One Piece – одна з найбільш популярних франшиз, яка буквально захоплює світ. Все більше людей цікавляться пригодами піратів Солом’яного капелюха і сьогодні ми збираємося розповісти вам про цей феномен. Такий монументальний твір коротко описати неможливо, тому ми навіть не намагалися. Почнімо!

Історія створення

А от і сам творець One Piece.

Ейічіро Ода був натхненний творчістю Акіри Торіями, а саме манґою Dragon Ball (класика для всіх творів жанру) і мультсеріалом про вікінга Вікі та твердо вирішив створити власну історію з «блекджеком і піратами». У 1992 році Ода у віці 17 років представив манґу під назвою Wanted!. Це спонукало його приєднатися до штату журналу Weekly Shonen Jump, де він став асистентом відомих манґак, таких як Масая Токухіро та Нобухіро Вацукі. Для манґи останнього, під назвою Rurouni Kenshin він навіть придумав одного з персонажів.

Так от чого острів вікінгів-гігантів Ельбаф має досить вагоме значення в історії.

У середині 1990-х років Ейічіро Ода написав дві варіації історії, які об’єднувала одна назва Romance Dawn. По сюжету головний герой, Монкі Д. Луффі, вирушив у море, щоб стати легендарним піратом.

У серпні 1997 року Ода на основі своїх ідей Romance Dawn почав випускати щотижневу манґу під назвою One Piece. Видавництво відмовляло йому тричі, але все ж таки вирішило опублікувати історію в Weekly Shonen Jump, щотижневому журналі шьонен (жанр манґи, цільовою аудиторією якої є підлітки від 12 до 18 років). Серія швидко прижилася та стала популярною з перших розділів і стала найбільш продаваною за всю історію журналу.

Спочатку Ейічіро Ода планував, щоб його манґа тривала 5 років (це означає, що One Piece мав закінчитися у 2002 році), але політ фантазії автора виявився безмежним, тому історія стала настільки масштабною, що тепер неможливо спрогнозувати, коли вона може завершитися. З усім тим, сам автор з самого початку спланував яким має бути фінал One Piece і неодноразово про це говорив в інтерв’ю. Насправді цей чоловік викликає лише повагу, бо протягом 26 років малює манґу кожного дня майже без перерв і продовжує займатися своєю справою, навіть за поганого самопочуття.

Пропонуємо тепер розглянути головні причини, чому One Piece став таким популярним і за що його люблять мільйони фанатів по всьому світу:

1. Неймовірно гігантський і при цьому продуманий сюжет

Щоб описати весь сюжет One Piece та лише основні сюжетні лінії, потрібно буде розбивати цю статтю на 100500 частин і присвячувати безліч вільного часу лише цьому проєкту, при тому, що він навіть не завершений. Тому обмежимося короткою ретроспективою наявного сюжету і проаналізуємо як його структура змінювалася за стільки років.

Структура сюжету One Piece. Це ні в якому разі не мем, а щира правда

Сам One Piece умовно поділяється на 11 саг, кожна з яких може поділятися на кілька різних за розмірами сюжетних арок. Арка може бути на кілька розділів, як «Логтаун» чи розтягнутися на сотню як «Дрессроуз». Самих арок нараховується 32. Нині найдовшою сагою стала історія країни Вано зі 149 розділами та «королівськими» 182 епізодами аніме адаптації, яку завершать через кілька епізодів.

Починалася манґа як стандартний шьонен. Є головний герой, Монкі Д. Луффі, він мріє стати Королем Піратів, обов’язково це проговорює кожному зустрічному (навіть морським вартовим, які піратів ловлять), а для здійснення мрії бажає зібрати команду з 10 осіб (обов’язково з музикантом!!!) і відправитися на Ґранд Лайн, щоб знайти One Piece. One Piece – це скарб, який залишив на одному з островів Король Піратів, Ґол Д. Роджер перед стратою. Ніхто не знає, що воно таке, тому назву ми вирішили не перекладати. Перші 100 розділів присвячені першим пригодам піратів Солом’яного капелюха в морі Іст Блу, яке вважається найслабшим, хоча це батьківщина самого Короля Піратів.

