Швидкий Snapdragon та марафонська автономність: огляд ноутбука ASUS Zenbook A14

Запровадження ARM-процесорів у ноутбуки під керуванням Windows 11 все ще можна вважати на початковій стадії, оскільки наразі переважна більшість ноутбуків все ще виходить з пропозиціями від Intel та AMD. Проте чипи Qualcomm потрапляють й в нові моделі, “софт” продовжує адаптуватися, а автономність таких лептопів підкорює шанувальників роботи поза одним робочим місцем. Один з таких своїх нових ноутбуків компанія ASUS показала на CES 2025. Довго чекати на новинку нам не довелося, тому сьогодні детально познайомимося з ASUS Zenbook A14.

Технічні характеристики ASUS Zenbook A14

Комплектація

Цю модель виробник пропонує в Україні у двох версіях, які мають мінімальні відмінності у комплекті постачання. В обох випадках покупцю дістанеться сам ноутбук, фірмовий чохол-конверт та блок живлення. Власне, різниця полягає в останньому, але до цього ми повернемося пізніше.

Для тих користувачів, які звикли одночасно під’єднувати до ноутбука чимало різних пристроїв, скажімо, на робочому місці, можливо, додатково знадобиться хаб. Однак всім, хто переважно працює прямо з ноутбука і не має необхідності у великій кількості додаткових портів, підбирати такі аксесуари не доведеться.

Дизайн та зручність використання

Зовні ASUS Zenbook A14 дуже стриманий та охайний ноутбук. Тут виробник не витрачав ресурсів на якісь незвичні декоративні елементи й точно не намагався зробити щось дуже примітне. Однак “спокійний” дизайн містить в собі декілька “прихованих” бонусів, які на практиці точно будуть відчутні у повсякденному використанні, й вже точно користувач буде впевнений, що не дарма витрачав гроші.

Однією з головних переваг такої моделі стане її портативність. І це буде помітно з перших секунд знайомства, щойно ASUS Zenbook A14 потрапить до рук. Він дуже легкий. З вагою у 980 грамів, це, звісно, не найлегший в історії ноутбук, але все одно суттєво легший за звичне розуміння 14-дюймового лептопа. Кожен, хто часто переміщається кудись з ноутбуком навіть в межах помешкання чи офісу, явно оцінить його вагу. Тим більше це стане у пригоді тим, хто чимало подорожує з лептопом у наплічнику.

Зроблено корпус з фірмового матеріалу Ceraluminum, яким вкриті кришка дисплея, а також верх та низ топкейса. В нас вже були схожі Zenbook’и раніше, й попри різницю в деталях дизайну, ASUS Zenbook A14 жодним чином не відчувається гіршим. Хіба що має простіший вигляд. Однак матеріал дійсно приємний на доторк та, за словами компанії, дуже витривалий (заразом корпус пройшов сертифікацію MIL-STD-810H). В буденному користуванні покриття трохи схоже на звичайний алюміній, однак, суб’єктивно, “вкраплення” кераміки додає приємної “незвичності”. З дрібних недоліків — на корпусі все ж залишаються сліди використання, але на тестовій моделі відбитки рук не дуже помітні.

Нижня кришка має дві великі гумові ніжки, які створюють простір для ходу повітря, а також стримують лептоп на місці під час роботи. З такою вагою корпуса, щоправда, це складно робити, тому випадково чіпляти живлення чи будь-який інший під’єднаний кабель не варто, зайва пересторога не завадить.

З варіантів кольору ноутбука є Iceland Gray та Zabriskie Beige. Обидва відтінки мають приємний вигляд та доволі легко знайдуть місце у сучасному інтер’єрі. Особисто я фан сірого варіанту, який і потрапив до редакції. І як мені здається, він трошки універсальніший. Однак момент дійсно дуже суб’єктивний.

Серед іншого, про що не згадали, лишилися компактні габарити — 310,7×213,9×13,4-15,9 мм, та чудова якість виготовлення. Попри свою достатньо просту зовнішність, матеріали та відчуття впевненості у шасі все ж додають певної “солідності”. Так, це не флагманський Zenbook, проте й базовим ноутбуком його вже точно не назвати (щоправда, це також корелюється й з вартістю, проте це вже трошки інша тема). До речі, флагмани лінійки мають лише пару зовнішніх відмінностей, й на мій особистий погляд їх складно назвати принциповими, ба більше на роботу вони абсолютно жодним чином не впливають.

