Китайські вчені розробили безпілотник під назвою CoulombFly, який здатен забезпечувати свою роботу від своєї ж сонячної панелі. В конструкції дрона є сонячні батареї, перетворювач напруги, електростатичний двигун та один пропелер. Про розробку повідомляє Ars Technica.

Проте зависати в повітрі – це поки що все, що вміє цей дрон. Бортова апаратура управління в нього відсутня, тобто CoulombFly не здатний до керованого польоту.

Враховуючи намагання розробників зробити дрон максимально легким, багато його компонентів мають доволі крихкий вигляд. Важить безпілотник лише 4 грами.

Однією з ключових відмінностей цієї розробки є використання електростатичного  двигуна замість електромагнітного, який використовується в більшості дронів. Електромагнітні двигуни мають в своїй конструкції велику кількість металевих котушок, які значно збільшують вагу.

CoulombFly

Двигун, який розробили дослідники, доволі великий порівняно з розмірами дрона. Він складається з внутрішнього кільця нерухомих заряджених пластин, які називаються статором. Ці пластини складаються з тонкої вуглецевої пластини, покритої алюмінієвою фольгою. Під час роботи сусідні пластини мають протилежні заряди. Статор оточує кільце з 64 обертових пластин.

Двигун починає працювати, коли пластини в зовнішньому кільці заряджаються. Оскільки одна з сусідніх пластин на статорі гарантовано матиме протилежний заряд, тяга почне обертання обертового кільця.

Коли пластини статора і ротора досягнуть найближчої точки зближення, тонкі дроти контактуватимуть, дозволяючи зарядам передаватися між ними. Пластини статора і ротора отримають однаковий заряд та почнуть відштовхуватися.

Щоб протестувати свою систему, дослідники просто відчинили вікно в сонячний день у Пекіні. Дрон злетів та знаходився в повітрі понад годину, аж поки дослідники не забрали його назад. Для того, щоб залишатися в повітрі, вся система потребувала трохи більше піввата енергії.

Дослідники наводять довгий список речей, які вони могли б зробити для оптимізації конструкції, включаючи збільшення крутного моменту двигуна і підйомної сили пропелера, розміщення сонячних елементів на структурних компонентах і підвищення ефективності перетворювача напруги.

Зараз дослідники займаються мініатюрною версію пристрою, яка має лише 8 міліметрів заввишки та важить 9 міліграмів. Ця версія здатна генерувати міліват потужності, яка обертає пропелер зі швидкістю понад 15 000 обертів на хвилину.

Знову ж таки, все це робиться без жодної бортової схеми управління або обладнання, необхідного для переміщення апарату.