Усі люблять іграшкові залізничні моделі. Є щось неймовірно зворушливе і заспокійливе у тому, як маленькі потяги завзято тягнуть маленькі вагончики по колу. У когось це захоплення іграшковими моделями залізниць проходить у підлітковому віці, у когось залишається на все життя і переростає у щось більше. У хобі, у роботу, у бізнес. Як це сталося з командою Miniland.UA, що працює над найбільшим в Україні, а той і у Східній Європі, макетом модельної залізниці. Ми відвідали цей унікальний київський музей (насправді відвідали двічі, і, скоріше за все, повернемося сюди ще) і поспілкувалися з директором та автором проєкту Miniland.UA Павлом Гущіним.
Музей
Майже у кожному великому місті Європи та в деяких містах США є власні залізничні макети. У різному розмірі, у різному форматі. Часом такі макети, разом з колекціями мініатюрних потягів та іншого рухомого складу, стоять, як частина експозиції, у великих залізничних музеях. Часом макети є частиною природничих чи технічних музеїв, де можуть займати цілі зали. А часом такі «іграшкові» макети перетворюються в окремі великі музеї, як, наприклад, музей просто неба Madurodam у Гаазі, Нідерланди, чи найбільший залізничний макет світу Miniatur Wunderland, який є, мабуть, найбільшою туристичною атракцією Гамбургу, Німеччина, і в який спеціально їдуть мільйони людей з усього світу. Про мільйони людей це не жарт, 15 млн відвідувачів Miniatur Wunderland святкував на 15 році існування у 2016 р., зараз це скоріше за все 20+ млн. Тепер великий залізничний макет є і в Україні. І він насправді вражає, навіть на фоні набагато більших за розмірами європейських макетів. Деталізацією, складністю і відчуттям любові та натхнення, з яким його було зроблено.
Наразі музей Miniland.UA – це один величезний зал, у якому розгорнуто макет, що відображає різні куточки України, реальні пам’ятки історії та архітектури, типові українські містечка та поселення. «Іграшкові» потяги снують по численним коліям, пірнають у тунелі, виринають з іншого боку, гуркочуть по віадуках, зупиняються на станціях. Автівки забираються на круту гору до замку та розвозять товари вуличками міста. Навіть деякі фігурки людей живуть власним життям – дівчинка стрибає по «класиках», сніговик крокує вулицями міста (насправді це унікальна технологія Miniland.UA, такого немає навіть у всесвітньо відомому Miniatur Wunderland). Змінюється освітлення, імітуючи захід та схід сонця, у домівках та вогонах вмикається світло, загоряються ліхтарі на вулицях.
На цьому макеті є справжня вугільна шахта з якої маленькі поїзди доправляють вугілля до макета Трипільської ТЕС, яка починає «працювати» вистрілюючи з труб клуби пари. Є справжній Олеський замок, дах якого зібраний з окремих черепичок, а в середині відтворена колекція картин. Є величезний вокзал в Івано-Франківську, збудований у 1866 р. – це найбільша споруда на макеті. Вітряний млин у селі Пустовіти, каньйон у селі Буки на Черкащині; стандартна київська дев’ятиповерхівка з конем на балконі останнього поверху (це 100% посилання до Плотви з The Witcher 3: Wild Hunt!); станція у місті Гайворон; типове українське село з хатами під стріхами; водяний млин у селі Квітневе на Житомирщині; найстаріший кінотеатр Києва «Екран» біля м. Житомирська у якому насправді демонструють кіно; і багато-багато іншого.
Люди як зачаровані ходять навкруги макету, зненацька захоплені магією маленької залізниці. Розглядання макета, спостереження за потягами, сценками з життя та пошук прихованих секретів дійсно дуже заспокоюють. На деякий час люди наче забувають про все, що знаходиться за межами цього залу, про війну, про якісь дорослі проблеми та знову стають дітьми. Вони роблять велике коло навкруги макету і майже відразу йдуть на наступне, щоб роздивитися пропущені першого разу дрібниці, щоб пошукати фігурки з квесту, який щосезонно оновлює командаь Miniland.UA, не так заради призів, як із цікавості. На вході до музею навіть пропонують справжній монокуляр, щоб було зручніше розглядати усі дрібні деталі макета.
