Карбованець був запущений у 2016 році, коли декотрі проєкти ще починали на чистому ентузіазмі без премайну чи ICO. Офіційно розробником-засновником Карбованця вважається Тарас Середа, саме на це ім’я зареєстрований офіційний акаунт github. Але це скоріше за все псевдонім, як і Сатоші Накамото. Зараз з командою розробників можна поспілкуватися у телеграм-каналі.

Якщо вивчити Карбованець ретельніше, то виявиться що це нетиповий проєкт у світі криптовалют. Його особливість і філософія полягає в тому що він намагається дотримуватися початкових принципів криптовалют, які майже забуті в цій сфері після того, як вона почала перетворюватися в створення спекулятивних інструментів.

Все почалося з запуску. Запуск власного блокчейну і перша транзакція в мережі Карбованця відбулись 30 травня 2016 року. Заздалегідь, як і належить за правилами гарного тону, про запуск було повідомлено на найпопулярнішому на той час форумі Bitcointalk. Це завжди позитивний сигнал, який свідчить про те, що розробники не намагаються приховати початок майнінгу, а навпаки хочуть, щоб якомога більше користувачів підготувалися до запуску заздалегідь й мали можливість рівноправно майнити монети з першого дня.

Насправді проєктів без якоїсь форми премайну або прихованого премайну розробниками, які “забули” повідомити користувачам про запуск мережі, зовсім небагато. Лічені відсотки, якщо не долі відсотку. Вже лиш за це розробників Карбованця варто поважати. А якщо згадати, що Карбованцю виповнилось 5 років, і за наявною статистикою 80%-90% крипто-проєктів закидається розробниками вже через перший рік, то це ще один привід виділити Карбованець серед інших криптовалют.

До речі всі ці 5 років Карбованець не просто існує, а випускає в середньому по одному оновленню кожні 2 місяці.

За свою історію розробники Карбованця неодноразово відмовлялися від пропозицій по створенню пост-майну, свапу монет, або податку для розробника. І не збираються цього робити ніколи, про що навіть зазначено на офіційному сайті karbo.org. Частину витрат на хостинг, домени та сервіси у вигляді пожертвувань збирають самі користувачі Карбованця.

“Karbo was founded in 2016 as zero-premine, without ICO and for years at Karbo we sustain open source development, denying proposals to make dev tax, premine to some shady ‘development fund’ etc., which we believe will break Karbo’s social contract. Instead we rely on Community help and support to cover various expenses like hosting, domains etc.”

Іншою особливістю Карбованця є те що це анонімна монета. Він приховує кількість монет на балансах користувачів, а також ховає їх адреси та перекази між адресами у блокчейні. На перший погляд, може здатися, що це поширена властивість криптовалют, але насправді це не так. Монет де подібні властивості існують і працюють по замовчуванню не більше ніж доля відсотку. Так і виходить, що доля відсотку від чесного запуску помножена на долю відсотка від властивостей (хоча б однієї анонімності) вже робить Карбованець дуже рідкісним феноменом.

Проте анонімність та відсутність премайну не єдині особливості Карбованця.

Він також має адаптивний розмір блоку, тому при збільшенні кількості переказів в мережі вони будуть вміщуватися в блок і, отже проходити, на відміну від того ж Біткоїна, який обмежений блоком розміром 1 МБ. Через цей ліміт Біткоїна, який до речі ніхто не планує прибирати, він не може на базовому прошарку передавати більше певної кількості транзакцій. І ця верхня межа, до речі не у якомусь невизначеному майбутньому, Біткоїн досяг її ще багато років тому.

Наявність динамічного розміру блоку дозволяє Карбованцю навіть у віддаленому майбутньому мати набагато нижчу вартість транзакції ніж у переважної більшості інших криптовалют. Зараз ця комісія становить лише 0.01 крб за будь-який переказ, незалежно від його суми, це може бути 1 крб, а може бути 1 000 000 крб. Для порівняння, навіть зараз, коли комісії Біткоїн тимчасово знаходяться на рекордно низькому рівні за останні кілька років, вартість однієї транзакції Карбованця коштує приблизно в декількасот разів менше ніж в Біткоїн.

Серед початкових принципів криптовалют також був принцип 1 cpu = 1 vote. Тобто звичайний користувач зі звичайним ПК теж повинен мати можливість тримати повну ноду та майнити монети. З моменту запуску Карбованець саме так і працював, доки під алгоритм cryptonight, що використовується в Карбо, не з’явилися перші “асіки” (спеціалізоване промислове обладнання для майнінгу). Тоді ж розробники вирішили повернути майнінг Карбованця звичайним користувачам, а не власникам асіків чи ферм з відеокартами.

Насправді CPU-only алгоритм це не така легка справа, як може здаватися, тому розробка затяглась. Не дивно що зараз у світі є лише два релевантних проєкти з майнінгом на процесорах, Monero та Raptoreum. І навіть в Monero розробка подібного алгоритму вдалася не з першої спроби.

