Brothers: A Tale of Two Sons Remake – (не)потрібний ремейк?

Avantgarden Games вирішили осучаснити казкову пригоду від Starbreeze Studios, от тільки не до кінця зрозуміло навіщо.

Оригінальну Brothers: A Tale of Two Sons розробляла шведська Starbreeze Studios, яку ви, мабуть, пам’ятаєте за дилогією про Ріддіка, Syndicate, Payday 3 та іншими великими іграми. Brothers не дуже вписується в цю компанію. Це коротенька, близько трьох годин, дещо сумна пригода двох братів, які вирушають на пошуки води життя, щоб врятувати свого хворого батька. За великим рахунком, гра була експериментальним інді-проєктом із невербальним сторітеллінгом, оригінальною схемою керування двома персонажами водночас і чудово відтвореною атмосферою казки братів Грімм. Шлях героїв пролягав від нордичного поселення через темні ліси та печери, населені вовками та тролями, поля битви, усіяні тілами велетнів, через руїни замків та міст вперед, до міфічного джерела.

При цьому гра не робила ніяких спроб розповісти гравцю про світ, в якому відбуваються події, мало того, навіть нечисленні діалоги були озвучені псевдомовою, що не заважало зануритися у те, що відбувалося на екрані та перейматися долею персонажів: швидше навпаки, гравець був мотивований досліджувати околиці та вигадувати для себе історію цього казкового світу. А досліджувати було цікаво, адже локації вийшли ну дуже вже атмосферні, та й вороги зустрічалися не часто, тож ніщо не заважало розглядати казкові декорації. Окремої атмосферності додавав і той факт, що брати поводилися по-різному при взаємодії з одними й тими самими предметами та персонажами. Старший видавався більш серйозним, але, на відміну від молодшого, геть неспроможним до гри на музичних інструментах, наприклад. Молодший же – типовий розбишака, який і в криницю плюне, і алкоголь скуштує (цей момент виглядав дивно тоді, і так само виглядає зараз).

Чому ми досі говоримо про гру одинадцятирічної давнини? Та тому що ремейк відрізняється від неї лише графічно – це абсолютно та сама гра, змінилася лише версія Unreal Engine, та деякі катсцени стали більш видовищними. Причому не можу сказати, що це однозначно гарне рішення – якимось чином після появи покращених текстур з гри зникла частка казкової атмосфери, а сама вона стала більш… похмурою, мабуть.

В усьому іншому змін немає взагалі: ви так само керуєте старшим братом за допомогою лівого стіка та тригера, а меншим – за допомогою правих. Спершу така система видається не дуже зручною, особливо враховуючи той момент, що керувати братами треба часом синхронно, а часом по черзі, та дуже швидко до неї звикаєш і, за винятком певних моментів, проблем не буває. Хоча ви й не застраховані від плутанини, якщо під час бігу брати раптово поміняються позиціями на екрані, чи того, що то один, то другий брат зірветься у прірву, бо ви відпустили не той тригер.

Брати не взаємозамінні, старший сильніший, а отже саме він відповідальний за перемикання важких важелів, перенесення вантажів чи підкидання молодшого кудись повище. Менший, своєю чергою, може пролізти туди, куди старший не пройде. Власне, на цих їхніх відмінностях і побудована переважна більшість тутешніх головоломок, які навряд чи створять для вас бодай якісь проблеми.

Взагалі й оригінальна Brothers: A Tale of Two Sons, і Remake в тому числі більше про нарратив, ніж про ігровий процес та механіки, але є у грі одне дуже сильне рішення, яке пов’язує перше і друге так, як цього не робить, мабуть, ніхто. За іронією долі, це один із головних спойлерів і я не можу заглиблюватися в деталі, просто пройдіть гру до кінця і ви зрозумієте, про що я.

Власне, тепер головне питання – чи варто купувати ремейк, якщо ви вже пройшли оригінал? Хм. Не впевнений, хіба що вам дуже хочеться подивитися, як змінилася картинка. А тим, хто пропустив цю чудову гру, радимо обов’язково познайомитися з нею, а от в оригінальній версії чи вже в ремейку – вирішуйте самі, залежно від того, який візуальний стиль вам більше до вподоби, трейлер з порівнянням графіки ви можете знайти нижче.