«Ми створили такий простір, який допомагає людям психологічно розвантажитись, – каже Павло Гущін. – Вони приходять до макета і забувають про весь негатив, який є, і отримують порцію позитиву, який ми багато років вкладали в його будівництво… Терапевтичний ефект дійсно присутній.»
Як все починалося
А починалося все ще у 2008 році, з гуртка моделювання залізниць у київському Палаці дітей та юнацтва. Перша виставка, на якій любителі моделювання могли похвалитися власними виробами, відбулася там же у колишньому Палаці піонерів. Вперше це було лише 14 метрів залізниць і дві повноцінні станції, але макет мав шалений успіх. Як з’ясувалося, автор цієї статті бачив той самий макет 2008 р. З 2015 по 2018 рік по декілька разів на рік проводилися публічні виставки під назвою Train hobby days.
У 2019 р. моделісти отримали пропозицію на створення великого транспортного макета. З цього часу почався шлях до створення майстерні та формування команди майбутнього Miniland.UA. Вже у жовтні 2019 року було прийнято остаточне рішення щодо початку будівництва великого макета. Розпочався пошук приміщення під майстерню та людей, які хочуть взяти участь в такому масштабному проєкті, тому що у першій команді майбутнього Miniland.UA було лише 7 людей.
У листопаді 2019 р. команда знайшла місце під майстерню і саме розмір того приміщення на Подолі, у якому почали збирати макет, визначив остаточні габарити макета. Тому що майстрам треба було зібрати все це разом, та ще й мати доступ до різних частин макета, ходити навкруги. Але створити там музей не вдавалося, просто не вистачало місця для організації огорожі макета та комфортного перебування відвідувачів.
«Через деякий час після початку будівництва ми зрозуміли, що макет буде дуже крутий і його варто показати. Наша основна мета – набагато більший макет «України в мініатюрі». Але для того, щоб її реалізувати ми почали з такого, відносно невеликого макета. А ще нашою основною задачею було створити майстерню і зібрати команду фахівців, яка зможе проєктувати та будувати такі макети. Бо в Україні дуже мало таких фахівців.» – розповідає Павло Гущін.
Але до відкриття Miniland.UA залишалося ще дуже багато часу. Від прийняття рішення про початок будівництва макета до моменту, коли перші відвідувачі змогли подивитися на результат багаторічної праці, пройшло рівно 3 роки.
У березні 2020 р. розпочався карантин, що ускладнило і роботу над макетом, люди хворіли, ланцюги постачання рушилися, відвалювалися виробники, постачальники матеріалів тощо. у 2021 році було розпочато ремонт у приміщенні у торговельному комплексі «Блокбастер» на проспекті Бандери, де вже планувалося відкрити музей.
Річ у тому, що створення подібних макетів потребує великої кількості різноманітних матеріалів, у тому числі імпортного виробництва. Звісно, використовується все, що попаде майстрові під руку, гілки (знайти кущі, з яких роблять дерева для макета – це велика удача), камінці (для річки на макеті їх привозили навіть з Дністровського лиману), дещо розробники друкують на 3D-принтерах, але багато матеріалів та компонентів замінити неможливо. Йдеться про рейки, стрілки, ходові частини локомотивів, колісні пари для вагончиків, спеціалізовані фарби та присипки, клей тощо.
«Для землі використовували звичайну глину, яку просіювали та приклеювали на поверхню» – розказує Павло – «Тому, що професійна глина коштує по 5-10 євро за пакет у 200 грамів, а в нас на макет пішло 5-6 мішків. І виглядає наша глина ні чим не гірше.»
У листопаді 2021 р., через 2 роки після початку будівництва, весь макет було розібрано на 37 частин (модулів) та, привезено до приміщення майбутнього музею у «Блокбастері». Почалось збирання, тестування, налагодження.
Площа макета Miniland.UA, який виконаний в одному з найпопулярніших у моделістів масштабі 1:87 – 87 м2. Тут є майже півтори тисячі персонажів, 4 374 дерев, 137 будівель, 152 стрілки, 124 світлофори, 156 вагонів, 35 локомотивів, 510 м рейок, 95 м автошляхів з десятками автомобілів та 6242 світлодіоди. Тож збирання та налагодження зайняло певний час.
