Огляд процесора AMD Ryzen 7 9700X: знаходимо приховані резерви

Нещодавно компанія AMD представила нову лінійку десктопних процесорів серії  Ryzen 9000. Довгоочікувані CPU з архітектурою Zen 5 мали надати відчутний імпульс та додатково покращити можливості процесорів компанії для стаціонарних ПК. Втім відгуки у перших оглядах загалом були досить стриманими – нові моделі у типових користувацьких завданнях пропонували лише відносно незначне прискорення. Але, як це іноді відбувається з рішеннями AMD, новинки “розкриваються” поступово. Так сталося й цього разу.

Чергове оновлення Windows 11 передбачає удосконалення роботи системи прогнозування переходів та іноді суттєво впливає на можливості не тільки нових процесорів, але й попередників на архітектурах Zen 3/Zen 4. До того ж з’явились ще й додаткові засоби покращити показники Ryzen 9000. Отже, прийшов час для детальнішого знайомства з чипами лінійки Granite Ridge. Цього разу розглянемо можливості 8-ядерної моделі Ryzen 7 9700X у складі системного блоку від Artline.

Архітектурні особливості Zen 5

У випадку з процесорами Ryzen 9000 основні функціональні перетворення стосуються чиплетів CCD (CPU Complex Dies) які безпосередньо містять обчислювальні ядра. Відразу відзначимо, що CCD для нових процесорів виготовляються за нормами 4 нм згідно з покращеним техпроцесом TSMC N4P. Тоді як для CCD-кристалів Ryzen 7000 використовувався TSMC N5 (5 нм).

Що стосується безпосередньо архітектурних відмінностей, то тут, на перший погляд, глобальних змін не так багато – збережена загальна структура 8-ядерних кластерів на одному CCD, робочі частоти збільшились мінімально, незмінними залишились місткості кеш-буферів L2 та L3. Але, Zen 5 передбачає чимало внутрішніх оптимізацій, що мають покращити продуктивність на такт (IPC, instruction per cycle).

Якщо поглянути на загальний перелік змін, то він досить суттєвий і торкнувся майже кожного етапу обчислювального конвеєра.

Початковий модуль (Front-end) отримав модернізований блок передбачення розгалужень зі збільшенням буфера L1 BTB та адресного стека зворотних адрес. Кеш L2 ITLB збільшений з 512 до 2048 записів. При цьому з’явилась можливість робити запит 64 байти за такт замість 32 байт.

Чимало оптимізацій проведено й у виконавчому блоці. Покращені спроможності планувальника, який отримав шість ALU з трьома множниками та блоками розгалуження, а також чотири AGU зі збільшеною кількістю записів.

Суттєвим апгрейдом виконавчого модуля є трансформація блоку із плаваючою комою, що тепер має 512-бітовий канал для обробки векторних інструкцій. Це повинно прискорити виконання AVX-512, VNNI та інших інструкцій, пов’язаних з обробкою ШІ-алгоритмів на CPU. Додаткові внутрішні оптимізації також мають покращити загальні можливості FPU.

Збільшений кеш даних L1 тепер має конфігурацію 48 КБ 16-way замість 32 КБ 8-way на Zen 4. Місткість кеш-пам’яті другого рівня (L2) залишилась незмінною – 1 МБ на ядро, втім подвоєна її асоціативність та збільшена пропускна здатність. Буфер L3 також радикально не змінився, маємо 32 МБ кеша третього рівня на кожен 8-ядерний CCD. При цьому AMD акцентується на зменшенні затримок.

Отже, загальний перелік архітектурних удосконалень Zen 5 чималий. Їх сукупність має збільшити продуктивність на такт та підготувати CPU до умов, які раніше були нетиповими для повсякденних користувацьких завдань – інтенсивне використання ШІ-алгоритмів із застосуванням AVX-512, VNNI та інших векторних інструкцій.

А от окремого блоку NPU (Neural Processing Unit) для прискорення ШІ-обчислень дескттопні процесори Ryzen 9000, на жаль, не отримали. Впровадження такого модуля вже потребувало б серйозного редизайну кристалів, що вочевидь не входило у початкові плани розробників.

