Як приховати ігровий ноутбук в офісі: огляд Lenovo Legion 5

Допоки більшість виробників ігрових лептопів щедро використовують RGB-підсвічування та експериментують з дизайном, компанія Lenovo з деякими своїми моделями йде простішим шляхом. Для прикладу, Legion 5 має абсолютно стандартний дизайн, у якому лише пара акцентів можуть «викрити» його ігрову основу. А вона у нього може запропонувати набагато більше, ніж може здатися зовні. Тож у сьогоднішньому огляді ми розповімо про всі цікаві особливості нового Lenovo Legion 5 16IRX9.

Характеристики Lenovo Legion 5

Комплектація

Від моделі до моделі комплектації ноутбуків не часто містять багато додаткових речей. Стандартний вміст коробки — лептоп та блок живлення. У випадку з Lenovo Legion 5 виробник додав невеличкий бонус у вигляді змінної декоративної панельки. Подібний елемент може трошки освіжити досвід власника на початковій стадії використання.

Також в магазині фірмових аксесуарів можна знайти стилізовані пропозиції, від поверхонь для мишей до рюкзаків. І будь-які з них не обов’язково мають бути саме від Lenovo. З маніпуляторами та гарнітурами все зрозуміло, а рюкзак може легко влаштувати й сторонній, навіть розрахований для трошки меншої діагоналі.

Дизайн та зручність використання

Ноутбуки Lenovo часто не асоціюються саме з ігровими моделями, адже одразу на думку спадає щось з лінійки ThinkPad. Але компанія давно пропонує й ігрові варіанти. Однак дизайн багатьох з них не сильно на це вказує. Чергова ітерація Lenovo Legion 5 більш ігрової зовнішності не отримала. І якщо встановити біле підсвічування клавіатури, то лептоп максимально схожий на звичайний офісний варіант.

І в деяких випадках це дійсно непоганий хід. Якщо користувачу потрібен універсальний дизайн пристрою, щоб, для прикладу, не здаватися «білою вороною» в «серйозному» офісі або ж просто є бажання отримати комп’ютер з нейтральною зовнішністю, то Lenovo якраз пропонує таку опцію. У глобальному сенсі лише габарити зможуть видати Legion 5, адже він відчутно більший за офісні та медійні варіанти: 359,7×262,3×25,2 мм, вага — 2,3 кг. При цьому складається корпус з алюмінію зверху та практичного матового пластику. У нашому випадку маємо модель сірого кольору з назвою Luna Grey.

Серед елементів, які не відрізняються від дизайну більшості ігрових конкурентів, тут є хіба що RGB-підсвічування клавіатури та різнокольорова індикація поточного режиму продуктивності у клавіші увімкнення. Є й декілька стандартних логотипів Lenovo, а також звичний для лінійки дзеркальний напис LEGION на верхній кришці. В принципі, все це має доволі збалансований вигляд та зовсім не докучає. З іншого боку, навряд такий варіант влаштує тих покупців, які вибагливі до зовнішності ноутбуків та хочуть мати щось «яскравіше».

Змінна панель, яку я згадував у минулому розділі, сильної «погоди» не зробить. Процедура заміни потребуватиме викрутки, старої кредитної карти та пари хвилин часу. Однак часто це робити точно швидко набридне, а зміна кольору рамки на прорізах охолодження практично непомітна (ба більше, як часто користувач взагалі бачить задні вентиляційні отвори?). Тому, попри те, що елемент доволі оригінальний, суттєвих змін у дизайні він не передбачає. Хіба що користувач має досвід у 3D-друці та може виготовити власний варіант.

Нижня частина, окрім охайних прорізів охолодження та динаміків, має лише три великі гумові «ніжки». Вони достатньо високі, щоб забезпечити певний простір для повітря, а також достатньо дієві у фіксації топкейса на своєму місці впродовж ігрового процесу.

