Подвоєна продуктивність двома дисплеями: огляд ноутбука ASUS Zenbook DUO 2025

Мати обладнане робоче місце завжди приємно. Пара моніторів, великий широкоформатний варіант, або навіть поєднання таких, можуть сильно спрощувати буденні справи, збільшуючи не лише комфорт, але й пришвидшуючи виконання певних завдань. Або ж покращувати дозвілля. Проте ми не завжди маємо підготовлене робоче місце, й вирушивши у відрядження чи на відпочинок складно мати два монітори під рукою. Однак різні концепти ноутбуків від ASUS все ж можуть запропонувати розв’язання такої проблеми. Тож сьогодні й поговоримо про одне з таких — ASUS Zenbook DUO — найвдалішу спробу надати ноутбуку два екрани.

Технічні характеристики ASUS Zenbook DUO (2025) UX8406CA

Комплектація

З урахуванням незвичних особливостей, лептоп має належний можливостям комплект. Разом із самим ноутбуком та невеличким блоком живлення, постачання передбачає стилус ASUS Pen з коротким кабелем для його заряджання, збірну підставку, чохол-конверт та навіть рюкзак. Тобто, виробник дійсно робить чималий акцент на портативності й одразу передбачає, що користувачу знадобляться відповідні аксесуари.

Відкритим залишається лише питання під’єднання інших пристроїв. Певно, залежно від різних обставин, користувачу можуть знадобитися додаткові класичні USB-порти. Тож, можливо, хаб не стане зайвим. Але якщо розрахунок робиться саме на портативну роботу й не передбачає подібних сценаріїв, й одного порту може вистачати. Але звернути на це увагу бажано одразу.

Дизайн та зручність використання

Зовнішніх відмінностей від моделі попереднього року новий ASUS Zenbook DUO практично не отримав та концепції не змінював. Це все ще стандартний лептоп при першому розкриванні, хіба що з відносно товстеньким топкейсом. Клавіатура з магнітними кріпленнями легко знімається, відкриваючи другий дисплей. А далі вже починається "магія" підлаштування під власні вимоги кожного користувача та окремого випадку використання.

Тож такий ноутбук може використовуватися: як, власне, звичайний ноутбук; другий екран може стати клавіатурою; знизу на топкейсі є підставка, яка дозволить поставити перед собою два екрани в альбомній чи портретній орієнтаціях; або ж два екрани можна розкрити на 180° для якихось демонстрацій. Ба більше, ніхто не забороняє додаткові опції, які користувач самостійно може для себе облаштувати на робочому місці. Тут варіативність обмежується хіба що фантазією власника.

Торішнє зауваження до конструкції залишається в силі — поставивши ноутбук у "портретний" режим, екрани не будуть знаходитися на одному рівні. Перфекціоністи так довго не протягнуть. Однак особисто я маю сумнів, що це частий випадок використання серед власників такої моделі. Під час тестування я більше часу провів з двома екранами один над одним, коли працював за столом, і у "традиційному" форматі ноутбука у вільний час, коли щось браузив з дивану. Спочатку перша опція здається дуже незвичною, проте, як і до всього хорошого, звикнув я до неї дуже швидко. А продовжуючи роботу з прикріпленою клавіатурою і з одним екраном, майже не відчував різниці з іншими звичайними ноутбуками.

Треба віддати належне виробнику, адже ASUS Zenbook DUO, попри всі його особливості, не назвати великим. З двома 14-дюймовими дисплеями габарити корпусу становлять 313,5×217,9×14,6-19,9 мм. Вага залежить від прикріплення клавіатури. Оскільки без неї складнувато, то варто розраховувати на 1,65 кг. Але на випадок, якщо лептоп подорожує чи переміщається без клавіатури, загальна вага зменшиться на 300 грамів.

Переважну частину корпусу зроблено з пластику, де алюміній дістався лише верхньої кришки з відносно новим фірмовим силуетом логотипа. Металева й підставка (яка, до речі, дозволяє регулювати кут огляду між 40 та 70°). Остання відчувається на диво впевненою й практично одразу розсіює сумніви щодо своєї стабільності.

Для впевненішої фіксації позиції на топкейсі передбачені класичні гумові ніжки в опорних місцях. Все це правильно себе поводить на рівній поверхні, загалом проблем не має бути. Інша справа, що на боках фіксації немає, тому у форматі "книжки" конструкція не передбачає ніжок. Але, знову ж, навряд це популярний варіант використання.