Дисплей

І згадуючи флагмани та їх різницю з ASUS Zenbook A14: “молодший” ноутбук очікувано отримав трошки простіший екран. І ні, тут не трапилося суттєво більших, скажімо, рамок. Та ще й деякі оригінальні особливості є: виробник експериментує з новими механізмами шарніра, який навіть при дуже легкому топкейсі все одно дозволяє відкритися без додаткової підтримки, ще й добре фіксує позицію.

Цій моделі довелося поступитися флагманам у роздільній здатності та частоті оновлення. Тож маємо Full HD (1920×1200 пікселів при співвідношенні сторін 16:10) та стандартні 60 Гц. Інших опцій тут, на жаль, не передбачено. І якщо перше для 14 дюймів не так принципово, то друге може стати ділбрейкером для тих користувачів, які звикли до швидших матриць і вважають такий момент принциповим. Щоправда, попри те, що мене можна віднести до таких, сильного дискомфорту від 60 Гц я не відчув (хоча дійсно хочеться більше).

Серед іншого це ASUS Lumina OLED, з чудовою матрицею та колірною передачею. Екран забезпечує 100% покриття DCI-P3 та максимально комфортні кути огляду. Традиційно для ASUS, в налаштуваннях можна змінити колірне охоплення, додати насиченості та скоригувати колірну температуру. Окремо є корегування діммінгу, інструменти збереження матриці, Target Mode тощо. Працювати з таким екраном дуже комфортно і часто звертатися до налаштувань насправді немає багато сенсу (хіба що в користувача є специфічні завдання).

З піковою яскравістю до 600 кд/м² підсвічування дисплею теж вистачає. Якщо йдеться про роботу в приміщенні, проблем не буде взагалі, бліків чи відблисків теж небагато. Є автоматична корекція рівня підсвічування, яка доволі непогано адаптує яскравість до освітлення. Покриття матриці не таке глянцеве, як скло, але й не таке матове, як в ігрових моделей. Щось посередині. Єдине зауваження до нього — поверхня магнітить дрібний пил та трошки складніше витирається за скло. Тому пальцями його зайвий раз краще не торкатися.

Безпека

Як й чимало інших ноутбуків виробника, ASUS Zenbook A14 оснащено додатковими ІЧ-датчиками для сканування обличчя. Це дійсно дозволяє швидше логінитися в систему та мати зручніший доступ до паролів. До того ж датчики не дуже чутливі до освітлення й спрацьовують доволі швидко.

Додатковим бонусом є сенсор, який визначає присутність користувача перед ноутбуком. Система заблокується, якщо встати й піти в інших справах. Варто повернутися, ноутбук автоматично увімкнеться та, якщо це його власник, розблокується. Доволі зручна функціональність, яка ще працює переважно так, як було задумано.

Ще одна функція, яка з цим пов’язана — зменшення яскравості, коли користувач відриває погляд від дисплея та дивиться в сторону. Це також зроблено для додаткового збереження енергії. Тож відволікшись від ноутбука, наприклад, на розмову з колегою, зменшення яскравості допоможе зберегти трошки заряду акумулятора.

Порти

Також, оскільки це легка портативна модель, великого набору портів вона не передбачає. Однак необхідне на місці. Ліва грань топкейса розмістила HDMI 2.1, пару USB-C 4, та комбінований аудіопорт. Справа — лише один USB-A 3.2 Gen 2. Тож для під’єднання популярних аксесуарів є все, ще й швидкі порти USB-C.

Працюючи на робочому місці із монітором, зовнішніми маніпуляторами, накопичувачами тощо також варто врахувати, що для заряджання не передбачено окремого роз’єму, тож один з USB-C буде зайнято. Або ж для такого сетапу треба придбати хаб із можливістю одночасного заряджання лептопа. Якщо ж монітор під’єднується через USB-C і також може підтримувати заряд батареї, то питань тим паче не буде.

Клавіатура та трекпад

В ASUS приділили додаткової уваги ергономічності клавіатури й стверджується, що вона розрахована на роботу за умов поганого освітлення (наприклад, як у літаку). Ще й може похизуватися ходом клавіш у 1,3 мм, що для такого класу зазначається найбільшим. На практиці й попередні клавіатури були дуже непогані й в мене не було проблем зі сліпим набором тексту. Немає їх й з цією варіацією, довго адаптуватися не довелося.