Після більше ніж 2 років розробки, в Карбованці теж завершили розробку власного унікального алгоритму, який допомагав робити й один з минулих розробників Monero. Цей CPU-only алгоритм, має кілька унікальних особливостей, яких нема ні в Monero, ні скоріше за все в жодному іншому проєкті. Мабуть, докладно про це краще розповісти в окремому матеріалі, але найважливіше що треба знати зараз, алгоритм вже завершений і почне працювати в мережі Карбованця напередодні нового року.

Завдяки своїм цікавим з технічної точки зору особливостям, а також постійному розвитку коду, Карбованець став 4 у світі по популярності проєктом на коді Cryptonote і на базі коду Карбованця вже запущено більше десятка інших проєктів.

Ще більше історії

Ще деякі події із життя Карбованця, не завжди в строгому хронологічному порядку.

Приблизно через пів року після запуску мережу Карбованця почали атакувати розхитуванням алгоритму складності. Цікаво, що на той момент в багатьох, якщо не всіх криптомонетах ще не було надійного і перевіреного в польових умовах алгоритму перераховування складності. Карбованець першим втілив у життя ставший пізніше відомим алгоритм розробника Zawy, котрий консультував Карбованець і з інших питань. Багато розробників, в тому числі й розробники Bitcoin Cash також пізніше перейшли на цей алгоритм, посилаючись під час вивчення цього питання на код Карбованця.
На телебаченні почали виходити перші сюжети про Карбованець, один з найбільш відомих був знятий каналом “Україна”.
Відбулась перша юридична консультація за Карбованець.

Відбувся невеличкий ребрендинг Карбованця. Враховуючи те, як важко іноземцям виявилось вимовити karbowanec або karbovanets назву скоротили до просто Карбо або Karbo. Обидві назви зараз використовуються взаємозамінно.
Відбувся продаж квартири за Карбованець.
В усіх криптовалютах на вихідному коді Cryptonote було винайдено критичний баг, який розробники Карбованця встигли завчасно виправити. Цікаво те, що навіть прабатько усіх Cryptonote монет Bytecoin не виправив цей баг вчасно і через це в мережі Bytecoin двічі із повітря були створені монети вартістю кількасот тисяч доларів. В Карбованці завдяки своєчасному виправленні цей баг ніколи не був експлуатований.
Відбувся продаж першого авто за Карбо.

На сайті Bitcoin.com з’явилась новина в якій стверджувалось що NSA (агентство національної безпеки США) не має ресурсів для відстежування транзакцій Cryptonote монет. В списку перелічених монет згадуються Monero та Karbo.
Карбованець випускає Android-гаманець з підтримкою NFC. Це був майже перший мобільний гаманець серед анонімних Cryptonote монет. Бета-версія першою була у Карбованця, а фінальну версію всього на кілька тижнів раніше випустила Monero, до речі без підтримки NFC.

З’явився сервіс karbo.top який дозволяє поповнювати мобільний рахунок за Карбо.
Запущені дошки безплатних оголошень karbo.store та karbonara.io.
Запрацювала біржа richamster.com створена зусиллями спільноти Карбованця.
Карбованець отримав бронзу у конкурсі 2018 PAYSPACE в номінації найкращий проєкт у сфері криптовалют, недотягнувши лічених голосів до другого та й до першого місця.

Українські видання skrypin.ua та petrimazepa.com почали приймати Карбованець в якості донату на підтримку своїх проєктів.

Впродовж року зламані дві досить відомі біржі, на яких торгувався Карбованець. Кількасот тисяч карбованців потенційно втрачені назавжди.
Карбованець з’являється в деклараціях одразу декількох українських посадовців.
Кількість транзакцій в мережі Карбованця перевищила 700 тис., а якщо рахувати з coinbase-транзакціями, то наблизилась до 1,5 млн.
В телеграм групі Карбованця з’являється “тіп-бот”, завдяки якому користувачі можуть миттєво пересилати карбованці замість вподобайок.
Опублікований Маніфест Карбованця, який розповідає про те чому не все що починається з крипто має право називатися криптовалютою, та чому Карбованець намагається нею бути.

Наразі Карбованець стоїть на порозі найбільшого оновлення за свою історію — на порозі переходу на новий унікальний алгоритм майнінгу, який знов дозволить майнити лише на процесорах звичайним користувачам. І працювати це буде натисканням однієї кнопки в гаманці.

Навіть якщо ви не цікавитесь особисто Карбованцем, але хотіли б трохи розібратися в основах криптовалют, ви завжди можете використовувати Карбованець на кшталт навчального рівня в відеоіграх. Завдяки низьким комісіям перекази в мережі майже нічого не коштують, а дружня спільнота з телеграм групи завжди підкаже, якщо у вас з’явились питання, і навіть може видати трохи Карбо, якщо ви хочете потестувати переказ на гаманець.