З якістю збирання тут порядок. Звісно, такі елементи, як кріплення клавіатури чи підставка прямо на корпусі, не додають балів зовнішності. Але конструкція суттєво складніша за звичайні ноутбуки, тому поставитися до цього варто з розумінням. Та й в очі це все сильно не кидається, а переваг від двох дисплеїв все одно лишається більше. Тим паче лептоп пройшов тести витривалості MIL-STD-810H, що додає зайвої впевненості. Постачається модель лише в одному кольорі — Inkwell Gray. І він має доволі непоганий вигляд, ще й відносно добре візуально приховує особливості конструкції.

Все ж, пара моментів, які б хотілося виправити, є. Флагманські Zenbook та деякі навіть ігрові моделі ROG, вже почали балувати відсутністю помітних отворів охолодження, а тут такі залишилися. Вони, звісно, необхідні, й до недоліків цей момент точно не потрапить. Однак естетично було б приємніше, якби знайшовся варіант їх приховати. А індикатори активності та під’єднаного живлення точно можна перенести якомога далі від поля зору користувача.

В усьому іншому ASUS Zenbook DUO є одним з найнезвичніших, у хорошому сенсі, ноутбуків на ринку. Він може мати абсолютно традиційний вигляд, а може підлаштуватися під такі ситуації, які більшості конкурентів абсолютно недосяжні. І так, це точно не лептоп для кожного користувача, який має пасувати під певні вимоги. Але тим користувачам, у яких такі є (редагування фото та/або відео, багато відкритих вікон тощо), такий лептоп може стати справді геймченджером.

Дисплеї

В ASUS є доволі різний досвід з розміщенням двох екранів в одному пристрої. Були лептопи з додатковим дисплеєм в трекпаді, над клавіатурою чи на звороті дисплейного блока. Словом, траплялися варіанти. Але саме цей є, як на мене, найвдалішим. Тим паче дисплеї тут вже на зовсім іншому рівні, якщо порівнювати з тим, що було раніше.

Тож фанам мультитаскінгу надаються два однакові 14-дюймові екрани виробництва Samsung. Характеристики відповідають вибагливим запитам: роздільна здатність 2880×1800 пікселів, співвідношення сторін 16:10, максимальна частота оновлення в обох випадках до 120 Гц з адаптивними можливостями. Іншими словами, дисплеї не відстають від флагманських пропозицій. Для себе я змінив лише масштабування з рекомендованих 200 до 175%. Місцями, звісно, дрібнувато, але переважно збільшило комфорт роботи. Хоча це й залежатиме від особливостей зору та власного сприйняття кожного окремого користувача.

Ба більше, обидві панелі сенсорні. Вони чудово реагують як на дотик, так і працюють з комплектним стилусом. Таким чином лептоп підготовлений не лише для "просунутої" офісної роботи, але й творчих завдань зі, скажімо, графікою чи обробкою фото, що теж є своєрідною перевагою. Звісно, з професійним планшетом скоріше за все буде якась різниця, але як портативна заміна — чому б ні? Однак варто завжди мати із собою спеціальну ганчірочку, щоб час від часу прибирати сліди від пальців з дисплеїв для охайнішого вигляду.

Із зображенням теж все чудово. Обидві матриці — OLED, забезпечують 100% охоплення колірного простору DCI-P3, підтримують HDR та мають ще кілька сертифікатів відповідності різним стандартам, як й у флагманів лінійки Zenbook. І зображення дійсно чудове та не відрізняється залежно від дисплея. За необхідності користувачу залишили змінні колірні профілі, можливість додати насиченості, відкоригувати температуру зображення тощо. Й усі маніпуляції можна провести лише з одним обраним екраном.

Стандартні інструменти збереження матриць для ноутбуків ASUS, які ми зустрічали в інших моделях, тут також є. Серед них хочеться виділити хіба що особливість роботи Target mode (затемнення фону довкола активного вікна). Якщо в інших моделей фокус користувача залишається на одному вікні, то це все ж мало сенс. Тут екранів більше, й відповідно значно більша площа темнішає. Це й на вигляд доволі незграбно, та й весь сенс мультитаскінгу зникає. Тож саме в цьому випадку така функція не сильно корисна.