Для цього періоду характерними є невеликі сюжетні арки, кожна з яких представляла нового майбутнього члена піратів Солом’яного капелюха. Назва пішла від головного убору Луффі, який він дивом не втратив за стільки років, тим більше знаючи про його неймовірну недбалість та неуважність.

Далі команда з п’яти осіб (Луффі, Зоро, Намі, Усопп та Санджі) перетинають гору Ред Лайн та потрапляють в небезпечне море Ґранд Лайн, де вже буквально на другий день команда перетинає дорогу сильним від світу цього. Персонажі подорожують вже значно більшими та різноманітнішими островами, знаходять нових друзів, а також підвищують свої нагороди за голову.

Пригоди головних героїв тепер після кожної сюжетної арки коротко перериваються, щоб ввести в сюжет важливих для історії персонажів, які розкриються лише через розділів 200-300, при чому так, що це може шокувати тим, наскільки воно органічно вписане в сюжет. Наприклад, особистості батька й дідуся Луффі були показані ще на початку історії, але дізнаємося ми про їхні сімейні зв’язки лише через сотні розділів. Таких прикладів безліч, коли найменша деталь, дрібна згадка або фоновий персонаж згодом обов’язково зіграють свою роль і розкриють сюжет абсолютно по-новому!

Наступна зміна структури сюжету відбувається під час арки острова Сабаоді, коли пірати Солом’яного капелюха вимушені були розділитися і зустрітися аж через 2 роки. Цю подію було названо таймскіпом. Після таймскіпу Ода вже набагато більше уваги почав приділяти розвитку центрального сюжету. Розкривається спосіб, як можна знайти One Piece, даються відповіді на деякі таємниці світу, герої починають частіше гинути, Луффі знаходить все більше союзників і поступово стає одним з найсильніших піратів. Згодом історія сягла неймовірних масштабів та епічності, але частково втратила те саме відчуття безтурботної пригоди у великому океані, яке ми спостерігали до таймскіпу. Тоді сюжет обертався тільки навколо команди Солом’яного капелюха, а їхні пригоди між собою були більш відокремленими.

На момент написання статті, вже більш ніж рік тому почалася остання сага, це підтвердив сам Ейічіро Ода, а легендарні «One Piece завершиться через 5 років» вже стали мемом у спільноті фанатів. Історія ще близько не завершена, тому фанатам лишається лише радіти, а нова аудиторія при ознайомленні з проєктом почувається дуже комфортно, бо ніхто не може заспойлерити кінцівку One Piece зі зрозумілих причин.

Поки значна кількість довготривалих франшиз втрачає якість і запал десь посеред сюжету, Ейічіро Ода примудряється навіть через 26 років дивувати читачів неочікуваними поворотами, які за стільки часу навіть найбільш вірні фанати, які створюють мільйон теорій щодо сюжету не змогли передбачити (з останнього, розкриття справжньої природи диявольського фрукта Луффі, яке буквально «підірвало інтернет»). Нові розділи досі провокують бурхливі обговорення, а фанбаза зростає в геометричній прогресії. Жанр шьонен в Японії порівнюється з супергероїкою в країнах Заходу, а сам Ейічіро Ода був одним з творців основних штампів цього напрямку. Нині сучасні манґаки стараються деконструювати цей жанр у своїх творах, бо аудиторії набридли однотипні історії. Але Ода все одно своїми сміливими сюжетними рішеннями викликає повагу навіть у хейтерів шьоненів.

2. Світобудова

Ейічіро Ода створив один з найцікавіших та різноманітних світів, які бачило людство. Планета, вдвічі більша за Землю, 20 мільйонів островів, десятки, якщо не сотні рас, кожен острів має власну багату історію, цим світом захоплюєшся і він дивує своєю продуманістю. Автор кожного розділу давав нам все більше інформації про світ One Piece і з часом у цьому світі стало можливим все!

