ЄС оприлюднив свою найбільшу законодавчу спробу збалансувати конкуренцію у світі технологій. Новий «Закон про цифрові ринки», або DMA (Digital Market Act), має на меті стримати вплив найбільших технологічних корпорацій, які переважно базуються в США, і дозволити невеликим компаніям конкурувати з ними. Поки що ЄС розв’язував питання антимонопольного законодавства в кожному окремому випадку, але DMA має на меті запровадити масштабні реформи, які розв’яжуть системні проблеми на всьому ринку.

Нове законодавство, зокрема, націлено на сумісність таких програм для обміну повідомленнями, як WhatsApp, Facebook Messenger та iMessage, при цьому в ЄС заявили, що постачальники повинні будуть «відкриватися та взаємодіяти з меншими платформами обміну повідомленнями, якщо вони цього вимагатимуть».

У ЄС стверджують, що це має надати користувачам більше вибору у тому, як вони надсилають повідомлення, не турбуючись про те, на якій платформі перебуває одержувач. Існує також вимога, щоб користувачі мали можливість «вільно обирати свій браузер, віртуальних помічників та пошукові системи».

Законодавство ще не прийнято — ЄС каже, що воно має бути доопрацьовано та перевірено, після чого його мають затвердити Парламент та Рада. Очікується, що DMA набуде чинності «десь у жовтні». Власники платформ обміну повідомленнями будуть впроваджувати зміни поетапно, від трьох місяців до чотирьох років, залежно від складності потрібної інтеграції.

DMA накладе нові зобов’язання на компанії, які вважаються «брамниками» (gatekeepers) — категорія, визначена законодавством як фірми з ринковою капіталізацією щонайменше 75 мільярдів євро ($82 мільярди); не менше 45 мільйонів користувачів щомісяця; і є власниками «платформ» – як-от додатки або соціальні мережі. Компанії, на які поширюється ця класифікація, включають відомих технологічних гігантів, таких як Google, Microsoft, Meta, Amazon та Apple, а також менші організації, як-от Booking.com.

Якщо «брамники» не дотримуються правил, то фінансові санкції можуть бути значними: Комісія може накласти штрафи в розмірі до 10% їхнього загального світового обороту за попередній фінансовий рік і 20% у разі повторних порушень. У разі систематичних порушень Комісія може на певний час заборонити їм купувати інші компанії.

Як повідомила The Verge минулого тижня комісар ЄС з питань конкуренції Маргрете Вестагер, метою DMA є зробити технологічний сектор «відкритим і конкурентним».

«Тож від ваших ідей, вашої робочої етики, вашої здатності залучати капітал залежить, чи досягнете ви успіху зі своїми клієнтами, чи ні», – сказала Вестагер.

DMA має широку сферу дії та ставить на меті забезпечити низку майбутніх антимонопольних дій, але також містить ряд специфічних вимог до технологічних компаній. До них належать:

  • Сумісність. «Брамники» повинні дозволити своїм платформам працювати з подібними сервісами менших сторонніх розробників. Як саме це буде інтерпретуватися, поки не зрозуміло, але це може означати дозвіл користувачам великих платформ обміну повідомленнями, як-от WhatsApp, зв’язуватися з користувачами на інших платформах;
  • Право на видалення. Споживачі повинні мати більше вибору щодо програмного забезпечення та послуг, особливо в мобільних операційних системах, таких як iOS та Android. Вони повинні мати можливість видаляти будь-яке попередньо завантажене програмне забезпечення та мати вибір під час налаштування нового пристрою, яку службу вони хочуть використовувати для таких програм, як електронна пошта та браузер;
  • Доступ до даних. Підприємства повинні мати доступ до даних, які вони створюють для більших платформ. Це означало б, наприклад, дозволити компаніям, які продають товари на таких платформах, як Amazon, отримати доступ до аналітики Amazon щодо їхньої ефективності;
  • Прозорість реклами. Наприклад, якщо компанія купує рекламу на Facebook, їй слід надати інструменти для незалежної перевірки охоплення їхньої реклами. Також компаніям буде заборонено «об’єднувати персональні дані для цільової реклами» без явної згоди;
  • Кінець створення переваг для себе. Компанії не можуть використовувати свої платформи, щоб поставити свої продукти на перше місце. Це означає, що Google, наприклад, не може поставити свою службу покупок у верхній частині результатів пошуку, якщо на це місце не буде проведено якийсь конкурентний тендер;
  • Вимоги до магазину додатків. Комісія каже, що власники платформ більше не можуть вимагати від розробників додатків «використання певних послуг (наприклад, платіжних систем або постачальників ідентифікаційних даних), щоб бути розміщеними в магазинах додатків».

Якщо ці вимоги звучать знайомо, це не дивно. DMA, по суті, об’єднує низку антимонопольних вимог, які ЄС висував протягом останнього десятиліття, об’єднавши їх в єдиний законодавчий акт і посилюючи повноваження законодавців для забезпечення виконання цих умов. Так, наприклад, ви можете побачити, як зосередженість DMA на доступі до даних пов’язана з минулими звинуваченнями ЄС у тому, що Amazon використовує свою аналітику, щоб отримати перевагу над сторонніми продавцями, які використовують його платформу.

На додаток до штрафів Комісія може накладати «поведінкові або структурні засоби правового захисту». Саме цей момент може хвилювати деякі технологічні компанії, оскільки нинішні європейські антимонопольні зусилля часто критикують за те, що вони стягують лише невеликі штрафи з технологічних гігантів, не змушуючи змінювати поведінку. Наприклад, було виявлено, що Apple порушує антимонопольне законодавство Нідерландів щодо сторонніх послуг в App Store. Замість того, щоб вносити будь-які зміни у свою платформу, Apple вирішила сплачувати щотижневі штрафи в розмірі 5 мільйонів євро.

«Ось чому в Законі про цифрові ринки є повний набір інструментів, де санкції стають дедалі суворішими», — сказала Вестагер The Verge минулого тижня. «Штрафи зростуть, якщо ви не запровадите зміни. Зрештою, у наборі правил також є інструмент, за допомогою якого можна фактично розвалити компанію, якщо не відбувається жодних змін, або якщо вона повторно порушує правила». (Імовірно, це стосуватиметься лише тих частин цих компаній, які базуються в самому ЄС).

Робота над DMA велася роками, і тому викликала багато критики з боку великих технологічних компаній. Вони кажуть, що ці заходи придушать інновації та створять небажані ускладнення для пересічного споживача. Деякі американські законодавці також розкритикували цей акт, написавши в лютому листа президенту США Джо Байдену, в якому говорилося, що закон «несправедливо спрямований на американських працівників, вважаючи певні американські технологічні компанії «брамниками» на основі навмисно дискримінаційних і суб’єктивних критеріїв».