Огляд Chrome OS Flex

Всім привіт. Це буде мій перший огляд у такому форматі, бо зазвичай пости на форумах не враховуються. І не з таким об’ємом.

Що ж таке Google Chrome OS? Як стверджує Вікіпедія, це — операційна система компанії Google, в основі якої лежить ядро Linux ​​(з проєкту Ubuntu, в яке потім вносилися необхідні виправлення і доопрацювання), призначена для нетбуків Chromebook та пристроїв на процесорах ARM або x86.

Проте насправді Chrome OS – це браузер Chrome, який нам усім знайомий. Не більше, не менше. Чому я так стверджую? Бо його вушка стирчать усюди, у будь-якому куточку системи. І ми це побачимо. Ну що ж, поїхали!

Підготовка носія і перше завантаження

Для початку, аби якось ознайомитись з системою, нам треба її десь дістати та кудись встановити. І для цього нам потрібен все той самий браузер Chrome, бо флешка для встановлення створюється через спеціальне розширення до браузера. Воно і займеться тим, що завантажить нам потрібну версію і встановить її на флешку, як live варіант із можливістю встановлення надалі на інший носій, як то HDD чи SSD.

І ось тут, я зроблю невеличку ремарку. Вже майже 14 років, як я свідомо відмовився від використання Windows, десь перед першим альфа релізом Windows 7 і в мене з того часу, на комп’ютерах основною системою є GNU/Linux. Але тенденція останніми роками така, що я не будучи геймером від слова взагалі, майже не використовую комп’ютер, як такий і саме тому, в мене є лише старенький ноутбук. Він час від часу, дістається з полички, аби виконати якісь специфічні речі. Ось і для цього огляду, я роблю те саме. Аби було зрозуміло, що це за звір, нижче його параметри на скріншоті.

Вмикаю, запускаю Chrome, встановлюю розширення і запускаю вже саме розширення. І що я отримую?

Треба зауважити, що є способи записати на флешку і в системі Linux, але зважаючи на наявність Windows 7 64bit, у віртуальній машині, саме для таких випадків, я просто її запускаю і роблю це там. Бо сидіти та розбиратися в інструкціях буде просто довше. Але ж хочеться швидше подивитись, що ж там корпорація “бобра” наробила. Що ж, повторюю ті самі кроки в браузері та отримую вже трохи іншу картину. Процес дуже простий і не вимагає особливих знань. Лише є нюанс — це треба обрати через список, потрібну саме нам версію образу, бо їх там багатенько.

Після цього обираємо флешку.

І далі просто чекаємо закінчення процесу. Його тривалість, буде залежати від параметрів вашого заліза. В моєму випадку, це було досить довго, бо HDD, а не SSD. Десь близько 30-40 хвилин.

Що ж, залишається перезавантажити комп’ютер і обрати флешку, як пристрій завантаження, що я і роблю. Після доволі швидкого завантаження (близько 20 секунд), система вітає нас англійською мовою. На жаль, робити скріншоти (комбінація для скріншоту ctrl+F5) до створення користувача неможливо, тому розповім так.

Нас зустрічає екран вітання, де є можливість обрати мову і розкладку клавіатури. Наступним кроком, вам доведеться обрати у якому варіанті працювати далі “Встановлення системи” чи “Спробувати у режимі Live drive”. Я обираю останній. Після цього буде крок, де система буде вимагати інтернет і у моєму випадку запропонувала під’єднатися до WiFi. На цьому кроці вас не пустить далі, допоки ви не надасте інтернет-з’єднання.

Після успішного приєднання, з’явиться екран з умовами Google, на які треба буде погодитись. Наступний екран, дає обрати, для кого ви будете налаштовувати систему, особисто для себе чи дитини, з відповідними обмеженнями для неї. Нарешті, запитає дані облікового запису — відповідно тільки логін/пароль чи ще підтвердження у випадку двофакторної аутентифікації. І ось ми на фінішній прямій за два кроки до закінчення, де спочатку налаштовуємо параметри синхронізації.