Тож так, очевидно, це зовсім не той дизайн ігрового ноутбука, який нас привчила бачити переважна більшість конкурентних виробників. Однак чи поганий такий варіант? Він навряд набридне, на відміну від «розфарбованих» RGB-стрічками корпусів, й точно буде значно уніфікованішим, якщо у користувача є різні моделі використання (офіс з дрес-кодом, чимало робочих зустрічей, дім тощо). Особисто я б не сказав, що є фаном саме такого рішення, проте свої переваги воно все ж має. А заразом у Lenovo не могли зібрати поганий корпус, тож у цьому випадку є лише питання власних вподобань та вимог до зовнішності.

Порти

З компонуванням інтерфейсів для підключення зовнішніх пристроїв є деякі незручності, однак набір доволі пристойний. На лівому боці топкейса розташовані один USB-A 3.2 Gen1, два порти USB-C 3.2 Gen2 та комбінований 3,5 мм Jack. З протилежного боку є ще два USB-A 3.2 Gen1, слот для карток пам’яті MicroSD та Ethernet. А на задньому торці залишилися пропрієтарний порт живлення та HDMI.

Звісно, суб’єктивно, але пару портів USB-A з правого боку можна було розташувати зручніше. Вони знаходяться у такій позиції, де дроти або радіоприймач бездротових аксесуарів можуть заважати під час ігор. До цього, звісно, можна пристосуватися, але перенесення хоча б одного з них на ліву грань корпусу значно спростило подібні моменти.

Дисплей

У кращих трендах останнього часу, новий Legion 5 запропонує 16-дюймовий дисплей з відповідним співвідношенням сторін у 16:10 та роздільною здатністю 2560×1600 пікселів. Для таких комплектацій це вже доволі поширені параметри, які по трошки заміняють 15-дюймові Full HD-варіанти. До того ж виробники намагаються зменшувати рамки, що робить лептопи візуально значно охайнішими, а загальні габарити — меншими. При цьому у Legion 5 ще й значно більший кут розкриття, ніж зазвичай буває у подібних моделей.

Також екран має швидкість реакції на рівні 4 мс, а частоту оновлення зображення — до 165 Гц. Цікаво, що між опціями 60 та 165, є також 82,5 Гц. Тобто, для економії заряду все ж можна знизити частоту, однак залишити більш комфортний варіант за стандартні 60 Гц. Не кожен ігровий ноутбук має подібні опції.

І зображення теж не підвело. IPS-матриця має майже повне охоплення колірного простору sRGB, практично еталонну гаму та мінімально зміщену колірну температуру. З таким дисплеєм цілком можливо займатися обробкою фото та відео, працювати з графікою тощо. А для ігор, фільмів та інших завдань він тип паче має влаштувати. Щоправда, для тих користувачів, які звикли до наявності декількох профілів під різні сценарії роботи, тут виробник подібного не запропонував. Тому задовольнитися вийде лише стандартним калібруванням.

Матрицю, як це має бути в ігрової моделі, захищає матове покриття. Яскравість підсвічування можна корегувати у діапазоні від 3,7 до 378 кд/м². Таких показників точно вистачає для типових умов роботи ігрового ноутбука, але підтримка HDR у цьому випадку є доволі умовною. Проте у лінійці можна знайти варіації дисплеїв, які мають вищі показники яскравості.

Маніпулятори та мультимедіа

Клавіатури Lenovo легко впізнати за формою клавіш, які знизу мають невеличке заокруглення. Власне, ігрові моделі виробника так само продовжують фірмовий стиль. Майже всю ширину топкейса займає повна клавіатура з дещо компактним NUM-блоком. Зручно, що великий навігаційний блок трошки винесено від усіх інших клавіш.

Як я вже згадував раніше, мало не єдине, що видає ігрове походження Legion 5 — RGB-підсвічування клавіш (яке у деяких інших комплектацій може бути лише білим; тоді лептоп точно не нагадує ігровий). Воно має декілька режимів роботи та може розділятися на чотири задані виробником зони. Яскравості також вистачає. Заразом не підвели й механізми, яким вистачає ходу, вони не дуже гучні та добре реагують під час ігор. Для звичайної роботи вони теж чудово підходять.

