Як вибрати ігровий монітор?

Купити ігровий монітор, звісно, можна й орієнтуючись виключно на його зовнішній вигляд, але це буде не найкращим вчинком і в майбутньому, скоріше за все, користувач шкодуватиме через таку необдуману покупку. Що треба знати перед тим, як вибрати ігровий монітор, і на які характеристики звертати увагу в першу чергу? Сподіваємось, цей матеріал допоможе вам зробити вдалу покупку.

 

Розмір екрана

При апгрейді монітора зазвичай хочеться придбати більшу модель, ніж була раніше, і це цілком природно. Ринок моніторів постійно розвивається, і те, що було актуальним кілька років тому, зараз цілком може вважатися вже “архаїкою”. І крім фізичного розміру діагоналі, це також стосується і пропорцій екрана — наприклад, популярний у минулому варіант “комп’ютерного широкого екрана” 16:10 вже майже повністю поступився універсальному 16:9 і ще тримається лише у сегменті суто професійних моделей.

16:9 зараз можна вважати оптимальним у більшості випадків, і якщо монітор буде використовуватися для різних задач, варто у першу чергу дивитися на моделі з саме такими пропорціями. Але якщо комп’ютер використовується переважно для ігор і перегляду кінофільмів — варто звернути увагу на ультраширокі моделі 21:9.

Щодо фізичних розмірів — принцип “чим більше, тим краще” тут працює не завжди. Наприклад, для мережевих ігор (і особливо — для кіберспортивних дисциплін), де все вирішує швидкість реакції, велика діагональ може бути лише проблемою — гравець може не помітити загрозу на периферії екрана, якщо поле зору буде надто великим. Тому в такому випадку краще обмежитися діагоналлю до 27”, а може, й придивитися до ще компактніших моделей — 24-25”.

А от для інших цілей 27” можна вважати оптимальною стартовою точкою: такі монітори ще не дуже дорогі, а при типовому положенні користувача за екраном він уже створює достатньо велике зображення. До того ж, оскільки це загалом дуже популярна діагональ, у ній представлена найбільша кількість різноманітних моделей, тож вибрати щось до смаку тут легше за все.

Якщо ігровий монітор використовуватиметься у складі ігрової системи на базі консолі, або якщо користувач планує грати у комп’ютерні ігри за допомогою геймпада — тоді він сидітиме трохи далі від екрана, ніж при використанні клавіатурі та миші. Тут вже варто замислитися над більшою діагоналлю — для пропорцій 16:9 це буде 32”.

І нарешті, для ультрашироких моніторів ми б рекомендували моделі з діагоналями від 34” — у менших висота екрана чисто візуально може здаватися надто маленькою. Звісно, це за умови, що на вашому робочому столі знайдеться достатньо місця — такі моделі дуже габаритні та легко можуть цілком зайняти офісний стіл середніх розмірів, тож на це теж треба звернути увагу.

 

Роздільна здатність та частота оновлення

Якщо ви зупинились на діагоналі 27”, оптимальною роздільною здатністю тут буде 2560х1440 точок (ще позначається як 1440p, QHD або WQHD). Пікселі в такому випадку вже досить маленькі, щоб з типової відстані до екрана користувач бачив щільне зображення з плавними лініями, яке не “розпадається” на окремі точки – у 27-дюймових Full HD моделей це може стати проблемою, особливо для користувачів з гострим зором. До того ж за роздільної здатності 1440p при роботі у Windows на екрані вміщується набагато більше інформації, що теж важливо.

За бажанням на такій діагоналі можна знайти й 4K-моделі, але для більшості користувачів це вже буде “занадто”. Придивлятися до таких варіантів варто хіба що людям з дуже гострим зором, які до того ж звикли працювати на ноутбуках з Retina-дисплеєм.

На 32-дюймових моделях роздільна здатність 1440p виглядає трохи краще, ніж Full HD — на 27 дюймах, до того ж, як ми зазначали вище, на таких моніторах грають з трохи більшої відстані, тож розглядати такий варіант цілком можна, особливо якщо монітор купується до не дуже потужного комп’ютера.

Але якщо у вас нова потужна ігрова система, то для 32-дюймового монітора оптимальнішою роздільною здатністю буде 4K — особливо якщо до нього, крім ПК, ще планується підключити ігрову консоль поточного покоління.