Потім параметри збору даних, що збирає Google.

І готово!

Знайомство з робочим оточенням

Що ж, почнемо роботу, як нам запропонували. Нас зустрічає стільниця, яка мені особисто нагадує якийсь гібрид і пізніше я поясню чому. В основі всієї системи, на що нам прямо каже назва, стоїть браузер Chrome, то ж гляньмо на нього.

Я не знаю як ви, але не бачу нічого незвичного. Chrome та й Chrome. Але всі встановлені розширення, підтягнулись без жодного руху з мого боку. І навіть uBlock origin.

У правому нижньому куті, знайомий по багатьох системах трей з іконками стану.

Але якщо натиснути мишею, то в моєму випадку “аж олдскули звело”, бо одразу ж згадався планшетний інтерфейс з Android Jelly Bean, після чого його прибрали взагалі, залишивши єдиний інтерфейс для всього, але ж ми то пам’ятаємо 🙂

Віконце швидких перемикачів, можна за бажання, стиснути відповідною кнопкою у компактний вигляд.

Тому що усі перемикачі не влізають в одну сторінку, індикатор/перемикач у вигляді крапок нам натякає на існування ще однієї.

Аби не розписувати кожен пункт, картинки самі зможуть розповісти це набагато краще. Лише зазначу, особисто для мене прикрий момент, це те, що оті кнопки вимкнення, виходу та блокування (тут я не проти), одразу роблять свою справу, не визиваючи ніякого підтвердження. Це нагадує часи юності та кнопку Reset на фронтальній панелі комп’ютерів 90-х і “жартівників”, які їх натискали. Так що варто не натискати їх випадково. Добре, що в такому випадку, система все ж таки зберігає свій стан і швидко завантажується.

Посередині на панелі можна побачити значки у стилі аля док з macOS, які й поводять себе так само. Індикатор під іконкою у вигляді рисочки вказує на працюючий зараз додаток, а праворуч через розділювач з’являються значки працюючих додатків, ярлики яких відсутні на панелі. А якщо якийсь з додатків має сповіщення, то на іконці з’являється відповідна крапка, майже так само, як в Android.

Натискання ПКМ на іконці додатка викликає контекстне меню, яке може бути різним, в залежності від додатка і нагадує меню на ярликах додатків у системі Android.

Ну, а ліворуч кнопка, яка може нагадувати усім знайомий “Пуск” з Windows, тому не сумнівайтесь, що вона має і схожу функціональність. Згори панель глобального пошуку, під ним секція нещодавніх документів і так само нещодавніх додатків. І у самому низу встановлені додатки. Таке враження, що дизайнери Microsoft надихались саме цією системою, при створенні Windows 11, принаймні, що стосується вигляду нового меню кнопки “Пуск”.

І тут, я хочу написати трохи більше, бо є нюанс. Ось ця зона, яка з’являється після натискання кнопки “Пуск”, може виглядати ну геть взагалі по-іншому і це схоже залежить від роздільності вашого екрану. Ось саме такий вигляд, як вище в мене, тому, що перше завантаження і налаштування я робив з підключеним телевізором FullHD, як другим монітором. А ось нижче, як воно виглядає, коли без телевізора і лише екран ноутбуку з його сором’язливою роздільною здатністю 1366х768 точок. До речі, щодо другого монітору, то комбінація ctrl+F4, перемикає його режим — клонування/розширена стільниця.

Ну, як вам? Га? Зараз ви розумієте, чому я згадував про гібрид? Google взяли, так би мовити, з усіх по нитці, аби скроїти отаку от сорочку.

Системні налаштування і персоналізація

Тому далі, знову “слайди” без зайвих слів і поговоримо трохи після цього, про концепцію і нюанси роботи самої системи, і для кого вона може бути в пригоді.

На цьому скріншоті, хотів би зробити уточнення і зауваження.