Насправді такий великий та складний макет як у Miniland.UA, потребує дуже складної системи керування. Потяги мають зупинятися з точністю до сантиметрів, їздити не заважаючи один одному. Система має контролювати рівень заряду батареї кожної автівки, які, до речі, їздять власним ходом, (повертати колеса в потрібному місці їх змушує невеликий магніт в авто), викликати на підземну станцію заряджання тощо. Тому система керування макетом Miniland.UA – це окрема історія.
Свого часу комп’ютерні ентузіасти та хакери з’явилися з осередку тих, хто у 1950-х роках захоплювався моделюванням залізниць у Массачусетському технологічному інституті. Зараз комп’ютери використовуються для моделювання та керування подібними «іграшковими» залізницями.
З краю зали, де розташований макет, можна побачити величезний пульт керування з купою екранів, інформаційних табло, зображень з камер, у тому числі інфрачервоних, які спостерігають за ділянками залізниці, що проходять у тунелях чи під макетом. Такому пульту позаздрять більшість реальних залізничних станцій та навіть великих залізничних ділянок.
Спеціальне програмне забезпечення для керування «іграшковою» залізницю виробляють декілька компаній. Зараз Miniland.UA використовує софт TrainController від британської компанії Railroad & Co, наступні моделі будуть використовувати інше ПЗ. Але софт у будь-якому разі треба адаптувати, тому в штаті Miniland.UA є і програмісти. Наприклад, усю систему керування автівками, разом з підземною зарядною станцією, програмували в майстерні Miniland.UA.
«Залізничне моделювання дуже сильно впливає на людину. Коли моделіст починає займатися будівництвом макета, йому треба розуміти основи архітектури, основи дизайну, конструкторської справи тощо. Потім електроніка, програмування. Це все треба опанувати хоча б на якомусь базовому, мінімальному рівні» – каже Павло Гущін. – «Йдеться про те, коли людина робить модель вдома, наодинці. Але і для роботи у колективі базові знання по основним напрямкам не будуть зайвими».
Звісно ж, зараз у працівників компанії є спеціалізація: окремі програмісти, інженери, механіки, художники, макетники, електромонтажники, декоратори та таке інше. Головним архітектором проєкту є сам Павло Гущін, який за освітою саме архітектор.
«Створення проєкту такого масштабу, це як створення архітектурного проєкту невеличкого міста. Крім того, треба враховувати просторове розташування, як люди будуть розглядати макет з різних боків, що вони побачать.» – каже Павло. – «Потім, коли на початковий проєкт накладаються рейки, у яких є власні обмеження за радіусом поворотів, конфігурацією, все трохи адаптується.»
У окремих частин макета, як то українського села, чи міста, чи гори з замком, є власні архітектори, які продумують деталі вже цього осередку, аж до дрібних подробиць, розташування фігур людей, яких, до речі, друкують на 3D-принтері, якихось прихованих секретів чи жартів для квестів.
Тож роботи з розгортання та налаштуванню макета в «Блокбастері» почалися у листопаді 2021 р., відкриття музею було заплановано на квітень 2022 року…
Війна
24 лютого 2022 року усі плани полетіли у прірву.
До роботи над макетом, який не можна було ні евакуювати, ні якось захистити від випадкових обстрілів, команда Miniland.UA повернулася майже відразу після зняття облоги Києва, у наприкінці травня 2022 р. Але на жаль, далеко не повним складом. Хтось пішов воювати, хтось не зміг повернутися у нові реалії, в умови Києва, хтось взагалі переїхав чи шукав іншу роботу. З травня по листопад 2022 р. команда допрацювала макет, надолужуючи три втрачених через початок повномасштабного вторгнення місяці. Відкриття було заплановано на листопад 2022 р. і тут почалися масовані ракетні обстріли Києва та блекаути.
Під час обстрілів команда за правилами розважального центру покидала приміщення музею та очікувала в укритті. Звісно, хтось з хлопців та дівчат брав з собою роботу, благо тут багато маленьких частин, але ці вимушені перерви впливали на темп та настрій. Крім того, засмучувало розуміння, що в будь-який момент макет, в який вже вкладено декілька років праці, може бути знищено.
Під час блекаутів команда Miniland.UA завершувала монтаж макета з ліхтариками, шукала акумулятори. Попри це 11 листопада 2022 р., за чотири дні до найпотужнішого масованого ракетного удару по енергетичним спорудам України, музей з найбільшим залізничним макетом в Україні зустрічав перших відвідувачів!