Якщо ви вирішили придбати ультраширокий ігровий монітор з діагоналлю від 34”, то оптимальною роздільною здатністю буде 3440х1440 (виробники їх також позначають як WQHD, що не дуже правильно). Така роздільна здатність — це, по суті, аналог 1440p на 27 дюймах, з відповідною щільністю зображення, яке виглядатиме набагато краще за 2560×1080 точок на таких діагоналях.

Щодо частоти оновлення, тут все доволі просто. На сьогодні мінімальними частотами для ігрового монітора можна вважати 144-165 Гц, і більшості користувачів цього буде цілком достатньо. Не всі зможуть відчути різницю між ними та 240 Гц, до того ж у сучасних іграх отримати навіть стабільні 144 кадри/сек за умови якісної графіки не дуже просто, що й казати про вищі значення. Якщо ж монітор купується переважно для використання з ігровою консоллю, тут взагалі частоти вищі за 120 Гц не матимуть ніякого значення.

Стосовно моніторів для кіберспортивних дисциплін — тут все доволі просто. Стандартна роздільна здатність для них це 1920х1080 точок (Full HD), а частота оновлення — якнайвища (бажано 240-360 Гц). Менша роздільна здатність дозволить ігровому ПК видавати більше кадрів/сек, що є критичним для таких ігор, а Full HD на невеликих діагоналях має досить пристойний вигляд.

Зауважимо також, що це чи не єдиний випадок, коли дуже важливим параметром є час реакції — він показує, скільки часу треба монітору для того, щоб змінити колір пікселя. Тут треба дивитися на моделі з мінімальними його значеннями — бажано не більше 1 мс (GtG).

 

Тип панелі

Для тих, хто не розбирається в моніторах, цей параметр в таблиці характеристик моделі може виглядати як щось другорядне і не дуже варте уваги, але насправді від нього сильно залежить чи не найголовніше — якість зображення.

Відразу треба зауважити, що не в усіх випадках у вас буде вибір — наприклад, практично всі кіберспортивні моделі оснащуються панелями, що вироблені за технологією TN+ Film (Twisted Nematic). За сучасними мірками у них найгірша “картинка”, з не дуже насиченими кольорами та, головне — дуже малими кутами огляду.

Але до останнього часу саме панелі TN+ Film були найшвидшими — з мінімальним часом реакції та максимальними частотами оновлення. Обидва параметри є критичними для кіберспорту, і саме тому такі гравці вимушені йти на компроміс. Якщо ж якість зображення для вас важливіша за миттєву реакцію, такі моделі краще оминати (на щастя, їх вже залишилось дуже мало).

Найпоширенішим типом панелі в ігрових моніторах є IPS (In-Plane Switching): останнім часом технологія достатньо розвинулась, і сучасні IPS-монітори мають дуже гарні швидкісні показники, яких цілком вистачить практично будь-якому геймеру. При цьому якість зображення у них набагато вища — це стосується як насиченості кольорів, так і великих кутів огляду.

На жаль, в IPS-панелей є і свої вади з погляду на якість зображення (хоча і близько не такі критичні, як у TN+ Film). Першою чергою це “не зовсім чорний” чорний колір: на IPS-моніторі він скоріше темно-сірий, і через це темні сцени виглядають не дуже добре. До того ж це погано впливає на загальну контрастність зображення.

Друга вада технології IPS: на таких екранах, якщо дивитися збоку, з’являється світіння, особливо відчутне на темних ділянках зображення. Через це чорний колір може набувати коричневого або сріблястого відтінку — тож на IPS-монітор краще дивитися прямо, і бажано не у темряві.

І остання з традиційних технологій LCD-моніторів — це VA (Vertical Alignment). VA-панелі найповільніші, тож деяким гравцям вони можуть здаватися занадто інерційними навіть у просто динамічних іграх, необов’язково кіберспортивних дисциплінах. Тож можна сказати, що такі монітори краще підходять для більш “спокійних” жанрів.

Сильною стороною технології VA є набагато вища контрастність (буквально в кілька разів у порівнянні з IPS) та набагато глибший чорний колір, через що VA-монітори краще себе показують на темних сценах та під час перегляду у темряві. До того ж світіння при погляді збоку у них також набагато нижчі.

Можна ще зазначити, що VA-панелі краще відображають HDR-контент і в цілому краще підходять для кіносеансів, але є у них і ще одна вада, крім порівняно високої інерційності: значно менші комфортні кути огляду, ніж в IPS. При навіть помірному відхиленні вбік в екрана починає відчутно знижуватись насиченість кольорів, а чорний колір стає сірим, через що сильно страждають ділянки зображення у тінях.

