ЄС не говорить від імені Європи в питаннях технологій, – CEPA
Євросоюз не говорить від імені Європи у сфері технологій. Таку думку висловили президентка та виконавча директорка Центру аналізу європейської політики (CEPA) Аліна Полякова та програмний директор Ініціативи цифрових інновацій в CEPA Метью Ейтель в колонці для Politico.
За їхніми словами, політика регіону в галузі визначається Францією та Німеччиною. Натомість менші за розміром, але найбільш технологічно орієнтовані члени Європи рідко почуваються почутими в залах Брюсселя.
«У приватних розмовах чиновники з цих країн кажуть, що стратегія Комісії перешкоджатиме інноваціям, накладаючи складні правила комплаєнсу на менші компанії, які не можуть дозволити собі їх впроваджувати», – зауважили вони.
Чиновники цих країн також побоюються, що іноземні інвестиції – особливо від американських інвесторів, які відповідають за 76% іноземних інвестицій в європейські технологічні компанії – зменшаться, оскільки Комісія почне переслідувати великі американські технологічні фірми. І багато хто нарікає на те, що Brexit позбавив Велику Британію голосу.
«Хоча ці побоювання рідко висловлюються публічно, простіше кажучи, в Центральній і Північній Європі знають, що коли йдеться про технології, ЄС не говорить від імені Європи», – підкреслили в CEPA.
Тут звернули увагу на те, що ЄК, Європейська Рада чи Європарламент не має представників Центральної Європи на чолі. Водночас пропорційне представництво в парламенті означає, що Франція, Німеччина та Італія мають найбільшу кількість голосів (251). Навіть якби всі країни Північної, Балтійської та Центральної Європи голосували блоком, у них все одно було б менше голосів (191).
«Як наслідок, меншим країнам доведеться зосередитися на найбільш важливих питаннях – обороні і безпеці, а здатність Парламенту визначати європейський технологічний порядок денний буде обмежена одноосібним правом Комісії пропонувати законопроекти», – пояснили в CEPA.
При цьому тут акцентували, що так само як баланс сил у питаннях оборони й стримування зміщується на схід і північ, так само зміщуються й економічні чинники, коли йдеться про технологічні інновації та інвестиції.
«Наприклад, Гельсінкі, Стокгольм і Таллінн мають вищі темпи зростання капіталу, інвестованого в стартапи, ніж Лондон, Мюнхен і Париж. І хоча «єдинороги» – тобто фірми, які оцінюються в $1 мільярд або більше і все ще перебувають у приватній власності – у Західній Європі все ще залучають майже вдвічі більше коштів, ніж у «новій Європі», остання має найвище співвідношення оцінки до інвестицій на континенті», – додали в CEPA.
За словами експертів, проблема полягає в тому, що країни, які встановлюють технологічні правила, не є країнами-лідерами в галузі технологій. Тож технічно підковані країни Європи повинні висловлювати свою позицію, коли порядок денний Комісії не відповідає їхнім інтересам.
«Майбутнє технологічних інновацій в Європі – не у Франції та Німеччині, а в Центральній та Східній Європі. Цифрові екосистеми регіону вже є рушійною силою інновацій, встановлюють глобальні стандарти електронного урядування та залучають інвестиції в стартапи», – підкреслили спеціалісти.
Раніше повідомлялося, що в Євросоюзі підтримали суворі запобіжні заходи, які заборонять небезпечні випадки використання штучного інтелекту. Йдеться про проєкт Закону ЄС про ШІ, який схвалили два ключові комітети: Комітет з питань внутрішнього ринку та Комітет з питань громадянських свобод.