А оскільки клавіатура повна, виробнику довелося трошки змістити трекпад лівіше від центра топкейса. Таким чином його ліпше вимикати під час ігор (з чим допоможе комбінація Fn+F10), щоб запобігти випадковим клікам. Розмір сенсорної поверхні за сучасними мірками не дуже великий — 120×75 мм. Проте для комфортної заміни миші цього повністю вистачає. Якість роботи, розпізнавання жестів та точність жодних неприємностей не передбачають. Фірмовим доповненням стали жести, які дозволяють скролом зліва чи справа відповідно контролювати яскравість дисплея та гучність динаміків (тестова модель з невідомих причин так не може).

Акустичну систему представлено двома традиційними динаміками, які розташовуються у нижній частині корпусу. Вони не надто гучні та відносно непогано звучать. Якості вистачить під перегляд фільмів та серіалів, але для музики їм типово бракує басів. А через роботу системи охолодження, грати у будь-якому випадку буде значно комфортніше у навушниках.

Якості 2-мегапіксельної вебкамери достатньо для непоганого транслювання зображення під час відеодзвінків (хіба що в умовах складного освітлення картинка може бути трошки «зернистою»). Фірмова утиліта додатково має налаштування яскравості, контрастності та експозиції. Приватної «шторки» ігровому ноутбуку не дісталося, проте на правому боці корпуса можна знайти фізичний перемикач, який відключає камеру. У випадку її запуску, система попередить, що камера вимкнена і відповідно не видасть зображення, допоки користувач не перемкне тумблер у потрібне положення.

Розташовані поруч із камерою мікрофони додатково мають фірмове «розумне» шумозаглушення й дійсно намагаються залишити у розмові лише голос власника (є й режим для ширшого захоплення голосів). За певних умов, таких мікрофонів може вистачити, але гарнітура чи окремий зовнішній мікрофон все ж забезпечать помітно якісніше спілкування (і навряд у власника такого ноутбука не буде ігрової гарнітури з гарним мікрофоном).

Продуктивність та ПЗ

Лінійка Legion 5 має дійсно багато варіантів комплектацій. Тут є пропозиції з процесорами AMD та Intel, а дискретні відеоадаптери — різні версії від NVIDIA. При цьому, звісно, заразом з опціями пам’яті, вартість моделей може відрізнятися мало не у два рази. Тож охочі придбати саме Lenovo Legion, все ж матимуть вибір опцій з огляду на різні бюджети. Ба більше, Legion 5 має додаткові варіанти з індексами Pro та Slim.

У нашому випадку йдеться про звичайний Legion 5, який містить 16-ядерний Intel Core i7-14650HX (8 потужних ядер до 5,2 ГГц, 8 енергоощадних до 3,7 ГГц, 24 потоки, 30 МБ кеш) та NVIDIA GeForce RTX4070 (8 ГБ GDDR6, до 2175 МГц). Додатково модель оснащено 32 ГБ DDR5-5600 (дві планки по 16 ГБ) та NVMe-накопичувачем ємністю в один терабайт. При цьому користувач зможе додати постійної та оперативної пам’яті власноруч, й у кожному випадку є по два слоти для цього.

Забезпеченням зв’язку займаються приймач Wi-Fi 6E та гігабітний Ethernet-порт. Бездротові аксесуари можна приєднати завдяки Bluetooth 5.2. Самостійний апгрейд бездротового зв’язку також залишили можливим.

Додатково лептоп має чип LA1 AI. З ним система штучного інтелекту Lenovo Legion AI Engine+ займається оптимізацією продуктивності залежно від поточних завдань. І її роботу можна, так би мовити, «почути». Зазвичай, коли користувач встановлює максимальний режим продуктивності, система охолодження ноутбука одразу починає набирати оберти, а всі процеси налаштовуються на межу власних можливостей. Legion 5 це все буде робити поволі, коли у цьому дійсно буде необхідність. Тобто навіть з увімкненим режимом Extreme Mode, СО не розганятиметься на максимум під час звичайного браузинга у Мережі.