Як ми вже зазначали, внутрішні зміни Zen 5 стосуються обчислювальних кластерів CCD. Що ж до можливостей кристала I/O die, то AMD фактично використовує для Ryzen 9000 той же чип, що й для попередників Ryzen 7000. Він виготовляється TSMC за нормами 6 нм. I/O die включає інтегровану графіку з архітектурою RDNA 2 (2CU, 128 обчислювачів), контролер шини Infinity Fabric, контролери пам’яті DDR5 та PCI-E 5.0 (28 ліній), інтерфейсу USB і допоміжних підсистем.

З оновлень тут хіба що можна відзначити номінальну підтримку DDR5-5600 замість DDR5-5200 у Ryzen 7000, а також покращені можливості використання більш швидкісних комплектів пам’яті з дільником 1:2 для частот FCLK (Infinity Fabric Clock) та MCLK (Memory Clock).

Процесор Ryzen 7 9700X

Стартова лінійка процесорів AMD Ryzen 9000 включає чотири моделі – Ryzen 9 9950X, Ryzen 9 9900X, Ryzen 7 9700X та Ryzen 5 9600X. Базові 6-ядерні чипи приваблюють ціною, але у контексті досить продуктивних ПК зазвичай викликають риторичне питання раціональної достатності.

Своєю чергою топові моделі Ryzen 9 із 12/16 ядрами цікаві користувачам, що потребують підвищеної обчислювальної потужності в умовах багатопотокових навантажень. І за такі можливості вони згодні платити відповідну ціну. А от що стосується Ryzen 7, то саме такі 8-ядерні моделі зазвичай є тією самою “золотою серединкою” для збалансованої потужної системи. Їх можливостей зазвичай достатньо для потреб навіть досить вимогливих користувачів, до того ж такі CPU є оптимальними і для ігрових платформ.

Отже, Ryzen 7 9700X. Споглядаючи на ключові базові характеристики процесора, ми не бачимо суттєвих відмінностей від показників попередника – Ryzen 7 7700X. Новий чип має функціональну комбінацію 8/16 із 8 обчислювальними ядрами на архітектурі Zen 5 з підтримкою технології SMT (Simultaneous Multithreading), що дозволяє одночасно обробляти до 16 потоків даних. На відміну від Intel, компанія AMD поки не поспішає відмовлятись від логічної багатопотоковості.

Частотна формула Ryzen 7 9700X – 3,8/5,5 ГГц, тоді як для відповідної моделі минулого покоління вона має вигляд 4,5/5,4 ГГц. Тож маємо +100 МГц до максимального прискорення при навантаженні на 1–2 ядра, при цьому базове заявлене значення аж на 700 МГц нижче за показник Ryzen 7 7700X. У чому ж причина? У випадку Ryzen 7 9700X та Ryzen 5 9600X компанія AMD початково зробила ставку на покращення економічності процесорів. Якщо відповідні моделі попереднього покоління мали тепловий пакет у 105 Вт, то 6/8-ядерні Granite Ridge отримали TDP у 65 Вт. Це принциповий момент, який не завжди враховується під час оцінки можливостей чипів різних генерацій.

Що ж стосується інших кількісних показників, то тут без змін. Ryzen 7 9700X має по 1 МБ кеш-пам’яті L2 на кожне ядро, та кеш-пам’ять третього рівня (L3) загальною місткістю 32 МБ.

Конструктивно для виготовлення Ryzen 7 9700X використовується один 8-ядерний кристал CCD та чип IO Die, що розташований поряд під теплорозподільною захисною кришкою.

Рекомендована роздрібна вартість Ryzen 7 9700X для американського ринку складає $359. Це на $40 нижче за стартову вартість Ryzen 7 7700X ($399) під час анонсу процесорів сімейства Raphael восени 2022 року.

Звернемо увагу на те, що Ryzen 7 9700X навіть у роздрібній BOX-комплектації постачаються без штатної системи охолодження. Тому для роботи знадобиться додатково придбати відповідний кулер. Враховуючи TDP процесора у 65 Вт, для штатного режиму цілком достатньо недорогої повітряної “башти” середнього рівня.