Є біле підсвічування з трьома рівнями яскравості (мені вистачало найменшого), приємні та тихі механізми, правильне розміщення клавіші Del, звісно, швидкий запуск Copilot… Тобто зручна та продумана клавіатура, яка підійде для тривалої роботи з текстом, робочими чатами, поштою тощо.

Трекпад розміщено з ледь помітним зміщенням до лівого краю. І сенсорна поверхня, як для такого топкейса, доволі велика — приблизно 126×79 мм. І цього вистачило не лише для базових функцій, але й нових фірмових. Так, свайпи вверх-вниз у лівого краю регулюють гучність, у правого — яскравість, а свайпи вліво-вправо зверху можуть переміщати таймлайн відтворення медіа (наприклад, працює у програвачах чи YouTube).

До стандартних можливостей жодних зауважень. Таким трекпадом легко можна замінити мишу, жести та звичайне переміщення курсора комфортно працюють без попереднього звернення до налаштувань. Тож мати із собою мишу для роботи в дорозі особливої потреби немає.

Камера та звук

Двомегапіксельній Full HD-вебкамері допомагає ШІ, тому до відеодзвінків лептоп також готовий. Додаткові функції реалізовані добре, що в першу чергу дозволяє зменшити кількість “шуму” в умовах недостатнього освітлення. Обов’язково ж підтримуються розширені налаштування спеціальних ефектів на кшталт “замилення” фону, автоматичного фреймінгу, фільтрів тощо.

Поряд із камерою знаходиться пара мікрофонів, які теж працюють з ШІ-фільтрацією зовнішнього шуму. З кожною новою моделлю звучання покращується, й ASUS Zenbook A14 є черговим прикладом. Щоправда, в налаштуваннях зменшили кількість режимів, де залишили лише нативне звучання мікрофонів (без шумопоглинання), одного спікера та декількох (на випадок, якщо в онлайн-спілкуванні поряд з ноутбуком бере участь більше однієї людини). Все це чудово працює та майже повністю “відсікає” звуки клавіатури, випадковий шурхіт, сповіщення смартфона тощо.

На відміну від Zenbook з індексом S, простіша модель A14 не має додаткових сабвуферів, що, звісно, спрощує загальне звучання та відчуття об’єму. Таким чином ноутбуку дісталися стандартні два динаміки, розташовані у нижній частині топкейса.

Їх звучання загалом абсолютно достатньо для базових потреб супроводження звуком перегляду відео, дзвінків, сповіщень, подкастів та подібних речей. Динаміки не дуже гучні, проте у приміщенні цього вистачатиме. А от з відтворенням музики їм все ж складніше, й тим користувачам, які вибагливіше ставляться до прослуховування музики, ліпше буде скористатися навушниками або зовнішніми колонками. Хоча й варто сказати, що як для пари звичайних динаміків, звучать вони все одно непогано.

Продуктивність

ASUS Zenbook A14 залишається відносно нетиповим ноутбуком, адже використовує ARM-процесор, яких наразі не так й багато. Модель пропонується у двох варіантах, де є вибір між 8-ядерним Qualcomm Snapdragon X (X1 26 100) та 12-ядерним Snapdragon X Elite (X1E 78 100). На момент підготовки огляду в магазині встигла опинитися лише остання модель, вартість якої становить 72 499 гривень.

Саме така модель нам і дісталася, тож маємо Qualcomm Snapdragon X Elite X1E 78 100 (12 ядер, 12 потоків, до 3,4 ГГц, кеш 42 МБ, до 45 Вт), інтегрований графічний прискорювач Qualcomm Adreno, NPU Hexagon, 32 ГБ LPDDR5X-8533 розпаяних на материнській платі та терабайтний PCIe 4.0×4 NVMe-накопичувач, який можна замінити самостійно. Зв’язок забезпечено за допомогою Wi-Fi 7 (дешевша комплектація має Wi-Fi 6E), та Bluetooth 5.4 для під’єднання бездротових аксесуарів.

І такий комплект забезпечує дуже непогану продуктивність. Швидкодія чудова і ноутбук не відчувається простою “друкарською машинкою”. Можна навіть запустити, наприклад, GTA V й трохи пограти (нехай і не з максимальними налаштуваннями графіки та ідеальним геймплеєм, але все ж). Головне, що не відчувається нестачі ресурсів, й сказати, що є помітна різниця з “традиційними” процесорами, не можна. Тим паче звичайний користувач взагалі не зверне на це уваги. І тести продуктивності, якщо вони не помиляються через можливі питання оптимізації, можуть суттєво випереджати конкуренті рішення (проте графіки це стосується).