Але крім традиційних LCD, на ринку десктопних моніторів останнім часом можна побачити все більше моделей на панелях OLED або QD-OLED — і завдяки своїм характеристикам такі монітори виявляються майже ідеальними ігровими моделями. Вони почали з’являтися лише пару років тому, але станом на зараз OLED-монітори представлені вже у різних діагоналях і пропорціях екрана, починаючи з 27 дюймів.

Такі монітори мають найшвидший час реакції (кращий навіть за те, що може запропонувати TN+ Film) і високі частоти оновлення: в останніх моделях цей параметр вже сягає 200+ Гц, чого цілком достатньо для переважної більшості гравців.

Але найголовніша перевага технології OLED: набагато якісніше зображення. OLED-монітори мають яскраві, насичені кольори, максимальні кути огляду (навіть при погляді майже у “профіль” екран залишається таким самим, як і при погляді спереду) і абсолютно чорний колір без найменшого натяку на “сірість”.

Завдяки властивостям технології OLED-монітори також ідеально підходять для кіносеансів і дуже добре поводяться з HDR-контентом. Але є у них і свої недоліки. По-перше, це їхня вартість: OLED-моделі набагато дорожчі за LCD, тому за обмеженого бюджету їх розглядати не варто.

По-друге, хоча вони ідеально себе показують в іграх та кіно, для роботи у Windows і взагалі для довгого показу статичного зображення ця технологія підходить вже гірше через знамените “вигоряння OLED”. Виробники впроваджують технології захисту панелей від передчасного вигоряння, але все одно при покупці OLED-монітора такий нюанс треба враховувати.

 

Кількість ступенів свободи у ніжки

Нахил екрана вперед-назад підтримують всі ніжки, а от інші регулювання — вже ні. Дуже бажано, щоб у монітора була можливість зміни висоти — не тільки через можливість налаштувати її під себе, а ще й тому, що ніжки з фіксованою висотою зазвичай дуже короткі, й екран розташований надто низько. Це може бути прийнятним для офісного монітора, але для ігор та кіносеансів оптимальним є розташування екрана таким чином, щоб його центр був на одному рівні з очима.

А от обертання ліворуч-праворуч — це вже “бонус”, і на нього треба звертати увагу лише в специфічних випадках, наприклад, коли робочий стіл стоїть поруч із ліжком, і ви плануєте використовувати його ще й для кіносеансів перед сном.

Щодо переводу екрана у портретний режим — це дуже специфічна річ, і якщо вам потрібна модель для роботи саме з такою можливістю, то ви, скоріше за все, і без цього матеріалу зможете вибрати монітор під власні потреби.

 

Вибираємо ігровий монітор: що ще треба знати?

Це були головні параметри, які треба мати на увазі, якщо ви вирішили купити ігровий монітор. Але крім них, є ще кілька характеристик, про які також варто знати.

Так, користувачам з чутливими очима бажано пересвідчитися, що в обраному моніторі немає мерехтіння підсвічування, яке в деяких моделях використовується для регулювання яскравості – у декого воно може викликати втому під час довгих сеансів. Виробники відсутність мерехтіння зазвичай зазначають у розділі про захист очей, і англійською вона може позначатися як Flicker Free, Anti-Flicker тощо.

Якщо у вас уже є ігровий ПК з відеокартою, що підтримує технологію адаптивної частоти (NVIDA G-SYNC або AMD FreeSync), варто пересвідчитися, що обраний для покупки ігровий монітор також з нею сумісний — так ви зможете отримати максимальну кількість кадрів/сек за відсутності артефактів динамічного зображення.

Якщо до монітора планується підключати сучасну ігрову консоль, переконайтеся, що він підтримує технологію VRR (Variable refresh rate) — аналог комп’ютерної адаптивної частоти, але для консолей, підключених через HDMI, і може тримати частоту оновлення 120 Гц при такому підключенні.

У випадку, коли монітор використовуватиметься з кількома системами, варто звернути увагу на наявність USB-концентратора і функції KVM — тоді ви зможете під’єднати клавіатуру і мишу до монітора і використовувати їх для керування двома ПК з легким перемиканням між ними.

А якщо одним із комп’ютерів буде ноутбук з роз’ємом USB Type-C, через який він може передавати відео — це теж слушна нагода вибрати монітор з відповідним відеовходом. Такі моделі зазвичай підтримують заряджання під’єднаних через USB-C пристроїв, тому ви зможете обійтись одним кабелем і для відео, і для заряджання.

На цьому все — сподіваємося, наш матеріал допоможе вам зробити правильний вибір!