Податок на продаж вживаних речей: як держава планує оподатковувати користувачів онлайн платформ
Український уряд на чолі з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем 29 квітня 2025 року ініціював прийняття Верховною Радою законопроєкту №13232, що передбачає нові податкові правила для фізичних осіб-продавців товарів через маркетплейси.
Метою прийняття цього документу, як сказано у пояснювальній записці, є гармонізація податкового законодавства з вимогами ЄС та OECD. Якщо депутати проголосують за цей законопроєкт, то оператори таких цифрових платформ як, наприклад, OLX чи Prom будуть визначені податковими агентами та автоматично стягуватимуть податки з громадян, які отримують доходи від продажу товарів.
У проєкті закону сказано, що ставка податку сягатиме 5%. Також стягуватиметься і 5% військового збору. Тобто якщо продав щось на OLX — сплати 10% податку. Раніше голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев заявляв, що ринок цифрових платформ налічує кілька сотень тисяч зайнятих працівників, тому оподаткування цих сервісів може принести до бюджету орієнтовно 10 млрд грн на рік. Схоже, що держава вирішила взятися за тих, хто навіть трохи заробляє через такі платформи.
Поява у публічному просторі цього законопроєкту викликала жваве обговорення в соцмережах, адже багато українців, які не є підприємцями, часто продають на маркетплейсах вживані речі та різні дрібниці. Тож ми дізналися, що думають представники деяких цифрових платформ з приводу можливих змін, а також попросили Мінфін і податківців роз'яснити, як працюватиме ринок вживаних речей.
Що пропонує держава?
Законопроєкт №13232, який розроблений Мінфіном, по суті пропонує зобовʼязати цифрові платформи звітувати та утримувати податки з доходів користувачів. Йдеться не лише про маркетплейси, а і про такі сервіси як Uklon, Bolt, Glovo та інші.
Якщо документ буде прийнятий в нинішній редакції, то торговці маркетплейсів зможуть працювати без відкриття ФОП, але повинні будуть відкрити окремий банківський рахунок. Своєю чергою цифрові платформи стануть такими собі податковими агентами й автоматично утримуватимуть податок з доходу торговців.
Ця вимога поширюватиметься на операторів цифрових платформ, зареєстрованих як в Україні, так і за її межами, якщо доходи з їх використання отримують резиденти України. Схоже, що нові правила взагалі не зачеплять тих, хто працює як ФОП.
У документі також вказано, що активними продавцями для цілей оподаткування пропонується визначити продавця, що здійснив хоча б одну операцію протягом звітного періоду, за яку йому було виплачено або нараховано винагороду.
А ще податкова зможе отримувати від банків інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, з урахуванням законів, які визначають порядок розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю. Фізособи — продавці повинні будуть відкрити окремий рахунок у банку для отримання виплат від цифрових платформ, якщо вони протягом року здійснили більш як три продажі товарів через платформу, або продали товари чи послуги на суму понад €2000.
У Європейській бізнес-асоціації заявили, що недоліком законопроєкту є можливе порушення банківської таємниці через доступ податкової до рахунків торговців.
"Щоб уникнути труднощів з реєстрацією спеціального статусу платника податків для фізичних осіб та питанням розкриття банківської таємниці, пропонуємо або відкрити спеціальні рахунки у банках України, або зробити таку реєстрацію доступною через державний сервіс Дія", — сказано у заяві Європейської бізнес-асоціації.
На думку експертів ЄБА, важливо закріпити й вимогу про моніторинг та звітування за всі операції, включаючи готівкові, щоб запобігти ухиленню від податків.
Варто нагадати, що законопроєкт має на меті гармонізувати національне податкове законодавство з європейськими стандартами, зокрема з Директивою DAC7 та правилами OECD щодо звітності операторів цифрових платформ.
Йдеться про автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. У разі прийняття цього законопроєкту, такий обмін відбуватиметься між податковими службами понад 29 країн.
Днями з'явився висновок парламентського комітету з питань європейської інтеграції щодо законопроєкту №13232, згідно із яким положення документа не суперечать міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції, водночас потребують доопрацювання з урахуванням наведених застережень.
"Законопроєкт авторства Кабінету Міністрів України не розглядався нашим Комітетом. Наразі ми збираємо позиції від профільних асоціацій, експертів і представників громадськості. Після отримання усіх пропозицій буде проведено відкриту суспільну дискусію, за результатами якої Комітет ухвалить відповідне рішення", — розповів нам голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.