Оскільки дисплеї сенсорні, їх захищає глянцеве скло Gorilla Glass. З максимальною яскравістю на рівні 500 кд/м² дисплеям в принципі вдається побороти відблиски у приміщенні. В дорозі чи на відкритих терасах може бути інший досвід (особливо з темним інтерфейсом). Проте, знову ж, за інші особливості роботи з таким ноутбуком, пробачити такі речі не складно. Та і яскравості дійсно вистачає для більшості стандартних випадків роботи. Ще і є доволі комфортне автоматичне регулювання підсвічування, яке синхронно працює для обох екранів.

Порти

Обставини склалися так, що ASUS Zenbook DUO має доволі обмежену кількість портів, як в ультрабуків цієї ж лінійки. Тому зліва на топкейсі розташовані USB-A 3.2 Gen 1, Thunderbolt 4 та комбінований аудіопорт. З протилежного боку — HDMI 2.1 та ще один Thunderbolt 4. Мінімальний набір необхідного все ж є.

Однак я б не виключав, що в деяких випадках на робочому місці знадобиться хаб для більшої кількості одночасно під’єднаних аксесуарів. І також маю сумнів, що у потенційного покупця такого ноутбука все ще немає подібного, адже зараз переважно ігрові моделі можуть дозволити обійтися без хаба (та й то не всі). Втім, не варто виключати, що сучасні монітори здатні закривати подібні потреби, ще й одночасно заряджати під’єднаний ноутбук.

Окремо хочеться зауважити, що під’єднані пристрої чи кабелі в певних позиціях корпусу можуть кумедно стирчати з середини. Певно, це той виняток, коли хотілося б змістити порти ближче до користувача на топкейсі. Але, очевидно, не цього разу.

Безпека

Вже традиційно для цієї лінійки, ASUS Zenbook DUO здатен сканувати обличчя власника для швидкої автентифікації. І дійсно може так само добре це робити за різних умов освітлення. Для цього є набір ІЧ-датчиків поряд із вебкамерою, які система запропонує налаштувати при першому ввімкненні пристрою.

Також ноутбук здатен блокуватися, коли користувач залишає його на місці без нагляду, й ввімкнутися при поверненні. Звісно ж, упевнившись, що це саме його власник. Це зручна функціональність, яка здатна не лише забезпечити додатковий захист, але й зберегти трошки заряду батареї. За потреби, звісно, таку поведінку можна вимкнути.

Маніпулятори

В цьому розділі ASUS Zenbook DUO може добряче здивувати, порівняно з більшістю інших ноутбуків. З прикріпленою клавіатурою зовсім не очевидно, що вона знімається, якщо цього не знати. І питань до кріплення взагалі немає. Заразом так клавіатура заряджається через невеличкий 6-піновий майданчик.

За розміром клавіатура приблизно така ж сама, як у звичайних Zenbook, тому працювати з текстами, месенджерами та всім іншим на ній прекрасно вдається. Хід клавіш у 1,4 мм взагалі неочікуваний. Від’єднаною від топкейса під неї хотілося б щось підкласти для зручнішої роботи, але для мене це не було критично (власне, цей матеріал повністю підготовлено саме з неї, й суттєвого дискомфорту не виникало). У клавіатури навіть є біле підсвічування з трьома "кроками" яскравості.

З урахуванням особливостей ноутбука, клавіатурі дісталися додаткові клавіші для керування дисплеями. Так F7 може швидко змінювати режими роботи, F8 "перекине" вікна між екранами, а також є окрема клавіша для вимикання другого дисплея.

На корпусі самої клавіатури також є невеличкий перемикач Bluetooth, якщо клавіатуру потрібно вимкнути, та USB-C для заряджання. Ніжок в неї немає, тому дрібний пил, крихти їжі та все інше, що може потрапити під неї, бажано все ж прибирати перед поверненням на місце, щоб не «поранити» другий дисплей. Й навряд у розробників є багато варіантів розв'язання такого питання, тож зважати на це так чи інакше все ж доведеться.

На ній також знайшлося місце для трекпада розміром приблизно 130×74 мм. Це, може, й не рекорд на сьогодні, проте суттєво більшого місця теж немає. В будь-якому випадку сенсорної поверхні вистачило для комфортної роботи та впровадження нових жестів для регулювання гучності, підсвічування, а також швидкого переміщення таймлайном відтворюваного медіа. І все це працює як належить.

