Штучний інтелект вже незабаром може перевершити майнінг Bitcoin за обсягами споживаної електроенергії, повідомляє нове дослідження в журналі Joule. За прогнозами дослідника Алекса де Вріс-Ґао з Інституту екологічних досліджень Врійе Університету Амстердама, до кінця 2025 року на побудовані для ШІ дата-центри припадатиме майже половина всього споживання електроенергії центрами обробки даних у світі, пише The Verge.
Де Вріс-Ґао, відомий своїми дослідженнями енергоспоживання криптовалют, оцінив, що вже зараз ШІ використовує до 20% електрики дата-центрів. Щоб дізнатися справжню цифру, він проаналізував обсяги виробництва спеціалізованих чипів для ШІ, зокрема дані TSMC про випуск процесорів для NVIDIA та AMD, та порівняв з інформацією про їх енергоспоживання. За його оцінками, потреби ШІ в електроенергії зростуть до 23 ГВт – еквівалент споживання всіх британських дата-центрів.
Це майже вдвічі більше, ніж сьогодні витрачає мережа для майнінгу Bitcoin (приблизно 10 ГВт). Сплески попиту вже змушують американські енергокомпанії планувати будівництво нових газових електростанцій і навіть відновлювати проєкти ядерної енергетики. Експерти попереджають, що раптові навантаження можуть підірвати стабільність мереж і уповільнити перехід до відновлюваних джерел енергії – ситуацію, схожу на ту, що склалася навколо потужних ферм криптомайнінгу.
Консалтингова компанія ICF також прогнозує, що до 2030 року попит на електроенергію з боку американських дата-центрів зросте на 25%, причому ШІ та класичні хмарні сервіси складатимуть основну частину цього зростання.
Точні розрахунки енергоспоживання ШІ ускладнюються через брак прозорості з боку великих технологічних корпорацій: вони не деталізують у своїх звітах, яка частина викидів чи споживання припадає саме на ШІ. "Неприпустимо складно отримати бодай приблизний показник", – констатує де Вріс-Ґао. Він закликає до обов’язкового розкриття цих даних, аби уряди могли формулювати виважені політики в галузі енергетики та клімату.
Деякі стартапи, наприклад DeepSeek, стверджують, що їхні моделі потребують у десятки разів менше енергії, ніж комерційні аналоги. Але навіть за таких умов існує ризик парадокса Джефсона: підвищена ефективність може стимулювати ще більший обсяг використання ШІ та загалом збільшити сумарне енергоспоживання.