За рік, з п’ятиденним графіком роботи (мінус понеділок та вівторок, коли людей у «Блокбастері» майже немає) музей прийняв 55-57 тис. відвідувачів. Це наче і небагато у порівнянні з європейськими закладами такого роду, але це в Києві під час повномасштабної війни та блекаутів. Співробітникам Miniland.UA насправді є чим пишатися.
Одне з перших питань, які ми задали Павлу Гущіну: «Враховуючи вартість макета, це взагалі бізнес, він заробляє?»
«Це інвестиції на багато років, але такі заклади можуть приносити гроші. – відповідає керівник Miniland.UA. – «Це не миттєвий дохід, але за гарних умов, не в таких в яких ми зараз живемо, проєкт буде прибутковим.»
Це так, щоб потрапити у той самий Miniatur Wunderland у Гамбурзі, треба купувати квитки онлайн на певний час, там завжди натовп відвідувачів, і якщо ви вирішили зекономити 50 євроцентів на онлайн-придбанні (так, в онлайн квиток трохи дорожче), то можете дві, або навіть більше годин простояти у черзі. Ні, це не жарт. При цьому квитки в Miniatur Wunderland коштують 20 євро, а у вихідні він працює з 8 ранку до опівночі. Нічні квитки трохи дешевші – 14 євро.
Тобто якби не велика війна, якби трафік до розважальних центрів не впав після ковіду, якби музей знаходився трохи ближче до центру міста, хоча б на Подолі, Miniland.UA б почувався краще.
Майстерня та магазин
Музей це важлива, але не єдина частина бізнесу Miniland.UA. Друга важлива складова – це майстерня та онлайн-магазин. Він продає як продукти для моделістів західного виробництва, локомотиви, вагончики, окремі будиночки, так і моделі власного виробництва.
«Сьогодні магазин працює здебільшого на імідж. Але з’являється все більше і більше замовлень з закордону. Тема України досить розкручена, і багато колекціонерів мріють про український рухомий склад. І ми маємо можливість їм це дати.» – каже Павло.
Зараз працює онлайн-магазин ціни в якому можуть здивувати тих, хто не цікавиться залізничним моделізмом. Наприклад, модель вагона Pafawag серії 3Aw, виробництва Miniland.UA коштує 4 000 грн, вагончик RIC у лівреї «Укрзалізниці», модернізований Miniland.UA – 6 400 грн, тризначний щогловий світлофор – 1 000 грн, велика освітлювальна щогла – 3 600 грн і таке інше. Як усі серйозні хобі моделювання річ дуже недешева.
Окрема історія – діорами. Вони можуть бути як стандартні навіть без потягів, так і складні з моделями різного масштабу, електрифікацією та анімацією. Павло Гущін розповідає, що такі невеличкі діорами можуть коштувати від 50-70 тис. грн, їх замовляють на подарунки керівництву, у якого все і так вже є. Велика цікава модель, якщо її поставити на гарному місці, привертає увагу відвідувачів та і самому власнику приємно розглядати такий сувенір. А ще дехто замовляє моделі місця першого побачення на річницю весілля тощо.
Стандартні пасторальні діорами розмірами 14×14×15 см можна придбати в магазині за 2 900-3 500 грн, вони теж гарно деталізовані і їх приємно розглядати.
Зараз працює лише онлайн-магазин Miniland.UA, але поруч з музеєм вже готується до відкриття офлайн-крамниця.
Ще одна категорія послуг, яку можуть надавати спеціалісти Miniland.UA – це створення архітектурних макетів будь-якої складності від проєктування до введення в експлуатацію. Такі послуги замовляють архітектурні бюро, будівельні фірми тощо.
Ми трохи подивилися на роботу майстрів Miniland.UA, які створюють макети дерев, механічних залізничних семафорів, працюючих будівельних кранів, виробляють дрібнички для оздоблення макетів… і це дійсно вражає. Кропітка, скрупульозна, дуже тонка робота, для якої потрібна витримка, тверда рука та гарний зір.
Другий зал та модульний макет
Насправді крім великого залу, у якому розміщується макет та музей, в Miniland.UA є і друге приміщення ще більших розмірів, по периметру якого розташовані майстерні, станки (так тут є, наприклад, лазерні різаки та 3D-принтери) тощо. Відвідувачам сюди не можна, але на честь річниці музею та Дня залізничника другий зал відкрили й розташували тут виставку фотографій та картин на залізничну тематику і… ще один, так званий модульний макет.
