Артбук «Ігрові консолі 2.0: Історія у фотографіях від Atari до Xbox» / The Game Console 2.0: A Photographic History from Atari to Xbox

Ігрова індустрія вже достатньо стара, щоб у неї з’явилися власні дослідники, історики та археологи, які відкопують безцінні артефакти славетного минулого та виставляють їх на огляд відвідувачів музеїв чи читачів спеціальних видань, як от цього артбуку «Ігрові консолі 2.0: Історія у фотографіях від Atari до Xbox» / The Game Console 2.0: A Photographic History from Atari to Xbox. Хоч насправді це не зовсім артбук. Скоріш це історичне дослідження ігрової індустрії поєднане з каталогом дизайнерських трендів 1970-2020-х років. Захоплююче читання для тих, хто почав грати у відеоігри ще у минулому (тисячолітті) столітті. Хоча і гравці молодшого покоління безумовно знайдуть у цій книзі багато цікавого.

Перше видання книги The Game Console, ще без індексу 2.0, вийшло у 2018 р., а з’явилося воно завдяки завзятості автора, який просто хотів додати до статей Wikipedia гарні фотографії ігрових консолей минулого, яких там бракувало. І почалось… Цей проєкт настільки захопив Евана Амоса, що він став додавати сотні фотографій, купувати рідкісні консолі й навіть створив Kickstater, де кожен бажаючий міг підтримати цю його пристрасть.

У підсумку Еван Амос став власником величезної колекції ігрових приставок, завів масу знайомств серед пристрасних колекціонерів ігрових раритетів і нарешті створив цю книгу, яка є підсумком його багаторічного захоплення ігровими консолями.

The Game Console 2.0 – це друге, дороблене та покращене видання книги, у яке додані новітні консолі 9-го покоління – Nintendo Switch, PlayStation 5, Xbox Series S|X і таке інше, а також деякі рідкісні системи, яких бракувало у попередньому виданні. Крім того, автор виправив деякі помилки й скоректував цифри продажів систем.

Якщо ви захоплювалися іграми ще у минулому столітті, то цей артбук (нехай буде так, хоча на нашу думку, це хибне визначення) стане для вас приємною зустріччю з минулим, своєрідною подорожжю у часі, яка перенесе вас у дитинство. Це дійсно дуже емоційний момент, пригадувати своє перше знайомство зі світом відеоігор, свою першу приставку, свої перші перемоги й поразки. Одне це дорого коштує.

З іншого боку, «Ігрові консолі 2.0» / The Game Console 2.0 – це досить сухе, майже академічне видання, яке просто подає факти про кожну консоль кожного з поколінь та наводить їх фотографії, але. Є тут щось від каталогу історичної виставки або етнографічної добірки, створеної після подорожі у якусь екзотичну країну. «Ритуальний спис аборигенів острова Суматра» – «загадковий макет корпусу консолі Atari Mirai, яка так і не вийшла на ринок».

Книга починається з першого ігрового пристрою для широкого загалу користувачів – консолі Magnavox Odyssey (1972), а не з відомої «Коричневої коробки» (1967) Ральфа Баера, бо проєкт Баера був лише прототипом, що не потрапив у продаж. З іншого боку, «Коричнева коробка» у цій книзі теж є. Як є і дуже рідкісні і чудернацькі консолі, як ось Coleco Telstar Arcade (1977) з кермом та пістолетом, перша портативна консоль Microvision (1979), навчальна консоль (так, було навіть і таке) Interactive Vision (1989), напівпортативна консоль-3D-окуляри Virtual Boy (1995) від Nintendo і дуже дивна консоль Tiger R-Zone (1995) у вигляді пов’язки з дисплеєм на одне око.

А ось чого виданню «Ігрові консолі 2.0» / The Game Console 2.0 дуже бракує – так це ПК. Автор попереджає про це на початку книги, і ми навіть розуміємо, чому він так вирішив. У разі додавання ПК треба було б кожного року змінювати його конфігурацію. З іншого боку, деякі заздалегідь сконфігуровані ПК та майже ПК від відомих виробників консолей у книзі є. Можна було б, наприклад, додати дев’ять ПК, по одному на кожне покоління приставок і вказати діапазон конфігурацій. Хоча, можливо, це матеріал для окремої книги. Ми навіть самі могли б зробити щось подібне, якби не втратили архів з фотографіями «Домашнього ПК» за 1998-2011 р.

У книзі «Ігрові консолі 2.0» / The Game Console 2.0 згадується навіть Україна. Як виявляється, одні з найкращих пристроїв для ретрогеймінгу виробляють у нас. Це пристрої EverDrive, які розробив український інженер Ігор KRIKzz Голубовьский. До речі, EverDrive активно допомогає ЗСУ.

Переклад книги для видавництва MAL’OPUS робила команда ігрових перекладачів Unlocteam, добре знайома з термінологією. І переклад дійсно непоганий. Єдине, що нам не дуже сподобалось – деяке зловживання дієприкметниками. Крім того, варто було б перевести знаки деяких валют: далеко не усі читачі знають, як позначається на письмі бразильський реал чи південнокорейська вона.

«Ігрові консолі 2.0: Історія у фотографіях від Atari до Xbox» / The Game Console 2.0: A Photographic History from Atari to Xbox – це дійсно унікальне видання, яке, так, ми добре знаємо, що це штамп, стане гарним подарунком усім, хто захоплюєтся відеоіграми. Крім того, нас дуже тішить той факт, що навіть під час повномасштабної війни українські видавництва працюють і випускають такі незвичайні, рідкісні й недешеві книги. Хоч з іншого боку, 900 грн за видання такого класу, при сьогоднішній ціні на книжки формату іn octavio у паперовій палітурці у 200-300 грн – це навіть замало.

Тож, підтримуємо українське, читаємо українське, купуємо українське!