Огляд ноутбука Huawei MateBook 14s

Щоб сьогодні зробити дійсно цікавий лептоп, виробнику треба подолати чимало перепон. Потрібно продумати зовнішній вигляд, попіклуватися про зображення та звук, передбачити швидкий доступ до системи, переконатися у зручності маніпуляторів, а також не забути про швидкодію та автономну роботу. Це справді багато викликів. І хоча компанія Huawei відносно недавно працює над такими девайсами, але певні успіхи у неї є. Про всі сторони роботи з Huawei MateBook 14s я розповім у сьогоднішньому огляді.

Технічні характеристики Huawei MateBook 14s

Комплектація Huawei MateBook 14s

З більшістю лептопів окрім зарядного пристрою в коробці нічого немає. MateBook 14s має саме такий комплект: ноутбук та зарядний пристрій зі з’ємним кабелем USB-C-to-USB-C. Для звичайної роботи більше нічого не потрібно, адже під’єднати монітор чи звичайний флеш-накопичувач можна без хабів та адаптерів, що зараз не кожен топовий ультрабук дозволяє зробити.

Серед фірмових аксесуарів у виробника є декілька бездротових мишей та клавіатура, адаптер (з USB-C, USB-A, HDMI та VGA), портативні зарядні пристрої та рюкзаки. Якісь сторонні аксесуари, якщо вони потрібні, також будуть працювати з ноутбуком.

Дизайн та зручність використання

З Huawei MateBook 14s виробник не пішов на якісь радикальні кроки, тому пристрій виглядає як класичний невеликий ноутбук. При цьому він охайний та стильний. Звісно, його зроблено з алюмінію з матовою поверхнею та шліфованими кантами на гранях. Жодних строкатих елементів в оздобленні немає, тому лептоп має спокійний, виважений дизайн. Він гармонічно виглядатиме як вдома, так і в офісі.

Ноутбук випущено у двох кольорах. Перший, як тестовий, це класичний Space Gray. Другий вже куди більш оригінальний — Spruce Green. Не щодня можна зустріти зелений колір корпусу лептопа, тож не звернути увагу на такий неможливо. Таким корпусом можна непогано розбавити “сірі будні” будь-якої робочої наради чи зустрічі. На жаль, тестова модель так не може, хоча й виглядає приємно.

Також корпус MateBook 14s доволі компактний та зручний для подорожей. Їздити з ним в офіс чи навіть у відрядження буде справді не важко. У нього маленькі рамки навколо екрана, що дозволило зберегти загальні габарити на рівні 314×230×16,7 мм. А його вага склала 1,43 кг. Для нього не знадобиться великий рюкзак, або якась спеціальна окрема сумка.

Можливо, серед сучасних ультрабуків цей лептоп має трішки товщий профіль. Але це легко пояснити. Він отримав високі ніжки, які мають допомагати охолодженню, адже знизу є вентиляційні отвори. Інші, до речі, приховані в шарнірі, що дало змогу зберегти охайніший зовнішній вигляд. І з такою висотою топкейса все ж зручно працювати. Просто у порівнянні знайдуться нижчі моделі. З іншого боку, прискіпуватись немає до чого, адже у бізнес-сегменті, а тим паче серед ігрових моделей, топкейси значно товщі.

Портів не багато, але вистачить для сьогоднішніх базових потреб. Ліва сторона розмістила два порти USB-C (для заряджання, підключення аксесуарів, дисплеїв тощо), HDMI та комбінований 3,5 мм Jack для гарнітури. Старші комплектації також підтримують Thunderbolt 4. На правій — тільки один порт USB-A 3.2. Якщо буде дуже потрібно, можна скористатись будь-яким хабом з USB-C для підключення Ethernet, кардрідеру та інших ґаджетів. Та навряд це буде актуально для більшості користувачів.

Хоча зовнішність MateBook 14s важко назвати оригінальною, ноутбук все одно виглядає солідно. До якості матеріалів та збірки жодних претензій, як і немає сумнівів у надійності (хоча натиснувши на топкейс можна відчути порожнечу в середині, але зусиль це потребує більше, ніж буде під час роботи). Лептоп гарно тримається на робочому місці, не скрипить при відкриванні чи транспортуванні, та відповідає очікуванням від пристрою подібного класу. Особисто мені важко було б поскаржитися на такий корпус.

Дисплей Huawei MateBook 14s

Однією відмінною від більшості звичних лептопів деталлю у Huawei MateBook 14s є екран. Він має співвідношення сторін 3:2, що все ще доволі “екзотично”. Після звичайних широкоформатних екранів треба трохи звикнути, але це швидкий та зовсім не “болючий” процес. Навколо дисплею доволі тонкі рамки, що робить зовнішній вигляд сучаснішим.