Конфігурація тестової платформи

• Материнська плата: ASUS PRIME X670-P WIFI (AMD X670)
• Процесор: AMD Ryzen 7 9700X (8/16; 3,8/5,5 ГГц; 32 МБ L3)
• Охолодження: EKWB EK-Nucleus AIO CR360 Lux D-RGB – White
• Пам’ять: Kingston FURY Beast EXPO DDR5-6400 32 ГБ (KF564C32BWEK2-32,  2х16 ГБ)
• Відеокарта: ASUS TUF Gaming GeForce RTX 4070 Ti SUPER 16GB GDDR6X White OC Edition (TUF-RTX4070TIS-O16G-WHITE-GAMING)
• Накопичувач: Kingston KC3000 1024 ГБ (SKC3000S1024G)
• БЖ: ASUS Prime 850W Gold (AP-850G, 850 Вт)
• Корпус: ASUS TUF Gaming GT302 ARGB White

Для тестування можливостей процесора Ryzen 7 9700X ми використовували систему від компанії Artline. ПК побудований на базі материнської плати ASUS PRIME X670-P WIFI. Попри анонс моделей на чипсетах AMD 8xx, процесори Ryzen 9000 без будь-яких проблем та обмежень працюють з наявними платами під Socket AM5. Для підтримки чипів Granite Ridge може знадобитись лише оновлення прошивки.

Для охолодження CPU використовувалась система рідинного охолодження EKWB EK-Nucleus AIO CR360 Lux D-RGB. Досить потужна трисекційна СРО вочевидь має надмірну ефективність для штатного режиму Ryzen 7 9700X, втім саме для експериментів такі можливості не будуть зайвими.

ПК також комплектувався двоканальним набором оперативної пам’яті Kingston FURY Beast DDR5-6400 EXPO White місткістю 32 ГБ (2×16 ГБ). Відсутність RGB-підсвічування тут якось можна пережити [сарказм], враховуючи кількість додаткової ілюмінації на інших компонентах платформи. Загалом – підхожий комплект з таймінгами CL32-39-39-80 та гарантованою наявністю EXPO-профіля для платформи AMD.

Загальну конфігурацію чудово доповнює відеокарта ASUS TUF Gaming GeForce RTX 4070 Ti SUPER 16GB GDDR6X White OC Edition. Потужна “білявка” із серії графічних адаптерів, які зараз є оптимальними для потужних ігрових систем. Продуктивність майже рівня RTX 4080, проте коштує дешевше. Попри трьохвентиляторний дизайн, відеокарта відносно компактна – довжина 305 мм, принаймні саме такою вона здається у просторому корпусі. Хоча 3,25-слотова конструкція (як нам подобається подібна класифікація виробників) вимагає відповідної кількости вільних відсіків. Втім, для повноформатної плати це не проблема. Форсована модифікація “OC” має невелике прискорення GPU, використовуючи частотну формулу 2340/2640 МГц замість рекомендованої 2340/2610 МГц.

Для операційної системи та встановлення набору тестових застосунків використовувався накопичувач Kingston KC3000 1 ТБ. Енергетичний апетит ПК вгамовував модульний блок живлення ASUS Prime AP-850G потужністю 850 Вт та сертифікацією ефективності 80 Plus Gold.

Платформа була зібрана у корпусі ASUS TUF Gaming GT302 ARGB White. Повнорозмірна башта з прозорою бічною панеллю, чудовою загальною продувністю та можливістю використання материнських плат із конекторами зі зворотної сторони PCB. Остання опція цього разу не знадобилась, втім це додатковий приклад того, що подібна сумісність не потребує від виробників надзусиль.

Загалом кейс має досить лаконічний строгий дизайн з прямими кутами. Для охолодження внутрішнього простору корпус початково оснащений чотирма 140-міліметровими вентиляторами з підтримкою ARGB-підсвічування. Три з них закріплені на фронтальній панелі, ще один – на задній стінці. Знімна верхня панель дозволяє зафіксувати ще трійку 120/140-міліметрових вентиляторів, або встановити радіаторний блок СРО довжиною до 360 мм (саме наш випадок).

