Цікавий матеріал та візуалізація долі золотовалютних резервів центральних банків країн світу з 1899 по 2022 р. з’явився на сайті Visual Capitalist.

У цій візуалізації можна побачити як долар з нікому невідомої містечкової валюти став головною резервною валютою світу і які саме події на це вплинули.

Наприкінці XIX – на початку XX сторіччя наймогутнішою країною світу була Велика Британія. Непохитна імперія, над якою ніколи не заходить сонце, головний торговельний партнер світу, держава з наймогутнішим флотом та найсучаснішими технологіями. Не дивно, що більшість центробанків надавали перевагу саме фунту стерлінгів (до речі, британська валюта називається стерлінг, фунт це просто основна одиниця цієї валюти). У 1899 році фунт стерлінгів складав 62,8% валютних резервів світу. Французький франк мав 16,9%, золота німецька марка – 14,6%. Долар ховався десь серед інших валют у залишку в 5,7%.

Статус кво тримався до весни 1918 року, коли американці припинили відсиджуватися вдома і нарешті вступили у Першу світову війну. Американський експедиційний корпус прибув до Європи саме влітку 1918 р. Припинення самоізоляції та вступ у війну сприяли поширенню довіри до американської валюти, яка, на фоні післявоєнної інфляції у Європі, залишалася стабільною. Американські товари та культура почали торувати шлях до Європи та інших країн.

Вже наприкінці 1920 р. долар мав понад 35% у складі валютних резервів інших країн. У 1924 р. – майже 60%. У 1926 р. – 75%!

Потім Велика Британія оговталася після війни та збільшила свою долю, а наприкінці 1920-х почалась Велика депресія, яка найсильніше вдарила саме по США, тож долар став втрачати позиції, повернувшись до 30% резервів, а після початку Другої світової впав до позначки менше ніж 20%. Основною резервною валютою знову став фунт стерлінгів, який у середині 1946 р. складав 83% усіх золотовалютних резервів світу.

А потім Велика Британія почала втрачати колонії та місце світового лідера, а економіка США, перейшовши з воєнних рейок на цивільні, злетіла вгору. Вже у 1968 р. долар складав 80% валютних резервів центробанків. На початку 1970-х це доля зросла до 84,7%. А потім почалась нафтова криза 1973 року, яка знову ж таки болюче вдарила по США.

Долар став втрачати, але виграв від цього вже не британський фунт, а німецька марка, японська єна та… екю, нова європейська грошова одиниця, попередниця євро, яка діяла з 1979 по 1998 рр. У 1988 р. доля долара у грошевих валютних резервах впала нижче 50%.

Після розпаду СРСР (до речі, у рублях що російських, що радянських, ніхто за межами СРСР/Росії ніколи гроші не зберігав, принаймні багато грошей) долар почав посилюватися і в 1999 році знову зайняв 70% валютних резервів.

З початку 2000-х доля долара поступово падає, а валютні кошики центробанків стають різноманітнішими. Станом на грудень 2022 р. долар США складав 58,4% золотовалютних резервів світу – це найнижчий показник за останні 25 років. Друга найважливіша резервна валюта зараз євро, вона має 20,5%, третя – японська єна, 5,5%. Далі фунт стерлінгів – 5%, китайський юань, який активно зростає – 2,7%, канадський долар – 2,4%, австралійський долар – 2% та швейцарський франк – 0,2%. Інші валюти світу заховалися у залишку в 3,5%.

Економіка – цікава річ і вона завжди пов’язана з політикою. Ба більше, економіка – це і є політика, одна з багатьох складових. Зльоти та падіння долара протягом XX сторіччя це лише підкреслюють.