Alan Wake 2: Алан Вейк прокидається

Якби мене попросили описати жанр Alan Wake 2, то перше, що спало б на думку – це «метагра Remedy». І мета не тільки в тому сенсі, що гра посилається на саму себе та інші медіа, але й на інші ігри Remedy. Й робить це неприховано, буквально жбурляє посиланнями в обличчя гравцеві, як Джесі Фейден жбурляє камінцями в Hiss.

Welcome to Remedyverse

Alan Wake був першою за довгі роки грою Remedy після Max Payne 2. Історія про письменника, який прославився кримінальними романами, вбив свого головного героя в останньому й не знав, що робити далі – це історія самої Remedy, яка, не маючи прав на Max Payne, довгий час не могла сформувати ідею нової гри. Спочатку це була гра про виживання у відкритому світі, де гравцям потрібно було захищатися від орд монстрів уночі, а вдень збирати ресурси. Але Remedy було дуже важко поєднати ігровий процес з містичною історією, тому той варіант не прижився. Як результат ми отримали лінійну гру розбиту на епізоди.

На момент виходу першої частини ні про який світ Remedy ще не йшлося, але посилання були як і на Max Payne, так і на Death Rally – першу гру студії. Той самий Алекс Кейсі, герой романів Вейка – це Макс Пейн, актор озвучування якого також читав уривки з романів про Кейсі.

Такі ж, але вже трохи більш очевидні посилання є і в Quantum Break, наступній після Alan Wake та доповнення до нього грі Remedy. Тут є і Сага Андерсон – головна героїня Alan Wake 2, і Алекс Кейсі вже не як уявний персонаж, а агент ФБР. Проте через те, що видавцем гри були Microsoft, створення повноцінного світу Remedy довелося відкласти до Control.

Control не тільки посилається на Alan Wake, а прямо заявляє, що все, що відбулося в Брайт Фолс, місті, де розгорталися події Alan Wake – є частиною одного всесвіту. В доповненні AWE Control взагалі прямо вводить у гру Алана Вейка як учасника подій.

Alan Wake 2 – це кульмінація всього, що створили Remedy до цього. Тут є посилання на всі роботи студії. Алекс Кейсі вже не просто згадується, а є одним з ключових персонажів історії. Федеральне Бюро Контролю – присутнє і теж грає дуже важливу роль в історії, Ахті миє підлогу, а актор головного героя Quantum Break працює шерифом. Чи потрібно в цьому всьому розбиратися, аби взагалі зрозуміти про що гра? Не обовʼязково. Проте я б все одно рекомендував переглянути коротке відео з коротким переказом всіх подій від першої частини.

Повернення на озеро Колдрон

Alan Wake 2 починається як звичайний кримінальний детектив. Ви в особі спеціальної агентки ФБР Саги Андерсон разом з напарником Алексом Кейсі прямуєте на виклик в невеличке містечко Брайт Фолс. Неподалік, на озері Колдрон сталося ритуальне вбивство, яке дуже схоже на ті, що ви вже розслідуєте. На щастя є свідки, після допиту яких виявляється, що вбивство – справа рук Культу дерева, про який чомусь дуже мало, або нічого невідомо місцевим жителям. Ви починаєте розслідування, але дуже швидко історія з детективу перетворюється на містичний горор, який тісно повʼязаний з письменником Аланом Вейком, котрий зник при загадкових обставинах на озері Колдрон тринадцять років тому.

Алан же знаходиться там, де ми й залишили його в кінці першої частини. В темному місці, з якого і намагається вибратись всі тринадцять років. Алан прокидається в студії шоу містера Дора. Оголошують його вихід, але він не памʼятає ні як сюди потрапив, ні все, що було до цього. Інтервʼю проходить дивно, адже містер Дор розпитує Алана про його нову книгу, яку він точно не писав. Раптом вогні в студії гаснуть, містер Дор та авдиторія зникають, і Алан потрапляє на вулицю – в місто, яке дуже нагадує Нью-Йорк, але Нью-Йорком не є. Дзвонить таксофон…

Нехай буде світло

В Alan Wake 2 ви по черзі граєте за двох героїв – Сагу та Алана. Історія Саги – це містичний детектив в стилі Twin Peaks. Вашими основними завданнями будуть збір доказів, «допит» підозрюваних та відстріл одержимих темрявою. Історія Алана – це детективний трилер з нуарним антуражем, в якому потрібно знайти вихід з темряви озера Колдрон.

До вже знайомого з першої частини ігрового процесу: знаходимо ліхтарик, направляємо на одержимого аби знищити щит темряви, стріляємо в голову, в Alan Wake 2 додали ще місцеву варіацію палацу памʼяті (або римської кімнати).

У Саги простір думок – це її кабінет, де вона закріплює знайдені докази на дошці, а також складає портрети підозрюваних. Цей процес скоріше схожий на допит, тому що Сага напряму спілкується з розумом підозрюваного. І якщо процес розслідування зайшов у тупик – завжди можна просто запитати. Сюжет треба рухати, але суперсила такого рівня – це вже трохи занадто навіть для такої гри як Alan Wake. Та й навіщо тоді збирати докази, якщо можна запитати напряму.