Своєю чергою заступник Гетманцева у комітеті, депутат Ярослав Железняк ретельно вивчив документ та відмітив наступне: є ризик того, що людей будуть оподатковувати по ставці 23%, а не 10%; в документі прямо прописано відкриття банківської таємниці; є бізнеси яким законопроєкт покращує ситуацію (Bolt/Uber/Glovo), а є яким робить гірше; прийняття законопроєкту не вимагають у МВФ, тільки реєстрацію до кінця квітня. "В такому вигляді я за нього точно голосувати не буду", — заявив Железняк.
Що кажуть на ринку?
Станіслав Стояцький, Co-founder та CMO мобільного маркетплейсу для купівлі та продажу вживаного одягу SWAPP, розповів нам, що повністю підтримує ідею податкової прозорості та адаптації України до міжнародних угод, таких як DPI MCAA.
"Це важливий крок до інтеграції в податковий простір ЄС. Але проєкт у нинішній редакції викликає занепокоєння, оскільки фактично прирівнює побутових продавців — людей, які просто продають власні речі — до професійних учасників ринку. Ліміт у 3 продажі на рік — надто жорсткий. Для порівняння: в ЄС та за правилами OECD поріг становить 30 продажів і €2000 на рік. У європейських документах для такого типу продавців використовують термін “occasional sellers”, на відміну від тих, для кого продаж вживаних речей це повноцінний бізнес", — пояснив підприємець.
За його словами, якщо ухвалити проєкт без змін, це:
▪️створить надмірний податковий тиск на звичайних людей, які іноді продають вживаний одяг, техніку чи дитячі речі;
▪️переорієнтує частину торгівлі в тіньовий сегмент, зокрема в спільноти Telegram або Instagram, де відсутні правила, гарантії і прозорість;
▪️ускладнить роботу українських маркетплейсів, бо вони змушені будуть звітувати навіть про дрібні побутові транзакції, які в Європі не обліковуються взагалі.
Маркетплейс SWAPP підготував аналіз документу з акцентом на ризики ухвалення його в чинній редакції та передав голові профільного комітету і кільком депутатам.
"Наразі нам не відомо про проведення офіційних консультацій або відкритих обговорень із представниками цифрових платформ щодо цього законопроєкту. Ми сподіваємося, що викладені аргументи будуть враховані й допоможуть зробити законопроєкт більш збалансованим — таким, що відповідатиме як міжнародним зобов’язанням України, так і потребам суспільства та бізнесу", — заявив Стояцький.
У SWAPP вважають, що найважливішими повинні стати такі зміни у документі:
▪️перегляд лімітів звітування для фізосіб, які продають товари через платформи — замість обмеження “3 продажі і €2000”, рекомендується адаптувати міжнародну норму: не більше 30 продажів на рік і не більше €2000 доходу;
▪️виключення з-під звітування продаж вживаних особистих речей;
▪️спрощення вимог для невеликих українських платформ — наприклад, ввести правило звітування з певного річного обороту; це позбавить молоді компанії надмірного адміністративного тягаря та дозволить швидше розвиватись.
У Rozetka нам пояснили, що їхній бізнес нові зміни жодним чином не повинні зачепити. "Цей законопроєкт стосується, наскільки нам відомо, оподаткування фізосіб, а у нас на маркетплейсі лише ФОП та інші юрособи продають, тож бізнес Rozetka цей законопроєкт жодним чином не має зачепити. Наскільки мені відомо, ніхто з нашої компанії участі у консультаціях та обговоренні цього законопроєкту не приймає", — повідомив бренд-менеджер Rozetka Андрій Ковалевський.
На думку податкового консультанта Олександра Зарайського, при розробці законопроєкту останнє про що думав Мінфін, то це про продаж вживаних речей.
"Точніше він взагалі про них не думав. Законопроєкт від початку був націлений в першу чергу на оподаткування сфери послуг. Також він був направлений на оподаткування продажу товарів на закордонних маркетплейсах (Etsy, eBay, Amazon) та різні послуги, що надаються на таких онлайн-сервісах як той же OnlyFans. Ну і звісно ж його метою було оподаткування тих, хто здійснює продаж нових товарів на таких майданчиках як OLX чи Prom без реєстрації ФОП. Він дає гарну альтернативу для тих, хто лише починає свій бізнес і не готовий реєструватися як ФОП та сплачувати щомісяця фіксовану суму податків", — повідав консультант.