Роздільна здатність 2,5К (2520×1680 точок) на 14,2 дюйма дає щільність пікселів на рівні 213 ppi. А для більшої зручності його також оснащено сенсорним шаром, який розпізнає до десяти одночасних дотиків та дійсно гарно реагує на пальці.

Конструкція шарніра дозволяє широко розкрити дисплей. Фіксується він доволі непогано та екран впевнено тримається на позиції під час роботи. Але дотики на рівні середини (та вище) вже можуть похитнути всю кришку, через що її хочеться трішки притримати при такій взаємодії.

Додатковим приємним бонусом є частота оновлення зображення. Тут її максимум становить 90 Гц, що робить всі анімації, прокрутку сторінок та інші рухи картинки значно плавнішими. Це приємно виглядає. Така опція є далеко не в кожного ноутбука.

До калібрування IPS-матриці також немає питань. У неї гарне охоплення кольорів, близькі до еталонних значень температура та гамма. Звісно, під великими кутами огляду зображення дещо змінюється, але в стандартних робочих ситуаціях користувач навряд це помітить. Тож дисплей підійде не тільки для роботи та відтворення фільмів, а й навіть для базової роботи з зображенням (наприклад, обробки фото).

Підсвічуванням теж не нехтували. При заявленому виробником максимумі у 400 кд/м², наш колориметр показав 440. Це відчутно більше значної кількості ноутбуків навіть у такій ціновій категорії. Звісно, прикриває його глянцеве скло, але підсвічування достатньо, щоб приховати “ефект дзеркала”. Також скло легко протерти, щоб прибрати з нього відбитки пальців. А для фанатів попрацювати в цілковитій темряві рівень мінімальної яскравості можна опустити до 5,5 кд/м². І все це ноутбук може регулювати самостійно, хоча й не так точно, як це навчилися робити сучасні смартфони.

Безпека Huawei MateBook 14s

Щоб менше турбувати користувача паролями та швидко потрапляти до системи, ноутбук може сканувати обличчя власника. Розпізнавання здійснюється за допомогою інфрачервоного випромінювання, тож умови освітлення йому зовсім не принципові. Та й займає таке сканування лічені долі секунди. Це дуже зручно.

Але якщо цього буде замало, в окремій кнопці ввімкнення є дактилоскопічний датчик. Він дозволяє зберігати відбитки різних пальців й також швидко реагує на дотик. Тож незалежно від ситуації, користувач швидко отримає доступ до системи без необхідності вводити довгий пароль або ПІН. Сканування у будь-якому випадку буде швидшим, та варто зазначити, що якби не необхідність випробувати функцію зчитування відбитків, наряд чи довелося користуватися цим датчиком, адже розпізнавання обличчя значно зручніше і не потребує зайвих рухів.

Керування та мультимедіа

Острівна клавіатура потребує звикнути лише до навігаційного блоку з маленькими стрілочками “Вверх” та “Вниз”. В усьому іншому вона повністю влаштувала для “сліпого” набору тексту. Хід клавіш та необхідна сила натиску добре розраховані, а окремо сподобався тихий звук, який не має заважати колегам в офісі або сім’ї вдома. Ще у клавіатури є біле підсвічування, яке, на жаль, могло би бути яскравішим. В темряві все одно можна розібрати символи, але зазвичай у лептопів значно яскравіші діоди під ковпачками клавіш.

Трекпад з розмірами 120×72 мм зі скляною поверхнею працює передбачувано. Навіть без додаткових налаштувань, його повністю вистачало для керування курсором для звичайної буденної роботи. Він також підтримує жести. З урахуванням того, що частину його задач на себе може взяти сенсорний дисплей, користувач взагалі може обходитись без окремої миші. При цьому звикати до роботи трекпада мені не довелося.

Звук забезпечує система з чотирьох динаміків. Два з них мають відповідати за “низькі” частоти, тоді як два інші — виконувати функції твітерів. І так, MateBook 14s дійсно звучить гарніше за більшість лептопів. Такого звуку вистачить для супроводу відео та фільмів, а от для музики все одно хотілося б чогось чистого та об’ємного. Хоча це спільна проблема для майже усіх Windows-лептопів.

Вебкамера спроможна на стандартну якість зображення у 720р. Цього небагато, але вистачить для відозустрічей з колегами та близькими. Традиційно, фронтальні камери смартфонів легко складуть конкуренцію камерам лептопів, в якій отримають беззаперечну перемогу. Але якщо якість не має великого значення, то для звичайних відеочатів такої камери вистачить. Хоча й хотілося б, щоб вона краще налаштовувала баланс білого. Але варто визнати, що “шумів” на зображені майже немає.