Алан для свого простору думок використовує кімнату письменника, в якій майже нічого немає окрім стола з друкарською машинкою та дошки, на якій Аланові потрібно будувати нові сцени. Річ у тім, що для того, аби вибратися з темряви, Аланові потрібно змінити сюжет – і він це робить в реальному часі переписуючи сцени. Й іноді антураж змінюється дуже суттєво.

Ось що мені здалося дивним, так це те, що перехід у простір думок не ставить гру на паузу. Звичайно, що світ не зупиняється поки ми думаємо, але дуже цікаво було спостерігати за тим, як в просторі думок зʼявляються субтитри до діалогу, який ти не чуєш.

Ще одна цікава механіка Alan Wake 2 повʼязана з лампою у вигляді ангела – забираючи та віддаючи світло в певних, відведених для цього місцях, Алан може змінювати оточення та відкривати нові проходи для себе. Хоча мені здалося, що ближче до другої половини гри ця механіка майже перестала використовуватись.

Битви стали більш камерними. Ворогів менше, хоча ближче до фіналу гра починає закидувати тебе боями. І якщо граючи за Сагу противників хоча б видно, то Алана атакують тіні, збиваючи з ніг, що в моєму випадку навіть закінчувалося смертю. Проте все ж більшість часу ви проводитимете досліджуючи території й рухаючись по сюжету.

Темна половина

Чи сподобається вам сюжет залежить від того, як ви ставитесь до жанру детектива, численним натякам у бік інших творів та (місцями) артхаусу. В ньому немає нічого революційного – всі знайомі тропи та посилання на інші медіа ніяк на завуальовані, але це й не треба. The Twilight Zone, Twin Peaks, The X-Files – щоб перерахувати усі потрібна ще одна стаття. В якийсь момент історія починає завертатися в саму себе наче претендуючи на щось авторства Девіда Лінча, але буквально через декілька хвилин починає пояснювати все на пальцях.

Попри це, Alan Wake 2 поважає час гравця. У грі немає занудних епізодів й сюжет структурований таким чином, що після проходження глави хочеться ще, бо цікаво, що там далі.

А ось що мене вразило найбільше, так це якими живими та атмосферними є локації гри. Світ Alan Wake 2 – невеликий, у грі лише декілька невеликих локацій, але кожен метр виглядає наче над ним працювали годинами. Додайте сюди ще й бездоганне технічне виконання й отримаєте одну з найкрасивіших ігор цього року. Щоправда, для того, щоб роздивитись всі красоти потрібен ПК з відеокартою рівня RTX 3070 і вище та RTX 4080 з увімкненим трасуванням променів максимальної якості. Водночас на PlayStation 5 та Xbox Series X ви отримаєте середні налаштування графіки.

Тварини в лісі

Багато гравців жалілися на технічні негаразди та баги Alan Wake 2, які навіть ламали проходження. В моєму випадку обійшлося без чогось критичного, хоча декілька разів вороги матеріалізувались з повітря прямо в мене перед очима. Один раз ближче до кінця гри я тупо застряг й не міг пройти далі за сюжетом. Я навіть знайшов опис багу на Reddit, проте швидка перевірка показала, що виною всьому була моя тупість: я не дослідив один з документів.

Моменти, коли я просто не розумів що від мене хоче гра – єдиний по-справжньому серйозний для мене мінус Alan Wake 2. Звісно, це все умовно та залежить від гравця, проте у грі доволі багато моментів, коли вона очікує, що ви роздивитесь, що десь там у темному завулку зʼявився прохід, якого раніше не було.

А ще я часто блукав по території, аж до того, що звірявся з картою кожні декілька метрів. Control розв’язував цю проблему дуже просто – вказівниками в кожному коридорі. Вони є і тут, але трапляються не дуже часто. Ще і більшість ігрових подій відбуваються під час або після заходу сонця, і зорієнтуватись в лісах Вашингтону стає майже неможливо. Тому й доводиться раз за разом відкривати мапу. Однак варто зазначити, що по ній легше орієнтуватись, ніж в тому ж таки Control, про що навіть казали розробники.

Труднощі перекладу

Є в Alan Wake 2 й український переклад, який вже також встиг побувати в центрі невеликого скандалу. По-перше, перекладом займалися росіяни. По-друге, якість перекладу викликала, мʼяко кажучи, багато питань. Основні огріхи, як «чохли для НЛО» та однакові написи для швидкого та ручного збереження, поправили в останньому оновленні, проте осад залишився. В основному переклад прийнятної якості, хоча якщо ви чудово сприймаєте англійську на слух – орієнтуйтесь краще на неї. І так, шрифти виглядають не дуже, особливо ті, які використовуються в просторі думок. Це незначна деталь, але хотілося б щось більш стилізоване.

Висновок

Alan Wake 2 – багато в чому схожа на щось інше, але одночасно унікальна гра, з особливим фінським шармом, perkele. Іноді вона тримає тебе за дурня та намагається бути зарозумілою, створюючи спіраль з посилань та метанаративу. Для когось такий підхід може здатися занадто претензійним, проте варто памʼятати – що це всього лише гра, яка не претендує на те, чим вона не є. Ось купувати Alan Wake 2 лише заради ігрового процесу скоріше за все не варто, краще глянути в сторону Resident Evil 4.

Мені ж цікаво, як буде розвиватися ця історія далі. Control 2 вже у розробці, а ось чи потрібна нам чергова історія про [redacted]? Я вважаю, що так, але в трохи іншій ролі, тому що втретє [redacted] [redacted] я б не став.