Для стрічки «Аватар: Шлях води» Джеймс Кемерон та його команда мусили повернутись до креслень і схем, щоб зрозуміти, як реально зняти фантастичний фільм під водою, адже такого ще ніхто не робив.
«Для нас було важливим знімати під водою і на поверхні. Щоб актори справді плавали, виходили з води та пірнали в неї», – говорить Джеймс Кемерон. «У результаті усе в фільмі виглядає справжнім, бо воно знімалось по-справжньому, і такими само були емоції».
Для зйомок у воді команда фільму сконструювали гігантський резервуар на Manhattan Beach Studios. Він мав достатню місткість, щоб дозволити творцеві фільму відтворити вигляд справжнього океану, понад 36 метрів завдовжки, 18 метрів завширшки, 9 метрів завглибшки та містив понад 940 тисяч літрів води.
«Завдяки цьому ми могли робити так, щоб хвилі розбивались об берег. Щоб в кадрі правдоподібно виглядало, коли герої намагаються вийти з води, а їх збивають з ніг хвилі. Ми змогли відтворювати контакт істот і людей з водою, коли їм треба говорити й дихати в той час, як накочуються хвилі». Для руху води в резервуарі використовувалася система пропелерів, яка отримала назву «іподром». Вона складалася з двох корабельних гвинтів діаметром в 1,8 метра. «Це була лише течія 18 кілометрів на годину, але ми змогли зробити її набагато швидшою для фільму», — каже Кемерон.
Цікаво, що для того, щоб технологія захоплення руху працювала під водою, вода повинна бути дуже чистою і прозорою. Тож, хоча Кемерон спочатку планував, щоб знімальна група могла носити спорядження для підводного плавання під час зйомок, проте дихальний апарат створював хвилювання і бульбашки у воді.
«Ви не можете собі дозволити мати багато повітряних бульбашок», — пояснює режисер. «Кожна з цих бульбашок повітря — це маленьке дзеркало, що рухається, і система, яка намагається прочитати всі крапки-маркери на тілі актора, щоб зафіксувати рух, не може відрізнити крапку-маркер від бульбашки».
Це залишало єдиний вихід: «Усі, хто працював під водою, мусили затримувати дихання», — каже Кемерон. — Якщо там хтось тримав світло, вони затамовували подих. Якщо вони керували камерою, вони затамовували подих. Актори, звичайно, робили те само».
Щоб продемонструвати переконливу акторську гру під водою, актори додатково займались фрідайвінгом з усесвітньо відомим експертом Кірком Креком.
«Акторам це дуже сподобалося», — каже Кемерон, зазначивши, що хоча кожен учасник виявився вправним у вільному зануренні, Кейт Вінслет поводилась під водою із дивовижною легкістю. «Кейт насолоджувалася свободою висловлювати себе під водою. Вона змогла зробити статичну затримку дихання приблизно на 7 хвилин і 20 секунд. Я займаюся фрідайвінгом 50 років, і, здається, найдовше, що я коли-небудь затримував дихання, було 5 з половиною хвилин».
Зйомки із захопленням руху для фільму «Аватар: Шлях води» почалася у вересні 2017 року і тривали приблизно 18 місяців. У цей період Кемерон і акторський склад працювали над сценами для всіх чотирьох сиквелів.
«Для акторів це було повне занурення», — зазначає Кемерон. «Вони ні на що не відволікались. Просто працювали. Іноді ми записували 10-12 хвилин поспіль».
Після того, як Кемерон і команда монтажу вибрали найкращі кадри для кожного моменту певної сцени, режисер застосував революційну Віртуальну Камеру для створення конкретних кадрів. Ця Віртуальна Камера дозволяла режисеру знімати сцени у своєму комп’ютерно створеному світі, ніби він знімав у реальному місці. Через Віртуальну Камеру режисер бачив не Зої Салдану, Сема Вортінґтона чи Сігурні Вівер, а їхніх героїв у світі Пандори.
«Під час зйомок я міг бачити всіх, де вони повинні бути, над або під водою, і я міг говорити з акторами через спеціальну систему зв’язку в режимі реального часу, даючи рекомендації, базуючись на тому, що я бачив на віртуальній камері», — каже Кемерон.
Після того, як кадри, зняті на Віртуальну Камеру були змонтовані у потрібній послідовності, за них бралась команда з візуальних ефектів Wētā FX з Нової Зеландії. Під керівництвом старшого керівника візуальних ефектів Джо Леттері, чотириразового лауреата премії «Оскар», відомого своєю інноваційною роботою над Ґо́лумом і Кінг-Конгом, майстри Wētā FX працювали над збереженням особливостей кожного героя.
Разом з Леттері над візуальними ефектами працював володар премії «Оскар» Річард Бейнгем. Разом вони допомагали VFX-митцям бути абсолютно правдивими щодо роботи акторів. Звичайно, художникам потрібно було додати тонкі рухи хвостів і вух Наві, які актори не могли зробити самі. Але навіть у таких випадках метою завжди було залишатися близькими до того, що вкладав у свою роботу акторський склад. Леттері: «Для мене було важливим бути разом з персонажами, бачити їхні дії, розуміти, що вони відчувають і через що вони проходять. Цей емоційний зв’язок – це те, до чого ти завжди прагнеш». Кемерон додає: «Для нас дуже важлива цілісність — фізична, емоційна, обличчя, очі, усе. Те, що зробив актор у цей момент, – святе».
Для «Аватара» команда візуальних ефектів розробила систему «захоплення міміки на основі зображення» з допомогою спеціальної камери, яка була спрямована просто на обличчя акторів та чіплялась на костюм за допомогою спеціального кріплення, ріґа. Ця камера записувала вирази обличчя та рухи м’язів детально, як ніколи раніше. Найважливіше те, що камера записувала рух очей, чого не було у попередніх системах.
Працюючи спільно з командою Lightstorm, Wētā FX не лише мала створити фотореалістичних персонажів, які були б привабливими та емоційними, але й світ Пандори в цифровому вигляді на небаченому раніше рівні. Кожну рослину, кожне дерево, кожен камінь потрібно було створити та відобразити на комп’ютерах команди VFX; значний прорив у освітленні, затіненні та візуалізації дозволив їм створювати кадри набагато складніші, ніж будь-коли раніше. Особливо, якщо враховувати всюдисущість води в сценах. Понад п’ять років досліджень і розробок пішли на винайдення нового програмного забезпечення та методології для зйомки сиквелу.
«Дії фільму відбуваються не лише під та над водою, але справді велику частину займають кадри води», — каже Кемерон. «Нам потрібно було з’ясувати, як рухається вода, коли величезна істота пересуває тонни води своїм плавцем або коли найменша крапля дощу падає на чоло людини, стікає в брову та вниз по обличчю. Це неймовірно складне питання, але це не те що ми починали з нуля. Ми моделювали воду ще на «Титаніку», але ми підняли цю роботу не просто на наступний рівень, а на п’ять рівнів. Принадність цього в тому, що, якщо ви можете розгадати воду для цього фільму, ви зможете знімати воду будь-коли до кінця часів. Отже, ці інструменти стають неймовірно важливими для індустрії ефектів загалом».
Дякуємо Джеймсу Кемерону за розгорнуті коментарі для Mezha.Media, в українському прокаті фільм «Аватар: Шлях води» виходить вже 15 грудня 2022 року.
Завантаження коментарів …