11 вересня 2024 року у Києві відбулася конференція “Цифрова трансформація України”.

Перший захід Mezha.Media та “Української правди” зібрав 348 гостей та топових спікерів, до числа яких увійшли представники українського бізнесу та органів влади.

"Цифрова трансформація України": Як пройшла перша конференція Mezha.Media

Гості заходу мали на меті обговорити кілька тем. Одна з них – це шлях цифрової трансформації України та Естонії, а також досвід, який може перейняти Євросоюз у цих країн.

В рамках івенту компанія Samsung провела презентацію власних розробок штучного інтелекту та його інтеграції у смартфони, телевізори та побутову техніку.

Інша велика тема фокусувалася на штучному інтелекті – цій технології приділяли увагу в різних контекстах. Приміром, одна з панелей івенту стосувалася того, як ШІ впливає на трансформацію бізнесу.

Під час обговорення директор із продажів і абонентського обслуговування Vodafone Ukraine Євген Булах розповів, що компанія вже застосовує ШІ в роботі. Він пояснив, що штучний інтелект керує переключенням абонентів з базової станції на іншу базову станцію в мережі Vodafone.

Також учасники дискусії акцентували на питаннях регулювання штучного інтелекту. CEO компанії Devlight Ігор Полич висловив думку, що штучний інтелект в Україні повинен бути певною мірою регульований. Це стосується захисту даних громадян і бізнесу. Проте він також вважає доцільним надати певний простір для дій, що забезпечить появу класних рішень.

Ще одна панель на конференції стосувалася того, як штучний інтелект та роботизація впливають на ефективність бізнесу. Про це розповіла операційна директорка і співзасновниця Deus Robotics Антоніна Єрмейчук. Компанія створила ШІ-платформу, яка об’єднує логістичних роботів від будь-якого виробника в єдину систему та робить їх розумнішими. Deus Robotics також пропонує різні моделі ШІ-роботів для автоматизації складів.

Антоніна Єрмейчук підкреслила, що серед сильних сторін роботів – їхня здатність працювати 24/7. Працюючи на базі штучного інтелекту, вони полегшують розв’язання питань, пов’язаних із логістикою, та зводять до мінімуму ризик помилок, притаманних людям.

Окремо увагу на заході також приділили тому, як ШІ використовують для пошуку працівників. Експертка з рекрутингу технічних та нетехнічних спеціалістів, IT-рекрутер компанії Data Science UA Дана Кондревич розповіла, що українські роботодавці поки доволі повільно адаптуються до технології при залученні та відборі кандидатів.

Вона також зауважила, що штучний інтелект не може повністю взяти на себе роль рекрутера. Технологія позбавлена людської інтуїції, тому здатна стати помічником, але не повноцінною заміною HR-спеціаліста.

Цю думку підтримала HR-директорка компанії “АГРОМАТ” та співзасновниця Школи AI for HR Ірина Гнутова. Вона також прокоментувала те, чи варто компаніям інвестувати в створення власних ШІ-інструментів для пошуку кандидатів.

За її словами, нові розробки з’являються дуже часто. Подекуди інструмент, над створенням якого сьогодні думає компанія, вже завтра можуть випустити такі передові розробники ШІ, як OpenAI чи Anthropic.

Велика дискусія на конференції велася й щодо інвестицій у штучний інтелект та стартапи, які працюють у цій галузі. Заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт розповів, що держава зацікавлена в ШІ, зокрема у провадженні технології в регуляції та автоматизації.

Також він додав, що держава зацікавлена в інвестуванні в таланти, які зараз будуються й розвиваються в Україні. Ще один інтерес полягає в тому, щоб залучати бізнес до робочих груп.

Інвестиції в ШІ-стартапи також прокоментувала ангельська інвесторка, співзасновниця ГО Impact Force та національного акселератора Impact Business Ніна Левчук. Вона розповіла, на що звертає увагу під час оцінки таких стартапів.

Серед критеріїв відбору вона назвала команду стартапу, її досвід та експертизу в технології, в якій проєкт збирається розвиватися. Ще один критерій – це безпосередньо технологія і те, наскільки вона є унікальною. Також важливо оцінювати ринок, наскільки він є великим, перспективним, а також які бар’єри в ньому існують.

Крім того, ключовою є бізнес-модель – наскільки вона життєздатна, стійка і які способи монетизації передбачає. З-поміж іншого Ніна Левчук називає ще один важливий момент – це те, наскільки швидко партнери готові прийти до прибутку.

І, нарешті, ще одна панель заходу стосувалася штучного інтелекту та розробки ігор. В обговоренні взяли участь засновник ігрової студії Twigames Валерій Міненко та молодший віцепрезидент GlobalLogic Дмитро Ватолін.

Дмитро Ватолін розповів про досвід розробки демо-проєкту, який використовує генеративний ШІ для створення індивідуального досвіду для кожного з гравців, дозволяючи завдяки технологіям spech-to-text, text-to-text та text-to-spech оживити NPC, які можуть тепер підтримувати реалістичну бесіду з гравцем.