Модульним такі макети називають тому, що вони збираються з окремих модулів, ділянок залізниці довжиною 50 см – 1 м. Модулі приносять моделісти любителі, які працюють над ними вдома. У когось є станція, у когось міст, у когось ділянка зі стрілкою та світлофором, у когось просто фрагмент колії. Окремі макети з’єднують в єдину залізницю і декілька днів чи тижнів автори ганяють по ньому потяги. Можна навіть принести свій власний локомотив і запустити його на модульний макет. Саме з модульних макетів у Київському Палаці дітей та юнацтва і починалося для декого з команди Miniland.UA захоплення моделюванням.
«На заході подібні зустрічі проводяться регулярно, – розповідає Павло Гущін, – деякі збирають тисячі учасників, які будують кілометри мініатюрних залізниць. Часом глядачів чи відвідувачів на таких заходах взагалі немає, лише учасники, які ганяють власні локомотиви. Ба більше, за участь у таких заходах треба платити й чимало, квиток учасника може коштувати $200-300.»
В Miniland.UA участь в модульному макеті була безплатною, крім того, під час заходу провели серію майстер-класів для моделістів-початківців, на яких вони зібрали власний і насправді непоганий макет-модуль. Це своєрідне відродження того самого гуртка моделювання, з якого все починалося.
Ми спитали у Павла, чи не хочуть вони перетворити Miniland.UA на якусь комп’ютерну гру, у тому ж Steam, наприклад, вистачає й ігор про моделювання, й ігор про залізницю, до того ж в Україні є студії, які розробляють ігри на залізничну тематику, наприклад, Corbie Games та Turn Point Games.
«Річ в тому, що в нас все це можна помацати руками, воно реальне. – відповідає Павло Гущін, – Однією з наших перших задач було відірвати дітей від цифрового світу і показати, що таким же захоплюючим та цікавим може бути щось у реальному світі, щось що ти створив сам. Але в нас є ідеї та навіть концепція як додати до нашого макета VR, зробити, так би мовити, крок у сучасність. Це могло б бути цікаво.»
Подальші плани та співпраця з «Укрзалізницею»
Павло Гущін не полишає надії коли-небудь створити той самий омріяний макет України в мініатюрі з різними регіонами, через які йдуть потяги. Щось подібне є в Miniatur Wunderland та Madurodam, але звісно ж з акцентом на Німеччину та Нідерланди відповідно. Мініатюрна Україна повинна мати площу у 1600 м2, та проходити через декілька залів, у яких один регіон нашої країни буде змінювати інший. 1600 м2 – це лише трохи менше ніж загальна площа макетів Miniatur Wunderland, яка вже перевищую 2000 м2. І це майже у 20 разів більше, ніж той макет, який є у Miniland.UA зараз.
Цікава можливість співпраці з одним найголовніших й найочевидніших наших партнерів – «Укрзалізницею» – виготовлення сувенірної продукції, того самого мініатюрного рухомого складу чи діорам з локомотивами та вагонами «Укрзалізниці». Впевнені, лідери іноземних країн, які подорожують до Києва саме залізницею, залюбки отримали б такий сувенір. Керівник Miniland.UA як раз обговорює з залізничниками цю тему. Так, зараз війна і це можливо не на часі, але навіщо нехтувати можливостями?!
Замість епілогу
Ми дякуємо Павлу Гущіну за цікаву бесіду та екскурсію і сподіваємося повернутися до Miniland.UA у майбутньому. Великий макет постійно змінюють, зараз, напередодні Різдва та Нового року, на ньому з’явилася новорічна ялинка, частину річки забрав лід, а на вулиці міста вийшов сніговик. Ну і звісно ж, цікаво буде подивитися на новий модульний макет, який ми сподіваємось зберуть з якоїсь нагоди. Керівник Miniland.UA сподівається, що це буде відбуватися щомісяця.
Тож ми радимо слідкувати за новинами Miniland.UA на сайті музею та сторінках у Facebook та Instagram. А ще у музею є абсолютно фантастичний YouTube-канал, на якому можна «зависнути» надовго.
Ну і звісно ж, ми радимо і дорослим, і дітям відвідати найбільший залізничний макет України, це дійсно варте часу та грошей.
У статті використовуються фото Miniland.UA плюс одне фото автор, зроблено у 2008 році.
Завантаження коментарів …