На початку нас дивувало існування раси риболюдей, але зараз ви можете побачити разом піратів, сучасних роботів, зомбі та старовинних самураїв і це буде сприйматися цілком органічно. Майже кожен острів має реальний прототип в нашому світі. Water 7 – Венеція, Арабаста – Єгипет, Дрессроуз – Іспанія, країна Вано – Японія. Ми певні на всі 100%, що в цьому світі є окремий острів запорозьких козаків, просто його ще не показали. Більшість персонажів названі на честь культових піратів, Маршал Д. Тіч «чорна борода», названий на честь Едварда Тіча, «чорної бороди» з реального життя, Х Дрейк – Френсіс Дрейк, Джюелрі Бонні – Енн Бонні, Сільверс Рейлі – Волтер Релі тощо.

Якщо фанатам дати волю, цей світ отримає після завершення основної історії не менше неймовірних сюжетів, ніж розширений всесвіт «Зоряних війн». Тут точно є безліч нерозказаних історій, які цікаво було б почути, а кожен другий персонаж заслуговує на власний спіноф.

3. Персонажі

На цей час, в One Piece нараховується близько 1100 персонажів, які мали хоча б одну репліку.

Якщо не знайдете Бепо за 10 секунд, з вас лайк!

Про кожного персонажа розповідати ми не будемо, бо один тільки дід Луффі наробив подвигів на власний спіноф, зосередимося на особистості головного героя і його команди.

Монкі Д. Луффі в дитинстві випадково з’їв диявольський фрукт, який робить його людиною-гумою. Щось на кшталт Містера Фантастика від Марвел. На початку історії Луффі може видатися досить бісячим персонажем. Він тупий, інфантильний, ніколи не думає про наслідки, часто наражає свою команду на небезпеку, і здавалося б, як такий персонаж взагалі може бути головним героєм? Але відношення до героя з часом змінюється.

Коли його друзям загрожує небезпека, він готовий пожертвувати всім заради людей, яких любить, навіть якщо проти нього весь світ. Луффі не сприймає роль пірата в класичному розумінні, бо він за всі 1000+ розділів манґи лише один раз вирішив пограбувати мирних жителів (йому і так хотіли ті скарби віддати за порятунок). Поки його колеги ведуть досить жорстоку діяльність і руйнують життя, він рятує цілі королівства та йде проти Світового Уряду через його несправедливість.

Король Піратів для Луффі – найвільніша людина у цьому світі, тому він бажає стати ним понад усе. Луффі – живе втілення свободи, людина, яка об’єднує навколо себе та несе в цей світ лише позитив! Сам персонаж не змінюється протягом історії, це світ навколо нього розкривається все більш несправедливим та жорстоким. У такому злому та темному місці дійсно не вистачає промінчика сонця, яким і стає Луффі.

Команда головного героя не менш яскрава ніж він. Коротко опишемо його побратимів до поїздки на Ґранд Лайн, щоб зберегти інтригу для тих, хто читає про Ван Піс вперше і хоче ознайомитися:

Зоро – перший помічник з топографічним кретинізмом, який мріє стати найкращим мечником усіх часів. Має особливий тримечевий стиль: по одному в кожну руку, а третій в зуби;

Намі – картограф, яка обожнює гроші та мандарини понад усе і хоче намалювати карту світу;

Усопп – канонір, механік, винахідник, снайпер, рульовий і ще безліч професій до появи на кораблі нових членів. Патологічний брехун, схожий на Буратіно, але ніс від брехні не росте. Мріє стати великим воїном моря;