Проте це не означає, що користувачу не лишили опцій. Lenovo Vantage надасть вибір серед режимів Performance, Balance, Quiet та Custom. В останньому можна самостійно задавати певні параметри, або в один клік активувати Extreme Mode. Саме з таким ми й провели ряд випробувань у синтетичних тестах, які показали типові результати такої конфігурації.

Що цікаво, без під’єднаного живлення та в енергоощадному режимі система не так сильно зменшує свої можливості, як ми можемо побачити у конкурентів. Так, це, звісно, вплине на автономність, проте й на виконання певних завдань піде значно менше часу. А оскільки такі лептопи в принципі не є рекордсменами змагань автономності, типові користувачі навряд розраховують на довгу роботу без джерела живлення.

Найголовніше, з іграми також повний порядок. З урахуванням високих налаштувань графіки при нативній роздільній здатності дисплея, можна отримати достатньо FPS для комфортних розваг. Як для системи середнього рівня, показники цілком відповідають своїй лізі. І так, на прикладі нашої комплектації можна було пересвідчитися, що сенс у доплаті за RTX4070 все ж є, адже лептоп не часто купують на короткий термін, а замінити відео вийде лише з усім іншим.

Стабільність системи також сподобалася. Грати можна годинами й залишитися без опіків рук. На робочій поверхні все ж знайдуться теплі місця, але на комфорт при використанні вони аж ніяк не впливають. Хоча й система охолодження при цьому буде гучно працювати. Однак і тут варто віддати належне інженерам Lenovo. Система охолодження Legion Coldfront Hyper влаштована таким чином, що вихід теплого повітря залишається лише позаду, тож розігрівати руки чи, наприклад, смартфон, який лежить поряд з ноутбуком, вона не буде.

Стрес-тест показав практично непомітний троттлінг та середню температуру не вище як 86°C. Тож, теоретично, зайві бокові отвори охолодження могли б не завадити. Однак на практиці негативного ефекту не відчувалося, а комфорт при роботі залишався на пристойному рівні. І з урахуванням непоганих показників тестів та ігор, питань до системи в принципі не залишилося.

Усі необхідні налаштування зібрані у фірмовій утиліті Lenovo Vantage. Окрім, власне, вибору режимів продуктивності, корисними будуть налаштування мікрофонів, макросів, оновлення програмного забезпечення та, що важливо, батареї. Для останньої передбачена можливість роботи зі збереженням ресурсу при переважній роботі від БЖ. Тобто її рівень заряду триматиметься не вище як 80%, що на довгій дистанції дозволить їй краще почуватися у майбутньому. А сама утиліта проста та на її вивчення не потрібно більше декількох хвилин. Також тут можна знайти декілька доповнень для геймерів, як-от лічильник FPS та додатковий приціл, але є сумнів, що вони знадобляться.

Автономність

У подібних корпусах ми бачили більші батареї, однак Legion 5 отримав таку з ємністю у 80 Вт•год. Проте з автономністю у цієї моделі все доволі непогано (як для ігрового ноутбука). Таким чином «офісний» тест завершився за майже 6 годин. А от ігровий не витримав і 50 хвилин, що з урахуванням залишку продуктивності при роботі без джерела живлення цілком передбачувано. При цьому перегляд двогодинного фільму при комфортних налаштуваннях яскравості та звуку відібрав 40% заряду.

Комплектний блок живлення потужністю 300 Вт очікувано далекий від компактного й скоріше за все муситиме подорожувати разом з лептопом. Але й тут є приємний момент — підтримка функції Rapid Charge. З нею на повне відновлення заряду акумулятора знадобиться приблизно година, що все ж швидше стандартного часу у півтори чи навіть дві з половиною години, залежно від виробника та акумулятора.

Варто зауважити, що перша партія ноутбуків, яка потрапила в Україну, помилково отримала блоки живлення потужністю у 230 Вт. Таким чином у максимальному режимі навантаження акумулятор не зможе заряджатися або хоча б підтримувати рівень заряду, натомість доволі швидко його втрачатиме. Тож купуючи таку модель варто звернути увагу на блок живлення, який виробник замінить на потрібний 300-ватний при зверненні у сервісний центр.