За його словами, зараз навряд чи хтось зможе виділити вживані речі в категорію, яка не оподатковується, бо якщо дозволити не сплачувати податки при продажу вживаних речей — це створить ризик, коли під виглядом вживаних будуть продаватися нові речі. Олександр вважає, що до проєкту варто внести такі зміни:
▪️визначити, коли діяльність вважається підприємницькою; зараз підприємницькою вважається діяльність, якщо ти продав чи надав послуги 3 і більше разів на рік;
▪️законопроєктом зараз передбачено, що можна не відкривати спецрахунок, якщо протягом року ти здійснив продаж не більше 3 раз на суму не більше €2000 — "знову ці 3 рази, це повна дурня"; норму треба викласти так — спецрахунок не відкривається у випадку продажу в рік не більше "30 раз та/або на суму не більше €2000 євро";
▪️варто встановити і мінімальну суму, яка взагалі не оподатковується — за аналогією із продажем власної сільгосппродукції; зараз це сума, яка не перевищує дванадцять мінімальних зарплат — 96 000 гривень у 2025 році.
Позиція Мінфіну та Податкової
У Міністерстві фінансів України нам розповіли, що законопроєкт №13232 не запроваджує новий податок, а передбачає надати право фізичним особам — підзвітним продавцям цифрових платформ користуватися режимом оподаткування доходів, отриманих через ці платформи, за ставкою 5% податку на доходи фізосіб.
"Це є співставним з оподаткуванням ФОП — платників єдиного податку 3-ої групи, які сплачують податок за ставкою 5% від отриманого доходу, а також з оподаткуванням податком на доходи ФОП на загальній системі оподаткування, які сплачують податок за ставкою 18% від чистого оподатковуваного доходу, яким є різниця між виручкою і документально підтвердженими витратами", — пояснили у відомстві.
Інформація про те, що Державна податкова служба України перевіряє торговців, які здійснюють реалізацію товарів за допомогою інтернет-платформи "OLX", почала з'являтися ще на початку 2024 року. Втім до березня 2025 року такі перевірки мали скоріше точковий характер. З 1 березня цього року ДПС почала отримувати із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:
▪️громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без держреєстрації;
▪️фізосіб-підприємців, що отримують кошти на рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги щодо розрахунків.
Лише за перші двадцять днів березня Податкова ідентифікувала десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки.
Як нещодавно писали колеги з "Економічної правди", українці, які приймали грошові перекази від платіжної системи "Нової пошти" NovaPay, на початку травня 2025 року почали отримувати від ДПС так звані "листи щастя". У них фіскали закликають громадян звернутися до податкової для надання пояснень та складання протоколу про адміністративне правопорушення за "здійснення систематичної підприємницької діяльності" без реєстрації та сплати податків.
У Державній податковій службі України нам повідомили, що після оновлення форм розрахункових документів ДПС справді отримала удосконалений інструмент моніторингу діяльності торговців в інтернеті та додаткову можливість відстежувати грошові потоки, які у вигляді переказів від небанківського фінсектору отримують як юридичні особи, фізичні особи — підприємці, також і особи без держреєстрації.
"Зазначений інструмент використовується дуже зважено і відповідально. Відстежуються тільки системні та постійні отримання оплат у сфері торгівлі, аналізуються і відкриті джерела інформації, наявність реклами та/або використання такими торговцями назв відомих брендів тощо. Наразі територіальні органи ДПС надіслали близько 3000 запитів платникам податків, з метою з'ясування походження коштів. Основа мета цих запрошень — роз'яснювальна", — заявили у Податковій.
За словами Олександра Зарайського, навряд чи когось із таких торговців вже встигли потягнути до суду. "Процес тільки почався. Але я допускаю, що таке може бути. Податкова бачить лише загальну інформацію, кількість продажів і суму отриманої виручки. Вона не бачить, що це були вживані речі. Потрібні документальні докази, що це були саме ваші вживані речі. Тож я цілком допускаю ситуацію, коли за наявності факту продажу більше трьох речей на рік податкова складе протокол про адміністративне правопорушення і відправить його в суд", — зазначив фахівець.
Станіслав Стояцький також зауважив, що необхідно чітко розмежувати на рівні закону “occasional sellers” або побутових продавців і професійних. "Інакше ситуація повториться: заяви податкової будуть одні, а реальні наслідки для людей — зовсім інші. Абсолютно очевидно одне: ухвалення законопроєкту №13232 в чинній редакції суттєво погіршить ситуацію", — підсумував Co-founder та CMO в SWAPP.
Ну і наостанок варто зазначити, що у разі прийняття Верховною Радою цього законопроєкту нові правила можуть вступити в дію вже з січня 2026 року, а у всіх, хто займається продажем товарів в інтернеті, буде тільки три варіанти: відкрити спецрахунок та сплачувати податки за ставкою 5%+5%; у випадку нерегулярних, разових продажів не відкривати спецрахунок і сплачувати податки за схемою 18%+5%; зареєструватися як ФОП — платник єдиного податку.
Читайте також: OLX запроваджує нову систему оцінювання продавців