Нажаль, не можу встановити середовище для розробки Linux і зробити його огляд, принаймні у форматі live drive, саме тому що, як ми бачимо, для цього потрібно біля 10 ГБ простору, але в нашому випадку максимальний розмір складає трохи більш як 2 ГБ. Навмисно це зроблено, чи ні — невідомо, але логіка корпорації Google незрозуміла. Чому? А ось чому:

Вільного простору 24 ГБ, але чомусь скрипти Google цього не враховують і ми маємо з одного боку нестачу місця, а з іншого, невикористаний простір. Багато невикористаного простору. ¯\_(ツ)_/¯

Робота з медіа і зображеннями

Як я зазначав, повноекранний скріншот можна робити через комбінацію ctrl+F5, але крім цього є ціле меню з інструментами PrtSc, де можна налаштувати місце зберігання скріншотів, обрати тип скріншоту — увесь екран, активне вікно чи обрану зону (за замовчанням) і зробити його. Другим інструментом є запис екрану, для якого відповідно додаткові налаштування у вигляді джерела звуку — вимкнено (за замовчанням), мікрофон чи аудіовхід.

Варто трохи уваги надати відтворенню медіаконтенту. Плеєра, як такого по суті немає, а медіафайли відкриваються у розширенні “Галерея” і тут можуть бути сюрпризи у вигляді відсутності якогось кодека, що випливає як відсутність звуку (може й зображення) і було в мене в одному з тестових файлів.

Список відтворення m3u система не розуміє, як плейліст, а лише, як текстовий файл. Хоча посилання на потокове мовлення у Chrome відкривається і програє.

Про додаток камери багато розповідати не буду, інтерфейс схожий на мобільний додаток з Android OS, але зважаючи на різну кількість символів у деяких словах, не обійшлося без стандартного “тяп-ляп і в продакшн”.

Ага, ось і “тяп-ляп”.

Щодо “Галереї”, то ярлика на неї серед інших додатків ви не побачите і доступ до неї є лише через додатки при відкритті відповідних файлів зображення, музики чи відео.

Система як браузер

А ось і згадані вушка на початку статті, якщо хтось вже забув.

Як ми тут бачимо, майже будь-який елемент системи можна проінспектувати за допомогою “Інструментів розробника”, що черговий раз доводить тезу про браузер, який замінив собою усе. І саме тому доступні звичні клавіатурні скорочення, за винятком тих місць, де це з об’єктивних причин не буде працювати. Наприклад, закрити додаток можна через ctrl+w, так само як і вкладку у Chrome. Як наслідок, при черговому завантаженні системи, буде запропоновано відновити сеанс, як браузер запитує про відновлення вкладок. Хоча, заради справедливості відновлення сеансу є у багатьох DE в Linux. Так що тут для мене не було нічого не звичного.

Поведінка системи та додатків

На цьому пропоную закінчити з візуальною частиною і перейти до обговорення самої системи. Бо, скріншотів можна робити дуже багато, але немає сенсу, тому що додатки від Google всім знайомі й виглядають так само.

Що стосується додатків, то, по-перше, треба зауважити, що вони всі є веб-додатками, а по-друге, логіка їх роботи мені особисто не завжди зрозуміла. Деякі, як то Google Keep, YouTube, Gmail, Календар, Камера, калькулятор та Play Movies відкриваються в окремому вікні, а деякі як Play Books, Документи, Презентації, Таблиці суто у браузері. Нащо так зроблено і в чому сенс незрозуміло, бо це призводить до курйозів у вигляді двох або більше YouTube, де один у браузері, а інший окремим вікном, при чому вікон може бути декілька.

Щоправда, при заході через браузер надається можливість деякого вибору:

В останньому випадку вкладка переходить у режим вікна. Обидва пункти, стосуються й інших додатків згаданих раніше, які мають окреме вікно.