Звісно, при роботі від батареї з енергоощадним режимом роботи лептоп втрачає частину продуктивності. Але фактично на звичайній роботі це жодним чином не відчувається. А з урахуванням того, що подібні моделі зазвичай не розраховані на вибагливий воркфлоу, пересічний користувач навряд взагалі помітить подібні зміни.

Зі стабільністю теж проблем не помічено. Відносно новій платформі вистачає вправності не просто для забезпечення комфортної роботи, але й проходження синтетичних тестів.

Щоправда, тестові програми наразі не збирають інформацію про температуру. Однак тут варто зазначити, що роботу системи охолодження, яка складається з двох вентиляторів, можна було почути лише під час запуску тестів, гри та випробувань ШІ, а весь інший час пасивного режиму вистачало для того, щоб не турбувати шумом та не нагрівати корпус. Так, місцями тепло все ж відчувалося, але зовсім трохи. До того ж тут передбачено декілька стандартних режимів (Whisper, Standard, Performance, Full-speed), але на роботу охолодження за умов простих завдань вони суттєво не впливають. Проте з навантаженням, звісно, й трохи шуму з’явиться, бо не дарма тут є два вентилятори.

Основне керування налаштуваннями виробник покладає на застосунок MyASUS. Він все ще залишається універсальним для більшості ноутбуків компанії, тому вже знайомим користувачам адаптуватися не доведеться, а всім новим не знадобиться багато часу на вивчення.

Windows + ARM + ШІ

Звісно, особливостей роботи з ASUS Zenbook A14 трошки більше, ніж з моделями з “класичними” процесорами. Користувачу все ще доведеться звертати більше уваги на адаптацію необхідного програмного забезпечення під потрібну версію Windows. Хоча з найпопулярнішим “софтом” це вже не буде проблемою.

Проте певний набір нової функціональності Copilot вже готовий для моделей з Qualcomm, тоді як іншим варіантам доведеться ще трошки почекати. Для прикладу, користувачі Windows Insider Program вже мають змогу спробувати попередній варіант функцій Recall, Click to Do чи вдосконаленого пошуку Windows.

Ба більше, такі функції, як Paint Cocreator, Generative Fill, Photos Image Creator/Restyle Image, Super Resolution тощо вже доступні для використання навіть без участі в інсайдерській програмі, тоді як інші платформи “тут і зараз” пропонують далеко не все зі списку. Заразом деякі з них все ж покладаються на вбудований NPU, а не обробляють зображення у “хмарі”, що також є своєрідним приємним моментом.

Більшість таких функцій може нагадувати іграшку. Однак, певно, якісь користувачі все ж знайдуть в них користь (якщо не “викручувати” рівень креативності ШІ на максимум). Або ж непогану забавку для дітей. Але й треба зважати, що наразі це лише початок й згодом подібні речі все ж покращать можливості.

А на додачу до цього ASUS також пропонує застосунок StoryCube, який також не вперше зустрічається в ноутбуках компанії. Тут ШІ допоможе в організації та обробці власної колекції фотографій та відеозаписів користувача.

Автономність

В ASUS Zenbook A14 встановлюється акумулятор ємністю 70 Вт•год. Проте використання ARM-чипа дозволило суттєво збільшити очікуваний (та фактичний) час роботи, який є однією з головних переваг такого рішення на фоні конкурентів. На жаль, тести автономності PCMark не фіксують результат, але заміри показали 15 годин 25 хвилин роботи з офісними застосунками, та 20 годин 24 хвилини відтворення відео. І коли одні з найвитриваліших моделей з Intel та AMD витрачають на двогодинний фільм у ліпшому випадку приблизно 15% заряду, ASUS Zenbook A14 втрачає стільки за два таких фільми.

Додаткова різниця комплектацій цієї моделі також полягає у потужності блока живлення. В нашому випадку “старша” версія отримала 90-ватний варіант, з яким на повне заряджання пішло понад дві години. “Молодшій” версії дістався компактніший БЖ, але й слабший — 65 Вт. Але з такою автономністю навряд користувачу це буде принципово.