Deliver Us The Moon: Місяць – суворий господар [Backlog]

Насправді ця гра потрапила у мою бібліотеку відразу після релізу на ПК у жовтні 2019 р. Я вже і не пам’ятаю що саме завадило подивитися її відразу, але, як це часто буває, Deliver Us The Moon, разом з десятками інших ігор на довгий строк залишилася для мене лише іконкою у переліку ігор. Про гру нагадав анонс сиквела Deliver Us Mars, а також вихід фантастичного роману Макса Кідрука «Нові Темні Віки – Колонія» (гарна книга, раджу). Тож я таки пограв у Deliver Us The Moon і хочу порекомендувати цю гру усім шанувальникам наукової фантастики.

Deliver Us The Moon – це і справді чиста наукова фантастика, причому без усякої голлівудщини (ну хіба що трохи «Гравітації» / Gravity). Ніяких тобі іншопланетян, всесвітніх змов, безумних ШІ, зомбі та космічних монстрів. Лише люди, які приймають хибні рішення, які по-різному дивляться на деякі речі, які мають власні плани та пріоритети. Це гра про те, що якими б сучасним не були технології, що вас оточують, майже все залежить від емоцій та того, що коїться у голові іншої людини.

По сюжету гри, у 2059 році ви, як останній астронавт чи астронавтка (ім’я та стать героя/героїні гри так і залишаться невідомими) World Space Agency (WSA) маєте вирушити на Місяць, щоб зрозуміти, що стало причиною Великого Блекаута 2054 р. (як це іронічно), і чому Земля не отримує енергію від місячних реакторів на гелії-3.

Річ у тому, що справи на Землі зовсім кепські. Кліматичні зміни добивають планету, постійні пилові бурі та шторми заганяють людство у прірву, і лише потужний потік дешевої енергії з Місяця давав надію виграти трохи часу та знайти вирішення кліматичних проблем. А потім стався Блекаут.

Як і в багатьох інших іграх такого плану ви будете йти по слідах попередників та потроху отримувати відповіді на запитання. Щоденники, аудіозаписи, голограми – нічого нового автори Deliver Us The Moon не вигадали. Але історія чіпляє, і вам дійсно закортить дізнатися, що сталося з Сарою Бейкер, яка намагалася з’ясувати причини аварії п’ять років тому. Ну і, звісно ж, зрозуміти що саме відбувалося на Місяці за декілька годин до і після Відключення. Що це було, помилка, катастрофа чи чиясь зла воля?

Як ми вже казали, Deliver Us The Moon – це наукова фантастика, тож тут працюють майже усі закони фізики. Звук не поширюється у вакуумі; сила тяжіння на Місяці значно менше ніж на Землі; залишений на реголіті прапор вигоряє під сонячним вітром. Але звісно ж, тут є і деякі умовності в угоду ігровому процесу. Головна – дуже обмежений запас кисню у скафандрі. Ось прямо дуже обмежений – балонів вистачає лише на 2 хвилини 30 секунд. Зрозуміло, що це зроблено для того, щоб чинити постійний тиск на гравця, примушувати шукати додаткові балони й помилятися, озираючись навкруги. Слава богу, action епізоди завжди змінюються епізодами спокійного дослідження приміщень.

Хоч насправді action-епізоди, в яких вам треба буде працювати швидко, реагувати на QTE-події й навіть іноді стрибати по платформах (так, це все ж таки action/adventure) тут помірної складності. Мені прийшлося перегравати декілька епізодів лише тому, що я втратив орієнтацію у невагомості. Хоч ні, QTE тут часом гидкі. Стережіться монорейки!

Щодо adventure-епізодів та пазлів, то це у 95% випадків просторові головоломки, в яких вам треба знайти спосіб потрапити у наступну кімнату, відсік чи на наступний аутпост. Насправді все дуже логічно, ШІ підказує що треба шукати й ніяких проблем це не викликає, навіть якщо ви ненавидите квести.

Deliver Us The Moon використовує рушій Unreal Engine 4, якій дехто вважає занадто стерильним. Що ж, ця стерильність гарно пасує до інтер’єрів космічних станцій та місячних краєвидів. І ось ці краєвиди насправді заворожують.

Якщо говорити про технології в Deliver Us The Moon, то вони теж виглядають досить реалістично, звісно ж, в межах наукової фантастики. Місячні ровери, монорейка, мікрохвильові передавачі енергії, космічний ліфт, персональні дрони-асистенти з ШІ, реактори на гелії-3. Це все, що можна реалізовувати якщо не прямо зараз, то протягом наступних 20-40 років.

Що ще? Попри справжню драму у фіналі, протягом гри автори дуже непогано жартують, особливо за допомогою оточення. Не лінуйтеся, пошукайте місце приземлення Apollo біля Станції Коперника, це дійсно дуже смішно.

Як завжди, ледь не забув. Звернуть увагу на саундтрек, він тут дійсно дуже класний.

Deliver Us The Moon невелика гра. Її можна пройти за 4 години. Я витратив 6 годин, бо відволікався на дослідження оточення та спостереження за краєвидами. Але якщо грати – то зараз, тому, що Deliver Us Mars, яка продовжить історію першої гри, виходить вже 2 лютого 2023 г. Раджу PC-реліз, або версії для PlayStation 5 чи Xbox Series X/S, що вийшли влітку 2022 р. Я навіть заздрю тим, хто ще буде грати в Deliver Us The Moon, вас чекає цікава подорож.

P.S. Тут є сцена після титрів.