А для передачі голосу в корпусі встановлено чотири мікрофони. Їх розташовано у незвичній позиції — на грані біля трекпада, тобто прямо перед користувачем. Передача голосу виходить дуже якісною та гучною. Але, на жаль, вони “чують” геть усе, що відбувається поряд із ними. Тож під час розмов краще не забувати про кнопку Mute, якщо, наприклад, потрібно скористатися клавіатурою.

Продуктивність та ПЗ

Невеликий Huawei MateBook 14s має не так і багато варіантів комплектацій. Вибір процесорів складається з Intel Core i5-11300H (4/8, 2,6-4,4 ГГц) та i7-11370H (4/8, 3-4,8 ГГц). В обох випадках використовується лише інтегроване графічне рішення Intel Iris Xe Graphics. Обсяг оперативної пам’яті (на жаль, незмінної) може бути 8 або 16 ГБ LPDDR4, а NVMe-накопичувач — 512 ГБ або 1 ТБ. Для підключення до інтернету використовується приймач стандарту Wi-Fi 6, а для бездротових аксесуарів — Bluetooth 5.1.

Тестова конфігурація складається з Intel Core i5-11300H, 16 ГБ оперативної та 512 ГБ постійної пам’яті. І такої повністю вистачає для звичайної буденної роботи та відтворення медіа високої якості. А от для більш “важких” задач цього буде замало, адже можливості інтегрованої графіки порівняно обмежені. Наприклад, навіть на низьких налаштуваннях графіки, у не надто вибагливому Counter Strike: Global Offensive не буде значно понад 50 FPS. Така ж ситуація з GTA V з налаштуваннями Normal. Зате швидкодія під час звичайної роботи не підводить, а це головне для такого лептопа.

Що ще сподобалось, це охолодження. Більшість часу вбудована СО була відключена. Тобто MateBook 14s працював максимально тихо. Час від часу вентилятори все одно вмикаються на хвилинку-другу, але й у такому випадку сильно не заважають. Температура процесора тримається на рівні до 40°C, що на корпусі майже не відчувається. Під навантаженням, звісно, правила змінюються. Активне охолодження добре чутно, але воно все одно далеко не найгучніше, а температура хоч і зростає до 70°C, топкейс все одно не буде нагріватися до екстремального стану. Тож працювати з ним справді комфортно, як і має бути з ноутбуком такого класу.

Операційна система Windows (спочатку лептоп приїхав з Windows 10, але його одразу було оновлено до Windows 11) тут має декілька доробок. Для початку, це Huawei PC Manager. Ця утиліта дозволяє побачити інформацію про комп’ютер, підключені до нього фірмові пристрої, отримувати оновлення та мінімально діагностувати проблеми. Також в систему інтегрується сайдбар, який до цього демонструє нещодавно відкриті файли та кліпборд. Додатково є застосунок Link Now для командної роботи, видеочатів тощо.

Окремий прийом також працює зі смартфонами виробника. В трекпаді вбудовано NFC-мітку, за допомогою якої пристрої поєднуються між собою. Цікавий спосіб налагодження зв’язку комп’ютера та смартфона. Це дозволить керувати смартфоном з лептопа, отримувати дзвінки, відкривати та передавати файли, запускати декілька додатків одночасно та інше.

Більшість часу все працювало добре. Але іноді, після виходу з режиму сну, переставало працювати сканування обличчя, а підсвічування екрана “жило своїм життям”, постійно та швидко змінюючи яскравість. Перезавантаження виправляло ситуацію. Як мене запевнив представник компанії, про таку помилку вони почули вперше. Її також можна списати на те, що в нас тестовий зразок пристрою, а такі частенько можуть трохи викаблучуватися, чого роздрібні моделі собі не дозволяють. У будь-якому випадку це очевидно програмна помилка, яку легко усунуть.

Автономність Huawei MateBook 14s

Місткість вбудованого акумулятора складає 60 Вт•год. Це доволі непогано, як для маленького портативного комп’ютера. Тут багато що буде залежати від умов освітлення, адже доволі потужне підсвічування може сильно впливати на швидкість виснаження батареї. Хоча у звичайних умовах в приміщенні це не стане проблемою. Офісна робота розряджає ноутбук зі швидкістю до 15% на годину, а перегляд двогодинного фільму з комфортними налаштуваннями яскравості та звуку обійшовся у 20%. Тест автономності лептоп завершив за майже 10 годин та залишком в 19% заряду.

Комплектний блок живлення відповідає самому лептопу та легко вміщається навіть в кишеню куртки. Його вага з кабелем становить всього 240 грамів (а це менше за вагу деяких смартфонів). Потужність зарядного пристрою складає 90 Вт. На повне відновлення батареї з ним буде потрібна 1 година 40 хвилин. Заряджається ноутбук через USB-C, отже сторонній універсальний блок, або такий від іншого ноутбука також підійде.