Індійські вчені дійшли висновку, що кругову структуру Луна діаметром 1,8 км на заході Індії міг залишити найбільший за останні 50 тисяч років метеорит. Про це пише Nauka.ua з посилання на дослідження розміщене у журналі Planetary and Space Science.

Про те, що структура Луна (на честь невеликого поселення Луна неподалік) може бути метеоритним кратером, вчені підозрювали давно. Нове дослідження ґрунту поблизу кратера підкріпило теорію про метеоритне походження структури, виявивши велику кількість заліза. Крім того, у ґрунті знайшли такі мінерали як вюсит, іршштейніт, герциніт та ульвошпінель, які є ознаками метеоритного походження. Для остаточного підтвердження теорії треба знайти залишки розплавлених від удару метеорита порід. Відповідні ділянки кратера перебувають під водою, однак вчені планують дістатися їх у наступних дослідженнях.

Уточнені за допомогою оптично стимульованої люмінесценції дослідження вказали на вік кратера приблизно у 4 050 років. Діаметр кратера, а це 1,8 км, дає приблизне уявлення про вагу та енергетику зіткнення, що мало спричинити потужну ударну хвилю та великі лісові пожежі у долині ріки Інд. Приблизно на 1900 до н. е., тобто майже у час падіння метеорита Луна, припав кінець зрілої фази Хараппської, або Індської цивілізації.

На той час це була потужна цивілізація рівня єгипетської та месопотамської, з власною писемністю, мистецтвом та наукою. На сьогодні відомо про щонайменьше 1000 хараппських поселень. Одно з найбільших поселень, Дголавіра, знаходиться як раз неподалік структури Луна. У 1900 р. до н. е. почався стрімкий занепад Хараппської цивілізації. До 1700 р. до н. е. майже усі міста були закинуті. Тож не можна виключати вплив на ці події потужного удару метеорита.

Нагадаємо, в нас є великий матеріал, присвячений метеоритам та метеоритним кратерам Землі.