І, звісно, це не все. На другий екран можна вивести цифрову клавіатуру, яка буде повторювати фізичну. Складно сказати, що з нею буде зручно набирати великі тексти, але умовне коротке повідомлення в месенджері — вийде. Її розмір також можна регулювати, додати чи прибрати трекпад, панель зі швидкими діями чи розпізнаванням рукописного тексту. Знову ж, навряд такі функції будуть дуже поширеними, проте старання виробника можна лише похвалити.

В нашому комплекті також є ASUS Pen 2.0. До нього передбачені три змінні "пера", невеличкий інструмент для їхньої заміни та короткий кабель USB-C для заряджання. На самому стилусі також є допоміжні клавіші та прихований порт. З розпізнаванням 4 096 рівнів натиску, він явно допоможе в креативній роботі окремим користувачам. В інших випадках він навряд стане чимось більше, за забавку для дітей, хіба що власник захоче робити рукописні нотатки чи скетчі. Втім, працюючи з обома екранами, комусь така опція роботи точно стане у пригоді. Єдине, що окремо відведеного місця для його зберігання на корпусі немає.

Спираючись на власний досвід, мені в комплекті не вистачило бездротової миші. Оскільки я працював переважно з двома дисплеями, переміщати курсор у такій площині трекпадом мінімально складніше, ніж в межах одного екрана, а миша збільшує комфорт. Тож для себе я б замість стилуса ліпше обрав би мишу. Хоча й погоджуюся, що знайти таку в наш час — взагалі не проблема.

Камера та звук

Стандартні медійні атрибути в ASUS Zenbook DUO практично не відрізняються від тих, які ми бачили минулого року у флагманах лінійки чи ігрових моделях. Серед них 2-мегапіксельна вебкамера, яка разом з ШІ доволі непогано захоплює зображення, якості якого вистачить для спілкування в інтернеті. Додаткові функції з автоматичним фреймінгом та "замиленням" фону також є.

Пара розташованих поряд мікрофонів теж працюють не без допомоги штучного інтелекту, якому так само чудово вдається впоратися з фоновим шумом, випадковими звуками та всім іншим, що може потрапляти у розмову. При цьому є й набір додаткових режимів захоплення звука, якщо того вимагають обставини. Словом, взяти участь в онлайн-нараді чи поспілкуватися з далекими друзями можна без проблем.

З відтворенням звуку тут 50/50. Два динаміки розташовано на нижній частині корпусу, тож вони направлені донизу. В таких випадках розрахунок зроблено на відбивання звуку від робочої поверхні, з чим в ASUS Zenbook DUO варіативна ситуація, оскільки він не завжди знаходиться саме у такому положенні. Через це частина звучання може втрачатися.

До того ж це не топовий варіант динаміків, які компанія використовує. Сабвуферів немає, тож об’ємного звучання (наскільки це може бути в ноутбуках) тут не вистачає. Тому відтворення музики може бути порівняно "пласким". А от для всього іншого спроможностей динаміків буде достатньо.

Продуктивність та ПЗ

Серед опцій внутрішнього компонування в магазинах все ще можна знайти моделі з першим поколінням процесорів Intel Core Ultra, й ось вже з’являється друге. В усіх випадках є лише інтегрована графіка та NPU Intel AI Boost. Оперативну пам’ять розпаяно на материнській платі, тому потрібний обсяг необхідно обрати одразу, й більше як 32 ГБ не пропонується. З накопичувачем простіше, адже його все ж можна замінити. Тобто, доволі схожа з ультрабуками ситуація.

Мені пощастило познайомитися з флагманською моделлю, яку оснащено: 16-ядерним Intel Core Ultra 9 285H (6 потужних ядер, 8 енергоощадних та ще 2 дуже енергоощадних, 16 потоків, до 5,4 ГГц, до 35 Вт), вмонтованими графічним прискорювачем Intel Arc, 32 ГБ LPDDR5X та 2-терабайтним накопичувачем. Чогось більше така модель не передбачає. Також є підтримка Wi-Fi 7 та Bluetooth 5.4.

І в тестах продуктивності все дійсно непогано. Неочікувано, як для подібної моделі. Але треба зважати, що повністю "розкритися" процесор не зможе, адже таке шасі все ж передбачає ряд обмежень, не кажучи вже про графіку. Проте для комфортної роботи тут все є, навіть з урахуванням роботи двох екранів з високою роздільною здатністю. Так, геймерів буде складно здивувати, однак для обробки фото чи відео, створенням зображення, продуктивної роботи з багатьма вікнами тощо, ASUS Zenbook DUO не має розчарувати. Понад тиждень щоденної роботи з ним залишив виключно приємні враження від спроможностей системи.

