28 березня 2023 р. ракета-носій Shavit 2, що стартувала з космодрому Пальмахім, вивела на низьку навколоземну орбіту ізраїльський супутник спостереження Ofeq-13. Досить звичайна для нашого космічного часу новина, але це якщо не знати, як саме Ізраїль вимушений запускати власні супутники.

Річ у тому, що Ізраїль, на відміну від інших космічних країн, які мають або великі території, або великі водні простори поблизу космодромів, розташований у густонаселеному регіоні Землі й, крім того, оточений не дуже дружніми країнами. Тому, на відміну від інших, Ізраїль вимушений запускати ракети не у східному напрямку, щоб використовувати енергію обертання Землі, а у західному, що призводить до зниження корисного навантаження, яке можна вивести на орбіту.

Ба більше. Середземне море не таке вже й широке, якщо говорити про космічні швидкості, до того ж тут повно островів і вузьких проток, і ніхто з сусідів, навіть союзники, не буде радий, якщо на його територію почнуть падати відпрацьовані ракетні ступені, особливо, якщо вони мають токсичні компоненти.

Як Ізраїль запускає власні космічні апарати

Але все це не завадило Ізраїлю 19 вересня 1988 р. стати восьмою, найменшою за розміром та населенням космічною державою, яка має власні ракети-носії, власні супутники й власний космодром.

Ракета-носій Shavit 2 («Комета»), яка виводить ізраїльські військові супутники – це перероблена міжконтинентальна балістична ракета Jericho («Єрихон»), яка може нести ядерну боєголовку (яких, як відомо, в Ізраїлю «нема»). Це чотирьохступінчаста ракета, причому перші три ступені твердопаливні, що ускладнює керування, а четвертий ступінь використовує токсичний гідразин.

Як Ізраїль запускає власні космічні апарати

Shavit 2 може виводити на низьку навколоземну орбіту корисне навантаження вагою від 350 кг (запуск на ретроградну орбіту на захід) до 800 кг (звичайний запуск на схід). 10 з 12 запусків Shavit 2 були вдалими.

Щодо супутника Ofeq-13 («Горизонт»), то його характеристики засекречені, але відомо, що він оснащений радаром із синтезованою апертурою і може вести спостереження вночі й при поганих погодних умовах. Розробкою супутника займався військовий концерн Israel Aerospace Industries.

З території Ізраїлю запускаються лише військові супутники, тут країна не довіряє навіть союзникам, проте комунікаційні, наукові та цивільні супутники Ізраїль запускає в кооперації з різними космічними агенціями та компаніями.

ULTRASAT

До речі, про науку. Невдовзі крихітний Ізраїль отримає навіть власний космічний телескоп. NASA планує запустити невеликий (маса лише 160 кг) ізраїльський ультрафіолетовий телескоп ULTRASAT на початку 2026 р.