Естетичної завершеності системі додають перехідники для силових кабелів з ARGB-підсвічуванням. Інженери Artline використали подовжувачі від Qube для додаткової ілюмінації 24-контактного кабелю ATX та перехідника з пари 8-контактних на 12+4 для живлення відеокарти. Яскраво прикрашати систему не заборониш, до того ж ці елементи дійсно притягують погляд та доречно вписалися у загальну візуальну композицію.

Поціновувачі додаткового підсвічування внутрішнього простору напевно схвалять  таку ініціативу розробників платформи.

Прискорювачі: патч для Windows 11 та TDP у 105 Вт

Не можна так просто взяти й розпочати аналіз результатів тестування Ryzen 7 9700X. Оцінка потребує попереднього уточнення умов та особливостей проведення дослідів. Як ми зазначали, компанія Microsoft підготувала додатковий патч, що дозволяє оптимізувати роботу механізму передбачення переходів Ryzen, що своєю чергою може відчутно покращувати продуктивність, причому не тільки для нових чипів на архітектурі Zen 5, але й моделей попередніх генерацій на Zen 4/ Zen 3.

Початково патч (KB5041587) став доступний для Windows 11 24H2, але згодом увійшов до кумулятивного оновлення масової версії Windows 11 23H2. Отже, під час проведення тестів ми використовували операційну систему вже з оптимізаціями механізму передбачення.

Ще до офіційного старту продажів Ryzen 9000 були певні припущення на рахунок того, що розробники можливо збільшать тепловий пакет Ryzen 7 9700X з 65 Вт до 105 Вт. Навіть прогнозувалось, що подібний крок може дозволити новому 8-ядерному CPU очолити перелік найшвидших ігрових процесорів, змістивши із цієї позиції Ryzen 7 7800X3D. Зараз вже достеменно невідомо, чи дійсно такий варіант розглядався AMD, а от остаточне рішення зазначено у фінальних специфікаціях процесора. Компанія зробила ставку на енергоефективність. Збільшення TDP не призвело б до суттєвого прискорення саме в іграх, а от 65 Вт для 8-ядерного процесора – цікава особливість моделі, яка потенційно може привабити ощадливих покупців, що цінують економічні компоненти ПК.

Втім після перших оглядів на хвилі певного розчарування через відносно невелике загальне збільшення продуктивності, тема підвищення TDP для додаткового прискорення молодших Ryzen 9000 отримала новий імпульс. Все ж чимала кількість власників десктопів готові до збільшення енергоспоживання CPU на 40–50 Вт заради додаткової обчислювальної потужності.

Питання активно підтримали виробники материнських плат, що вже навіть підготували оновлені версії прошивок, максимально спрощуючи процес перемикання між режимами “65 Вт – 105 Вт”. Здається AMD також не буде активно заперечувати проти такої можливості. Подейкують, що розробники вже готуються оновити умови гарантії роботи Ryzen 5 9600X та Ryzen 7 9700X при TDP 105 Вт.

Нові версії BIOS з можливістю вибору профілю енергоспоживання зазвичай засновані на мікрокоді AM5 AGESA 1.2.0.1, що також включає виправлення для захисту від вразливості Sinkclose. Втім офіційно така опція буде запроваджена з виходом AM5 AGESA 1.2.0.2, прошивки на основі якої мають з’явитись вже до кінця вересня. Очікується що до того часу AMD оголосить позицію стосовно подібних маніпуляцій з TDP та розповсюдження гарантій виробника на роботу у такому режимі.

Компанія ASUS поки розмірковує над доцільністю пропонувати можливість швидкого перемикання режимів “65 Вт – 105 Вт”, хоча офіційна позиція AMD та активність конкурентів у цьому напрямку напевне незабаром дасться взнаки й розробники запропонують свій варіант “чарівної кнопки”.

На момент підготовки матеріалу для плати ASUS PRIME X670-P WIFI пропонувалась версія BIOS на основі AM5 AGESA 1.2.0.0a Patch A від 07.08.2024. Втім механізм збільшення TDP з базових 65 Вт до 105 Вт тут вже реалізований, для цього знадобляться можливості Precision Boost Overdrive (PBO). Звичайно доведеться замість одного кліку у меню BIOS зробити аж п’ять, але результат буде ідентичним.

