Indiana Jones and the Great Circle: кіно та німці

Хоча франшиза Indiana Jones майже ровесниця іншої відомої франшизи Джорджа Лукаса, у назві якої фігурують слова “зірка” та “війни”, ігор про невгамовного археолога з батогом на декілька порядків менше, ніж ігор за Star Wars, а дійсно гарні можна й взагалі перерахувати по пальцях однієї руки. Тож релізу Indiana Jones and the Great Circle ми чекали з зацікавленістю, єдине, що трохи засмучувало, так це те, що гру розробляла студія, яка протягом 15 років випускає виключно шутери. Побоювання були марні, схоже в MachineGames все вийшло як треба, тому що Indiana Jones and the Great Circle – це не лише краща гра про Індіану Джонса, а одна з найкращих ігор про археологів-авантюристів, а конкуренція у цій невеликій ніші насправді неабияка. Але про все по черзі.

Як у кіно

Indiana Jones and the Great Circle не дарма починається зі сцени у Південній Америці яка кадр у кадр повторює канонічну вступну сцену з “Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега” / Raiders of the Lost Ark (1981). Розробники з MachineGames прямим текстом кажуть, яку саме гру вони розробляли останні три роки й що чекає гравців попереду.

Так, MachineGames надихалася саме класичними стрічками й насправді Indiana Jones and the Great Circle могла б замінити “Індіана Джонс і Храм Долі” / Indiana Jones and the Temple of Doom, яка трохи відрізняється від двох інших фільмів трилогії. Raiders of the Lost Ark – The Great Circle – The Last Crusade, ось правильна трилогія, тим більше що Temple of Doom це приквел, а події The Great Circle відбуваються саме у 1937 році, між першим та третім фільмом.

Саме тому Інді згадує свою подорож у Південну Америку, саме тому він все ще переживає свій розрив з Меріон, і саме тому він знову зіткнеться з нацистами. Точніше спочатку з фашистами, а потім з нацистами, а потім, як це й заведено у відомого археолога з батогом, і з силами, природу яких ми не здатні збагнути.

Велике коло

Все починається у коледжі Маршалла у Коннектикуті, де доктор Джонс викладає історію та археологію та намагається уникнути зайвої уваги власних студенток. Хтось вламується серед ночі у музей коледжу і викрадає дивний артефакт – єгипетську мумію кішки. Звісно ж Індіана Джонс не може стояти осторонь, йому важливий навіть не сам артефакт, він хоче зрозуміти чому саме зловмисників зацікавила ця річ. Тож Інді відправляється до Ватикану, на який вказує один з предметів, загублених нападниками.

В Indiana Jones and the Great Circle вісім локацій, більшість з яких по суті лінійні та містять лише сюжетний контент, але Ватикан, Гіза у Єгипті та Сукхотхай у Таїланді – це великі відкриті локації, на яких крім Пригод (сюжетна частина) вас чекають Польові дослідження (побічні квести), Відкриття (пошук колекційних предметів) та Загадки (невеликі додаткові головоломки). Проходити їх можна в будь-якій послідовності, але майте на увазі, що гра має також елементи метроїдванії, тож деякі шляхи ще треба знайти, деякі двері відчинити тощо.

Усі великі локації приємно вражають неймовірною автентичною архітектурою, купою прихованих храмів, загадок та дрібничок. Тут і справді можна зависнути надовго та ще і повернутися після проходження сюжетної частини (11-13 годин, якщо нехтувати побічками), щоб дослідити їх уважніше (майте на увазі, усі вороги прийдуть до тями / оживуть). Але ось це – збери 10 пляшок з ліками, знайди 10 артефактів, зроби 10 фотографій у грі в якій і без того вистачає цікавих активностей виглядає трохи зайвим. Так, шукати схованки цікаво, але витрачати на це десятки годин… ми не певні.