Санджі – кок з неймовірною майстерністю, а також рідкісний підкаблучник, якого постійно використовує жіноча частина команди. Ми вважаємо його бойовий стиль, заснований на ударах ногами, найбільш видовищним у боях, в порівнянні з іншими членами команди, може крім Луффі. Весь час курить і лише битви з ворогами тимчасово рятують його легені, але не завжди. Мріє знайти море Олл Блю, де водиться вся риба цього світу;

Всю команду об’єднує кілька спільних рис. Усі пірати Солом’яного капелюха – глибоко нещасні люди в душі. Всі пережили горе та отримали емоційні травми на все життя. Передісторія деяких персонажів може змусити плакати навіть камінь. Але кожен має мрію заради якої варто жити й саме зустріч з Луффі нарешті стає поштовхом до її втілення. Вони розвиваються як особистості протягом усієї історії, але залишаються вірними своїм принципам і своєму капітану, який точно досягне мрії та стане королем піратів!

Тепер обговоримо екранізацію манґи в форматі аніме та наскільки вона вийшла хорошою

Аніме адаптація

One Piece дуже пощастило з аніме адаптацією. За реалізацію узялася студія Toei Animation. Це та сама легендарна студія, яка до цього створила блискучі культові серіали, такі як Dragon Ball і Sailor Moon. Прем’єра відбулася 20 жовтня 1999 року, через 2 роки після початку публікації манґи.

Серії виходять майже кожного тижня протягом більш ніж 20 років і це дійсно титанічна праця. За цей час встигли вийти й завершитися «Наруто» і його продовження «Ураганні хроніки», обидва серіали про «Сталевого алхіміка», а також дві адаптації Hunter x Hunter. Судячи з усього, One Piece ще й за кількістю серій обійде усі вищезгадані серіали разом узяті. Серіал відстає від манґи приблизно на 50 розділів і більшість людей, які познайомилися з пригодами Луффі саме через аніме, починають читати манґу, щоб інші читачі не псували враження спойлерами.

Сама адаптація має стандартні недоліки екранізацій жанру шьонен, які пов’язані з їхньою великою тривалістю. Повтори останніх кількох хвилин попередньої серії в наступній, іноді серії майже повністю зліплені зі сцен минулих епізодів, на початку досить бідне фонове оточення тощо.

Але ці проблеми в більшості стосуються тільки людей, які дивляться всі серії одним духом. Якби ви були японцем, який дивиться One Piece по телевізору кожен тиждень, то за стільки років показу забули б вже сто разів хто такий Шанкс, Драґон, Лабун та інші персонажі, які пропадають на сотні серій і зайвий флешбек, як нагадування, сприймався б тільки позитивно.

Окрема подяка студії за мінімальну кількість філерів (епізоди, які не мають відношення до сюжету), які примудрилися зробити дійсно цікавими та відносно короткими. Не 30-40 серій духоти, як в «Наруто» чи «Бліч», а максимум 13 серій досить гідного контенту. Більшість глядачів були дуже здивовані, що сюжетна арка G-8 виявилася філерною, настільки якісною вона вийшла.

Анімація на початку посередня в плані деталізації, але дуже добре показує себе в динаміці. Немає провисань, кожну секунду щось відбувається, а діалоги з великою кількістю гумору не дають засумувати навіть у спокійні моменти.

А бої у цьому аніме вважаються одними з найкращих в жанрі й це підтвердить будь-який глядач. Першу сагу «Іст Блу» навіть зараз переглядати одне задоволення, а кожні 50-100 серій анімація прогресує. Змінюється стиль, додаються нові деталі. Лише подивіться, як змінився вигляд One Piece з перших серій і як він виглядає в останніх:

Щоб конкурувати з роботами студій Mappa («Магічна битва», «Людина-бензопила») та Ufotable («Клинок, який знищує демонів») Toei були вимушені вкладати все більші бюджети й на цю мить One Piece дійсно досяг звання короля аніме індустрії з точки зору картинки.