Для зміни профілю, у розділі детального налаштування Ai Tweaker обираємо опцію Precision Boost Overdrive. У відповідному контекстному меню потрібен режим AMD Eco Mode. Після підтвердження, поряд з’являється додатковий параметр з ідентичною назвою – “AMD Eco Mode”. Змінюємо його із базового Auto на запропонований “cTDP 105W”. Зберігши коригування, отримуємо збільшення енергетичної межі. Це дозволить процесору за необхідності автоматично підлаштувати робочі частоти, щоб максимально прискоритись, залишаючись у рамках відведеного TDP.

Продуктивність Ryzen 7 9700X

Отже, під час тестування можливостей Ryzen 7 9700X ми використовували два режими – штатний з TDP 65 Вт, а також режим зі збільшеним TDP до 105 Вт. Таким чином  оцінимо, як розширення теплового пакета впливає на продуктивність процесора, та в яких саме умовах зміни будуть найбільш відчутними.

Для наочності у певних обчислювальних проєктах ми також додали на діаграми усереднені показники Ryzen 7 7700X, які здебільшого не залежать від можливостей інших компонентів платформи. Ці дані отримані з відкритих джерел, тож можуть використовуватись виключно як орієнтовні.

Вже перші замри демонструють, що Ryzen 7 9700X навіть у режимі з TDP 65 Вт має відчутну (5–15%) перевагу над попередником в однопоточних завданнях. При навантаженні на 1–2 ядра вони прискорюються аж до 5500 МГц, що  на 100 МГц більше, ніж у 7700X. Суттєвим тут є у вклад нової архітектури.

А от що стосується максимального одночасного навантаження на всі обчислювальні блоки, то тут Ryzen 7 9700X у базовому режимі виглядає вже не так переконливо. Подекуди отримуємо показники навіть трішки нижчі, ніж у чипа попередньої генерації.

Щоб з’ясувати причини, скористаємось можливостями HWinfo64 для моніторингу системних параметрів. Як виявилось, під час інтенсивного багатопотокового навантаження, ядра процесора Ryzen 7  9700X працюють на 4350 МГц. Це наслідки обмеження теплового пакета у 65 Вт. Ryzen 7 7700X (105 Вт) у подібних умовах прискорюється до ~5000–5050 МГц, тобто його робоча частота на ~700 МГц вища. Подібна частотна перевага вочевидь дозволяє саме у випадках з багатопотоковим навантаженням компенсувати архітектурну недосконалість Zen 4. Хоча “груба сила” не завжди спрацьовує, як бачимо, в ігровому підтесті 3DMark Time Spy та Geekbench 6 процесор Ryzen 7 9700X має перевагу навіть у багатопотокових режимах.

За результатами численних оглядів з використанням великого переліку тестових застосунків, у базовому режимі Ryzen 7 9700X у середньому має перевагу над Ryzen 7 7700X на рівні 3–5%. Наче й небагато, але згадаємо про різницю у теплових пакетах цих моделей – 65 Вт vs. 105 Вт. Навіть за рівності показників продуктивності, енергоефективність моделі на Zen 5 краща на ~40%.

Тепер згадаємо про наші маніпуляції у BIOS та оцінимо, як саме зміниться продуктивність Ryzen 7 9700X, якщо йому “розв’язати руки”, також встановивши TDP на рівні 105 Вт.

Початково перевіряємо показники робочих частот під високим навантаженням. Рендеринг сцени у Cinebench R23 змушує чип прискорювати всі ядра вже до 5100 МГц. Тобто у порівнянні з базовим режимом (TDP 65 Вт) маємо додаткові +750 МГц. Фактично такі ж частотні показники під навантаженням актуальні для Ryzen 7 7700X.

Подібне прискорення призводить до того, що в умовах багатопотокового навантаження продуктивність Ryzen 7 9700X зростає у середньому на 10–13%. Це вже суттєві показники, що також дозволяють впевнено випереджати попередника, збільшуючи відрив до ~15%.