Stealth та головоломки

Не варто порівнювати Indiana Jones and the Great Circle з Uncharted чи Tomb Raider, це геть різні ігри. В Indiana Jones and the Great Circle дуже мало акробатики, хіба що у деяких сюжетних храмах, і тут, на відміну від Uncharted чи Tomb Raider не варто хапатися за зброю. The Great Circle – це у першу чергу про вирішення головоломок та stealth, як би не дивно це звучало в адресу гри від MachineGames, яка зробила собі ім’я саме на шутерах.

Ні, ну за бажанням ви можете витягнути свій револьвер або перехопити у ворога гвинтівку чи навіть автомат, але скоріше за все це закінчиться перезавантаженням. Патронів у Інді небагато, витрачає він їх швидко, перезаряджається штатна зброя ну ДУЖЕ повільно, а підхоплену зброю взагалі не можна перезаряджати. Ну і звісно, на звуки пострілів збігаються охоронці з усіх кутків рівня, а стріляють вони болісно, особливо елітні німецькі спецпризначенці у Сукхотхай. Тож якщо перехопили зброю, розумніше використовувати її як дубець, щоб вирубати ворогів ударом ззаду.

Ні, звісно ж, Indiana Jones and the Great Circle як і будь-яку stealth-гру можна зламати. Наприклад, викликавши тривогу заховатися за кутом у вузькому проході та вирубати фашистів/нацистів одного за іншим, але це нецікаво, трохи безглуздо і не завжди працює. Тож stealth, stealth та ще раз stealth. Ну і вчасне використання підручних предметів та батога. І так, ось цю можливість використовувати як зброю усе навкруги від лопат та кувалд до щіток, гітар та брудних пателень автори запозичили у гри Indiana Jones and the Emperor’s Tomb (2003).

Друга головна активність в Indiana Jones and the Great Circle – це вирішення головоломок, яких тут і справді багато, особливо на відкритих рівнях. У Пригодах та Польових дослідженнях вас чекають головоломки зі світлом, шифрами, шестернями, настільними іграми, піктограмами, вогнем і таке інше. Усі вони не надто складні, але і не надто прості, така собі золота середина, щоб відчувати радість від вирішення, але не застрягати на кожній задачці надовго. Хоча маю зізнатися, одного разу мені таки прийшлося звернутися до допомоги інтернет. Щодо загадок, то це зовсім невеличкі головоломки, підказки або предмети для вирішення яких знаходяться в межах одного приміщення.

Інді та його друзі

Але справжнє основне блюдо Indiana Jones and the Great Circle – це сам Індіана Джонс. Іронічний, замріяний, захоплений, який вміє посміхатися одними очима та намагається бути дотепним навіть в найскрутнішому становищі. Розробники з MachineGames створили цифрову копію Гаррісона Форда, яка “грає” не гірше ніж сам актор у своїх найкращих ролях. Це дійсно Інді з класичних фільмів, а не підстаркуватий, хоч і дуже чарівний та милий Інді-пенсіонер з “Індіана Джонс і реліквія долі” / Indiana Jones and the Dial of Destiny (2023) (хоча, як на мене, цей фільм не такий поганий, як заведено говорити).

За іронією долі Індіану Джонса грає та озвучує… той самий Трой Бейкер, актор, який подарував свій голос Семюелю Дрейку в Uncharted 4: A Thief’s End та Uncharted: The Lost Legacy.

Автори, як свого часу і творці фільмів, нарочито підкреслюють деякі риси Інді. Його боязнь змій згадується за гру разів п’ять, причому в геть різних ситуаціях. Його прив’язаність до власного капелюха – у кожній сцені. Його іронія та бажання переговорити супротивника – постійно. Та що там, у грі нам навіть дають повторити класичну сцену меч проти пістолета, не проґавте цей момент у Шанхаї.