Охолодження теж не байдикує, в стрес-тестах середня температура процесора сягала 74 градусів, а помічений системою троттлінг трапився лише на старті випробування, допоки вентилятори не розігналися. Тож під навантаженням система буде працювати як слід.

Без під’єднаного живлення в ощадному режимі чималенька частина потужності втратиться. Однак при невибагливій офісній роботі користувач цього не помітить. Як з одним екраном, так і з двома — без проблем зберігається чудовий рівень забезпечення. Тому з роботою в дорозі чи подалі від робочого місця все буде ОК.

І за умов невибагливої роботи (месенджери, браузери, Office, пошта, організаційні застосунки тощо) система охолодження поводитиметься тихо. Пара кулерів зрідка може про себе тихо нагадати, але це не часті "акції". З іншого боку, якщо ж ноутбук сильніше навантажується, тихою роботою це буде складно назвати. Але й це спільна риса для будь-яких моделей, а не особливість конкретно цієї. На що тут доведеться зважати, так це бокові прорізи охолодження, які нікуди не сховати (так чи інакше, але в певних робочих позиціях корпусу виходи теплого повітря все одно будуть відкритими).

Виробник також не раз згадує про наявність NPU. Як і в більшості випадків портативних систем, цей блок присутній для допомоги з базовими завданнями на кшталт обробки зображення вебкамери чи фільтрації шуму мікрофонів. З 13 TOPS це не те рішення, яким користувач захоче генерувати фотореалістичне відео. Однак навантаження на процесор в буденній рутині це зменшує (як заявлено), тому вважатимемо непоганим бонусом.

CPU – ONNX / CPU – OpenVINO / GPU – ONNX – DirectML / GPU – ONNX – Intel Arc / OpenVINO – NPU

Чого тут більше за звичайне, так це фірмових "софтових" рішень. Але почнемо з традиційного MyASUS, де користувач може змінювати налаштування системи, зображення, звуку, мінімально продіагностувати проблеми, отримати оновлення тощо. Все просто, наочно та зрозуміло.

Але куди цікавішими будуть можливості для роботи з двома екранами. Для прикладу, якщо порухати вікно, поряд з’являється допоміжний активний оверлей, з яким можна швидко перемістити вікно на інший екран та навіть обрати для нього потрібне розташування. Можна й штовхнути вікно пальцем, після чого воно "полетить" на інший екран. Через ScreenXpert можна подивитися всі активні застосунки та розмістити їх на потрібних екранах, там же запускаються додаткові панелі (які ми згадували вище), перемикаються режими роботи екранів, блокується акселерометр, змінюється яскравість окремого дисплея тощо. Якщо всьому цьому приділити трошки часу, користь від таких речей відчуватиметься.

Це головні застосунки, які мають допомогти з налаштуваннями та полегшити рутинні дрібнички. Також в комплекті є фірмовий застосунок GlideX для розширеної роботи з мобільними пристроями (має плани підписки) та CapCut.

Автономність

Дисплеїв два, а батарея все одно одна. Її ємність становить 75 Вт•год, що для звичайних 14 дюймів доволі непогано. І так воно й виходить. Тест автономності з одним дисплеєм протримався майже 13 годин. Поза межами синтетики, для стандартного прикладу, простий перегляд двогодинного фільму обійшовся у 18% заряду. Непогано.

З двома активними дисплеями автономність помітно втрачається. Синтетичний офісний тест зменшив результат на третину — 8,5 годин. А якщо на одному екрані покрутити той самий двогодинний фільм, а на іншому попрацювати з документами та браузером, за такий же час можна втратити понад 30% заряду. А якщо враховувати, що всі надають перевагу різному рівню яскравості, на цілий робочий день з двома дисплеями я б не радив розраховувати.

Проте комплектний блок живлення потужністю 65 Вт дуже компактний та легкий, прихопити його з собою в офіс чи відрядження не буде проблемою. Але якщо, скажімо, на роботі є зайвий блок живлення з USB-C, можна взагалі про це не думати. А для повного заряджання акумулятора з комплектним блоком знадобиться трошки менш як дві години.