Втім тут ще раз варто акцентуватись на тому, що присутні на діаграмах показники Ryzen 7 7700X – це усереднені типові значення, отримані з відкритих джерел. Через це порівняння результатів може бути лише оціночним.

Також зауважимо, що з урахуванням численних архітектурних змін Zen 5, різниця показників нових чипів з такими на Zen 4, може суттєво коливатись і багато в чому залежати від конкретного завдання/застосунку.

Продуктивність в іграх

Як же Ryzen 7 9700X покаже себе в іграх? Тут ніяких сюрпризів очікувати не варто. Новий 8-ядерник демонструє чудові результати, але загалом показники знаходяться на тому ж рівні, що й у випадку з попередником.

Показники у режимах з різною роздільністю представлені на діаграмах. Тут хіба що нова Black Myth: Wukong нагадує, про майже обов’язкову необхідність використовувати DLSS та Frame Generation. Ну, а у 4К, навіть за наявності GeForce RTX 4070 Ti SUPER 16 ГБ, подібне масштабування картинки вже не завадить і під час бешкетувань у Найт-Сіті з Cyberpunk 2077 чи походеньок у Metro Exodus EE, яка є виключно RT-залежною.

Змінюємо TDP процесора на 105 Вт і повторюємо тести у режимі Full HD. Як то кажуть, знайдіть відмінності. Щоб полегшити завдання, ми навіть виділили іншим кольором  середні показники fps. Завдання не з легких. Дійсно, навіть у роздільності 1920×1080 різниці фактично немає, або вона знаходиться у межах похибки вимірювань.

Припущення на рахунок того, що Ryzen 7 9700X з TDP 105 Вт зможе в іграх випередити Ryzen 7 7800X3D, виявилося хибним. Тут чипу з додатковим буфером L3 зможе загрожувати хіба що наступник Ryzen 9000X3D з 3D V-Cache.

Розгін

Попри певні очікування, виготовлення CCD за нормами 4-нанометрового техпроцесу суттєво не вплинуло на загальний частотний потенціал Ryzen 9000. Вибірка з численних результатів оглядів Ryzen 7 9700X демонструє, що процесор зазвичай зберігає стабільність при підвищенні робочої частоти до 5300–5400 МГц під навантаженням на всі обчислювальні ядра. Це у середньому лише на 100–200 МГц вище того, що зазвичай можна отримати на Ryzen 7 7700X з 5-нанометровими кристалами CCD.

Користуючись експрес-методами розгону, можемо лише доповнити наявну статистику. Тестовий екземпляр процесора вдалось форсувати до 5300 МГц на всі ядра. У випадку з Ryzen 7 9700X у штатному режимі з TDP 65 Вт це досить суттєве прискорення. Фактично ми отримуємо додаткові 1000 МГц або +23%. У порівнянні з профілем cTDP 105 Вт, у якому всі ядра CPU можуть працювати на ~5100 МГц, додатковий приріст робочої частоти вже не настільки разючий. Втім невелике збільшення продуктивності реєструвалось і у цьому випадку.

Після додаткового розгону за допомогою множника, слід очікувати й на відповідне збільшення енергоспоживання. Під час експериментів з розгоном ми додатково не підвищували напругу, покладаючись на автоматичні алгоритми материнської плати.

Моніторинг HWInfo64 демонструє, що з підвищенням частоти до 5300 МГц, напруга живлення на обчислювальних ядрах складала до 1,22 В. При цьому енергоспоживання форсованого Ryzen 7 9700X під багатопотоковим навантаженням зростало до ~142 Вт.

Енергоспоживання

Попри заявлені теплові пакети TDP, фактичне енергоспоживання процесорів AMD під багатопотоковим навантаженням близьке до показника PPT (Package Power Tracking), що позначає максимальну потужність на сокеті.

Під час практичних експериментів з тривалим максимальним навантаженням процесор Ryzen 7 9700X у штатному режимі споживав до 88 Вт енергії. Загалом це чудовий показник, враховуючи продуктивність 8-ядерного чипа.