Останні битви Санджі, Зоро та Луффі справді вражає високою якістю постановки. Над цими епізодами працювали десятки найкращих аніматорів та режисерів в індустрії, були запрошені навіть представники західних студій. Свого піка серіал досяг 6 серпня, коли 1071 серія, в якій Луффі отримав нові здібності, обвалила безліч аніме сайтів і навіть стримінговий сервіс Crunchyroll.

Є певні відмінності між манґою та аніме адаптацією, в основному це стосується жорстокості. У серіалі багато моментів адаптували для ширшої аудиторії, плюс прибрали свастику з «Веселого Роджера» піратів Біловуса, бо в країнах поза Японією зображення цього символу є неприпустимим (потім Ейічіро Ода виправив емблему, коли манґа стала популярною за кордоном).

Загалом у вічному протистоянні манґа vs аніме можна виділити різні плюси обох способів ознайомлення з історією:

Манґа:

Її швидше читати, аніме по суті «жує» 20 хвилин 20 сторінок або навіть менше;
Відсутність філлерів;
Оцінити по-справжньому графічну роботу самого Ейічіро Оди, постановку сцен та діалогів можна тільки тут;
Безліч креативних та цікавих обкладинок до кожного розділу;
SBS – рубрика на кілька сторінок в кожному томі One Piece, в якій Ода відповідає на питання читачів, які стосуються персонажів чи подій манґи. Дуже багато цікавих речей можна дізнатися лише з цієї рубрики, наприклад сімейне дерево сім’ї Зоро, яку ми ні разу в сюжеті не бачили.

Аніме:

Хороша анімація, а в останніх серіях просто неперевершена;
Чудова музика, яка западає в душу;
Неймовірна робота японських сейю (акторів озвучування), які працюють зі своїми персонажами вже майже чверть століття;

Усі пірати Солом’яного капелюха зображені у вигляді лицарів на одній з обкладинок просто по приколу.

Яким би способом ви не почали знайомитися з історією, кожен має свої плюси та мінуси та все залежить виключно від ваших вподобань.

Трохи згодом обговоримо новий спосіб знайомства з франшизою, який втілив у життя Netflix, але як можна забути про повнометражні анімаційні фільми?

Наразі по One Piece є 14 повнометражних фільмів від Toei Animation, й нас точно чекатимуть нові, бо останній фільм з підзаголовком One Piece Film: Red зібрав більш ніж $200 млн і став найуспішнішим фільмом серії. Майже всі проєкти не мають ніякого відношення до актуальної історії і дивитися їх не обов’язково. До того ж якість цих фільмів досить нестабільна. Фанати рекомендують 10 фільм під назвою Strong World, 11-й Z (ну і назва), а також 12-й Gold. Якщо вам не вистачає хвилини екранного часу Шанкса на 100 епізодів аніме, можете ознайомитися з One Piece Film: Red, але він багатьох розчарував, тому дивіться на свій страх і ризик.

Майбутній серіал від Netflix

Має вже вийти 31 серпня 2023 року і ми сподіваємося на його успіх. Ейічіро Ода називає серіал «Останньою можливістю познайомити світ з One Piece» і схоже дійсно має певний творчий контроль над проєктом. На це вказує підбір акторів та трейлери, де сюжетні моменти без проблем вгадуються, а отже можуть залишитися майже без змін.

Netflix не має права провалити цей проєкт, бо в теорії One Piece може стати найпопулярнішим шоу на стримінговому сервісі через мільйонну фанбазу по всьому світу та невелику кількість серіалів на піратську тематику останнім часом. А якщо згадати сюжет манґи, бюджет кожного майбутнього епізоду може коштувати як повноцінний фільм. Але навіть якщо проєкт провалиться, ніхто в нас не забере неймовірний оригінал, який вже отримав світове визнання.

Тут вже навряд буде актуальним жарт про «Netflix adaptation», який з’явився через жахливий підбір акторів в серіалах сервісу, бо всі більш-менш схожі на своїх прототипів. Сподіваємося так буде і в майбутньому.

One Piece: як нескінченна манґа захоплює світ