Редактора і бити ворогів техномагією Міазми. Але використання Міазми потребує енергії (мани?), якої постійно не вистачає, тож вогнепальну та енергетичну зброю ніхто не скасовував. А ось холодної зброї, принаймні для героїв, у грі нема.
Пошук додаткових «заклять», які можна отримати з вортексів Міазми, та схованок зі зброєю – окрема ігрова розвага.
Екологія має бути екологічною!
Що особливо мене найбільше вразило у Miasma Chronicles – це сама Міазма і те, як розробники зобразили світ, спотворений цією загадковою силою. Такого прекрасного та лячного апокаліпсису ми ще не бачили.
Захоплені, змазані Міазмою люди та міста, уламки та дрібниці, що залишилися від світу та цивілізації Перших мешканців. Легенди, які люди придумали про власне минуле, коротенькі історії про початок кінця, що можна знайти в аудіо записах та логах старих роботів, яких вміє зламувати Елвіс… Ці історії, у тому числі і ті, що розповідаються через оточення, дійсно вражають.
Так, я добре знаю, що багато хто не любить слухати логи та читати тексти, але зробіть над собою зусилля, сценаристи старалися і в них дійсно дуже непогано вийшло.
Щодо графіки, то Miasma Chronicles – це, здається, найкрасивіша покрокова стратегія з тих, що ми бачили. Рушій Unreal Engine працює як при дослідженні рівнів, так і у відеовставках / діалогах, які йдуть «без склейок». Рівень графіки тут гідний навіть деяких шутерів, ну і системні вимоги відповідні. На моєму «калькуляторі» гра трохи підгальмовувала, а вентилятор системи охолодження намагався полетіти кудись у прохолоднішу місцевість.
Грати чи не грати?
Як на мене, Miasma Chronicles – найкраща гра The Bearded Ladies, у якій вони вдосконалили власні ігрові механіки майже до ідеалу. Miasma Chronicles краще за Mutant Year Zero: Road to Eden, в якій мене не влаштовували дивні герої-звірі, які до того ж були дуже погано «прописані». У гри є деякі проблеми – невисокий темп, деяка вторинність, бойовий ШІ та пошук шляху. Але частину з них можна вирішити патчами, а частину просто пробачити.
Я добре розумію, що це літо для багатьох пройде під знаком Diablo IV і часу на інші ігри просто не залишиться. До того ж ціна Miasma Chronicles для України поки що не дуже гуманна – 999 грн. Тож, чекаємо патчів і додаємо гру до Списку бажаного, щоб придбати на одному з розпродажів. Це оптимальне рішення.