Після перемикання у режим “TDP 105 Вт” енергетичний апетит нового процесора очікувано зріс. Енергоспоживання CPU під час рендерингу сцени у Cinebench R23 знаходилось на рівні 140–142 Вт. Приблизно такі ж показники має попередник Ryzen 7 7700X у штатному для нього режимі (TDP 105 Вт).

Враховуючи, що Ryzen 7 9700X навіть при TDP 65 Вт здебільшого випереджає Ryzen 7 7700X, можна говорити про суттєве покращення енергоефективності (продуктивності на ват) процесорів на Zen 5 з CCD-кристалами, виготовленими за технологічними нормами 4 нм (TSMC N4P).

Якщо ж використовувати моделі Ryzen 7 9700X та Ryzen 7 7700X у режимах з ідентичним рівнем енергоспоживання, перевага новинки у продуктивності стає суттєво більш відчутною й заявлене “зростання IPC на ~16%” вже наповнюється практичним змістом.

В іграх навантаження на 8-ядерні 16-потокові процесори далеке від максимального, тому енергоспоживання під час віртуальних баталій скромніше. Наприклад, у досить охочій до процесорних ресурсів Cyberpunk 2077 чип Ryzen 7 9700X у штатному режимі потребував близько 45–50 Вт. З використанням профілю “TDP 105 Вт” фактичне споживання CPU у грі зросло на ~10 Вт – до 55–60 Вт.

Під час ігрових сесій ми також визначили загальний середній рівень енергоспоживання ПК для кожного окремого проєкту. При використанні базового режиму Ryzen 7 9700X з TDP 65 Вт, показники коливались у діапазоні 360–450 Вт. У цьому випадку близько 300 Вт припадає на відеокарту GeForce RTX 4070 Ti SUPER 16 ГБ.

Після підвищення TDP процесора з 65 Вт до 105 Вт, фактичне енергоспоживання всієї системи або залишалось на попередньому рівні, або змінювалось лише на 10–15 Вт. Навантаження на 8-ядерний 16-потоковий CPU в іграх далеко не максимальне, тож чипу не доводиться одночасно прискорювати всі обчислювальні ядра.

Отже, в іграх перехід на режим “TDP 105 Вт” хоч і не збільшує кількість fps, але й практично не підвищує загальний рівень енергоспоживання ПК. І на тому дякуємо.

Ціна

Ціноутворення – загалом досить болюче питання для процесорів лінійки Ryzen 9000. Як ми зазначали, Ryzen 7 9700X оцінений виробником у $359 для американських торгових  майданчиків. Так, вказаний показник дійсно нижчий за такий для попередника Ryzen 7 7700X ($399), але все ж повною мірою не враховує поточну ситуацію на ринку процесорів.

В Україні Ryzen 7 9700X з офіційних постачань пропонуються за ~18 500 грн (~$450). Водночас Ryzen 7 7700X можна придбати за ~13 500 грн (~$320), а трішки менш потужну 8-ядерну модель Ryzen 7 7700 у комплекті з кулером – навіть за ~12 000 грн (~$290).

Доречним буде згадати про Ryzen 7 7800X3D, який вочевидь поступиться Ryzen 7 9700X у багатопотокових завданнях, але залишається непереможним в іграх. Ця модель, навіть після дуже суттєвого здорожчання за останній місяць, зараз також пропонується за ~18 500 грн.

Якщо ж у пріоритеті обчислювальна потужність, то тут доступнішими виявляться 12-ядерні Ryzen 9 7900/7900X, чи навіть версія Ryzen 9 7900X3D зі збільшеним буфером L3.

Не слід скидати з рахунків і Core i7-14700K (~17 500 грн; $420), який має суттєво більше енергоспоживання, але ж і вищу продуктивність.

Отже, здається очевидним, що стартові цінники Ryzen 9000 згодом будуть “оптимізовані”. Не дивно, що лише за місяць після офіційного старту продажів, на певних західних майданчиках процесори Granite Ridge вже доступні з додатковими знижками, за цінами нижче рекомендованих. AMD зазвичай вміло використовує “ціновий аргумент”, пропонуючи хороше співвідношення ціна/продуктивність. Тому очікуємо відповідного коригування й стосовно нових CPU.