Огляд фільму “Роббі Вільямс: Better Man” / Better Man. Сатиричний байопік-мюзикл про Роббі Вільямса як мавпу

Роббі Вільямс – один з найвідоміших сучасних виконавців у жанрі поп, життя якого ніби увібрало в себе всі стереотипи про відомих музикантів. Скандальні романтичні стосунки, проблеми з наркотиками, конфлікти з колегами у музичній індустрії та постійні пошуки шляхів розвитку через страждання та боротьбу – здається, що всі ці теми різноманітні художні твори вивчали далеко не один раз, і біографія Вільямса не може додати до цього пласту щось принципове нове. Тому новини про початок виробництва байопіку про музиканта якщо і викликали зацікавленість, то лише максимально обережну.

Втім, зробити з головного героя буквально мавпу – це достатньо цікавий хід, щоб додатково заманити глядачів на перегляд у кінотеатри. І за зацікавленість вони отримають один з найкращих фільмів про музичну кар’єру, ціну успіху та амбіції, які здатні зруйнувати навіть найміцніші зв’язки. “Роббі Вільямс: Better Man” / Better Man не націлений стати шедевром, але йому цього й не треба.

“Роббі Вільямс: Better Man” / Better Man розповідає про життєвий шлях Роббі Вільямса: від моменту, коли той ще був сповненим відчайдушними мріями про популярність хлопчиком Робертом, до майже наших днів. Нюанс у тому, що Роббі зображений у фільмі у вигляді антропоморфної мавпи, яку грає та озвучує Джонно Девіс. Сам Вільямс при цьому веде оповідання власним голосом, майже всі пісні, відповідно, також співає самостійно. Шлях співака до успіху комусь може здатися занадто легким, навіть несправедливим. Але саме подібна “легка вдача” призвела до багатьох проблем Роббі, який майже все життя змушений був боротися із синдромом самозванця та внутрішніми демонами.

Факт того, що вам, як глядачам, на практиці доведеться дві з гаком години спостерігати за розумною мавпою, перестає бентежити з перших хвилини перегляду. Так, можна подумати, що таким чином знімальна команда трохи зекономила час самого Роббі Вільямса та ресурси всього виробництва, адже графік у виконавця надзвичайно щільний. Однак образ мавпи – це цікавий художній засіб, який до того ж перегукується з внутрішнім станом співака. Адже він часто вважає собі гіршим за інших, а все позерство та епатаж – лише метод втекти від себе.

Втеча від себе різноманітними шляхами, коли навіть не вийде одразу сказати, що приносить більше руйнації, – один з головних мотивів всієї історії. Образ мавпи як чогось примітивного, первородного та тваринного лише допомагаємо йому додатково розкритися, достукатися до сердець глядачів незвичним чином. У режисера Майкла Гресі точно є талант спілкуватися з людьми про мистецтво та музику зокрема мовою кіно. Він це довів ще у “Найвеличнішому шоумені”” / The Greatest Showman, саме Гресі спочатку мав бути режисером “Рокетмена” / Rocketman. І без зайвих зусиль можна побачити, як Гресі відривається на повну у новій роботі.

Бурхливе життя Роббі Вільямса стало ідеальним фундаментом для фантазії Гресі, тому кожний момент з музикою в “Роббі Вільямс: Better Man” / Better Man – це буря емоцій та майже справжній екстаз. Навіть більше: знімальній команді вдалося зробити кожну музичну сцену унікальною саме у художніх засобах, впливі на глядача та розкритті емоційного та навіть фізичного стану головного героя. Бадьора музика Вільямса, яку співак до того ж частково перезаписав спеціально для фільму, лише позитивно впливає на загальні враження. Повірте, після перегляду вам точно захочеться переслухати дискографію музиканта – або познайомитися з нею вперше.

CGI-мавпа як головний герой також дозволяє без зайвих клопіт з гримом та акторами показати десятиріччя з життя Вільямса. Бо “Роббі Вільямс: Better Man” / Better Man – це все ж біографічне кіно. Але саме як байопік воно відчувається дещо прісним, жанр навіть трохи завдає шкоди емоційному шару історії. Адже в моменти, коли потенційно можна трохи зупинитися та відрефлексувати події, сюжет змушений швидко рухатися вперед. Висока динаміка зазвичай йде на користь подібним історіям, але біографія Роббі Вільямса на великих екранах – це рідкісний виняток з правила.

Набагато краще фільм працює як нейтральна історія про вагу амбіцій та популярності, яка здатна зруйнувати щасливе життя. Той факт, що події у ньому цілком реальні, лише покращує вплив на глядача. Але, відверто кажучи, нехай Вільямса і люблять порівнювати із Френком Сінатрою, все ж життю першого не вистачає епохальності та монументальності. Історія Роббі все ще пишеться, тому і байопік не відчувається як щось занадто важливе. Місцями він здається навіть банальним.

Однак “Роббі Вільямс: Better Man” / Better Man краще дивитися без спроб розібрати його на окремі частини, адже жодна з них не працює без зв’язку з іншими. Навіть ідея з мавпою виглядає вже не настільки дико, як, наприклад, Grand Theft Hamlet, яка переказує “Гамлета” Шекспіра та розповідає про страждання акторів засобами Grand Theft Auto Online. Втім, коли повністю віддаєшся емоціям, які викликає Роббі Вільямс, сварити кіно зовсім не хочеться. А в окремих сценах так і зовсім бажаєш виключно нахвалювати.

Співак особисто неодноразово казав, що він створений розважати людей, тому і “Роббі Вільямс: Better Man” / Better Man – це в першу чергу розвага, яка не претендує на комплексність. Це яскравий, щирий, грубий у гарному сенсі фільм, який під буянням кольорів і звуків ховає теплі та навіть ностальгічні сенси. Вам зовсім не треба любити чи навіть знати музиканта, щоб отримати задоволення при перегляді. А це вже буває не так часто в історіях про відомих виконавців.