Так от повертаючись, до веб-додатків. Це все призводить до того, що без активного підключення до Інтернету, ваш пристрій перетвориться на гарбуза і ви нічого з ним не зможете робити. Максимум це працювати з кешованими документами, але якщо вам буде потрібно його кудись скинути, аби відредагувати в іншому місці, то ви цього зробити не зможете, бо єдиний варіант який я знайшов, це зберегти у PDF відправивши на друк. Ну і Камера з Калькулятором працюють, так.

Є ще момент який мені, ну дуже не сподобався, це те, що не можна робити деякі речі без мишки. От, наприклад, цей текст я набираю у Google Документах і хочу вставити скріншот. Переходжу до Галереї (alt+tab) і там натискаю ctrl+c аби скопіювати відкрите зображення для подальшої вставки у документ, але воно так не працює — бери мишку і копіюй через контекстне меню. Так, ctrl+c працює у переглядачі файлів, але ж там малюнки у такому форматі, що обрати необхідний реально складно. Судіть самі.

Чи он, в мене помилка у слові і я переходжу до слова, і мені підсвічується правильний варіант, а обрати його я можу, знову ж таки, лише мишею. 

Ще дуже дратує, що на відміну від Android, тут при запиті паролю залишається поточна мова введення, без перемикання на англійську. І ти по звичці такий вводиш пароль, а тобі пише що він не правильний. Не знаю як ви, але я вже звик до того, що на Android поле вводу паролю саме перемикається на англійську. І саме тому, що це також продукт від Google, очікуєш схожої поведінки. Але ні.

Локалізація Chrome OS

Нещодавно була новина про Sony і “свято” 23 лютого, так Google в цьому плані не набагато кращі. Я при встановленні, обирав українську і навіть розкладки російської немає, але Google на це все одно, бо ось тримай:

Чи ось:

Висновок

У підсумку в мене двоякі враження від знайомства з системою. З одного боку — швидка, приємна на око, прекрасно інтегрована з обліковкою від Google (було б дивно, якби було інакше), мінімалістична без зайвих “рюшечек” і достатньо лаконічна. Підхопила все залізо, хоча в моєму випадку не ідеально (так, слабкий Wi-Fi у системі де все зав’язано на інтернет — таке собі враження, але то проблема з драйвером), проте працює ж і до Google тут претензії зайві. Підхопило диск з встановленим Linux, з доступом до нього.

З іншого, у дрібницях вона дуже дратує, бо усе враження саме з дрібничок і складається. І дратує найбільше те, що в Google не надають можливості це виправити та не роблять це самі.

То для кого ж, ця система? Для людини яка живе у місці, де завжди є зв’язок з інтернетом і саме тому усі комп’ютери з Chrome OS мають спільну категорію Always connected PC. Для людини, яка працює з документами як сам, так і у спільній групі. Можливо для розробника підійде, але у форматі нашого знайомства з системою, ми не змогли цього побачити, хоча носій нам це дозволяв. І кого це нам найбільше нагадує? Я не знаю як вам, але мені на думку спадає лише студент. Так можливо можна було б уявити, якогось журналіста, але вони на сьогодні по факту візьмуть iPad від Apple, що я на власні очі спостерігав сотню разів. Може саме тому Google і позиціює Chromebook, як пристрій для навчання, де студент проживає у кампусі, де всюди є зв’язок і працює багато з документами, як самостійно, так і у навчальній групі.

Але, це у світі американських реалій, де ти сплачуєш стільки за навчання, що тобі забезпечують й кампус, й інтернет, а іноді й сам Chromebook. В реаліях нашого оточення, такий пристрій можна зрозуміти лише як домашній і багатьом цього насправді буде достатньо (особливо, якщо там є Play Market, а він там є), але в нас Chromebook-like пристрої офіційно не представлені, тому і казати нема про що.

Щодо Chrome OS у відриві від пристрою, що ми й розглядали, то це не більше ніж іграшка (принаймні станом на зараз), бо без Play Market, майже немає що робити, хоча для написання цієї статті мені її вистачило.