Звісно ж разом з Інді є жінка, бо поруч з Інді завжди має бути жінка. Хоча тут треба зняти перед розробниками кашкета, вони ввели в серію нову дівчину, але не зіпсували лор та лінію Меріон, наша повага. Джина Ломбарді журналістка та шукає свою сестру-археолога. Зовнішність та голос героїні подарувала італійська актриса Алессандра Мастронарді. За характером Джина ближче до Меріон ніж до Віллі з Indiana Jones and the Temple of Doom.

Головного ворога Інді, екзальтованого та самовпевненого нацистського археолога Еммеріха Фосса зіграв та озвучив німецький актор Маріос Гавріліс, якого для цієї ролі прийшлося трохи зістарити.

А ще в Indiana Jones and the Great Circle є колега та друг Інді Маркус Броді, який з’являвся у трьох фільмах, керівник бібліотеки Ватикану та друг Інді отець Антоніо, єгипетська археологиня дама Навал Шафік-Барклай, та загадковий Локус, який захищає артефакти, що пов’язані з Великим колом. Плюс замість Фюрера у цій частині фільму-гри є камео Дуче.

Усі персонажі вийшли дуже колоритними, цікавими та насправді живими. Як у кіно.

Дещо на додаток і дещо зайве

В Indiana Jones and the Great Circle є рудиментарна рольова система. Інді може покращувати власні навички знаходячи відповідні книжки та витрачаючи бали пригод, які він заробляє за вирішення головоломок, просування по сюжету та фотографування пам’яток. Але судячи з того, що наприкінці сюжетної кампанії в мене накопичилось понад 5000 зайвих балів пригод, гру можна пройти й без прокачки.

А ще нам здається Indiana Jones and the Great Circle могла б обійтися без деяких action епізодів. Політ на біплані з відстрілом половини літаків Імператорського флоту та перегони на човнах виглядають тут трохи недоречними. З іншого боку в фільмах у нас були перегони на вагонетках та танках, тож таке.

А замість серця у нього Motor

Indiana Jones and the Great Circle використовує рушій Motor, який є модифікованою версією id Tech 7, того самого, що ви могли бачити в Doom Eternal. Завдання показати реальні джунглі та руїни, як на мене, трохи складніше, ніж демонстрація Пекла та його околиць, але Motor з ним впорався.

Indiana Jones and the Great Circle радує реалістичними будівлями та циклопічними спорудами (передаємо привіт спорудам Першої цивілізації з серії Assassin’s Creed), майже справжніми джунглями, гарною лицевою анімацією та постановкою світла. Гра вміє і в справжнє трасування променів, але ми не радимо чіпати цю опцію, якщо в вас не найпотужніша ігрова система.

В мене на Intel Core i5-13600KF 3.5GHz та ASUS DUAL-RTX4070-O12G гра досить пристойно працювала на максимальних налаштуваннях з DLSS з пріоритетом якості. Єдине що, декілька разів після запуску гра починала неймовірно гальмувати, fps падав до 2-3 кадрів на секунду. З наступним запуском ця проблема зникала. З чим це пов’язано і як цього позбутися я так і не зрозумів. Крім того, за 16 годин проходження гра в мене один раз падала та у катсценах спостерігалося дивне блимання. І те, і інше вже виправили патчем.

Інді, Дрейк чи Лара?

Як я вже відмітив, порівнювати Indiana Jones and the Great Circle з іграми серії Uncharted чи Tomb Raider безглуздо. Це геть різні ігри, з іншими акцентами. Indiana Jones and the Great Circle – це action/adventure з упором на adventure, його конкуренти – action/adventure з упором на action. З іншого боку Uncharted та Tomb Raider завжди позиціювалася як Indiana Jones від відеоігор. Так ось, це не так. Indiana Jones від відеоігор – це Indiana Jones and the Great Circle. І ми сподіваємося побачити продовження цієї серії.

P.S. Окрема подяка MachineGames за рівень у Гімалаях. Це майже повне повторення за настроєм та оточенням української гри “Анабіоз: Сон розуму” / Cryostasis: Sleep of Reason від студії Action Forms, продовження якої ми навряд чи колись побачимо.