Смертельний, стійкий до ліків грибок Candida auris швидше поширився і набув ще більшої стійкості до ліків на тлі пандемії COVID-19, повідомили дослідники з американського Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC), пише ArsTechnica.

Паразитичний дріжджоподібний грибок Candida auris вважається «невідкладною загрозою» – найвищим рівнем занепокоєння CDC – відтоді, як про нього вперше повідомили в США у 2016 році. Candida auris є одним зі збудників кандидозу людини. Вид вперше описаний у 2009 році, коли його виявили у вушній пробі 70-річної японки в столичній лікарні Токіо, хворої на отомікоз (вушну грибкову інфекцію). Згодом, Candida auris поширився у багатьох країнах світу.

Грибок уражає кровоносну систему, центральну нервову систему, нирки, печінку, кістки, м’язи, суглоби, селезінку та очі. Хвороба виникає у пацієнтів з ослабленим імунітетом, із супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет, деякі захворювання легень і нирок. Тому Candida auris часто знаходять в медичних установах, де у вразливих пацієнтів більше шансів заразитися. Грибок досить стійкий до антигрибкових препаратів та може жити на стінах і меблях протягом кількох місяців. Через викликані ним інвазивні інфекції рівень смертності досягає від 30 до 60%.

У 2019 році, до початку пандемії, 17 штатів і Вашингтон, округ Колумбія, повідомили про 476 клінічних випадків Candida auris. Але у 2020 році ще вісім штатів вперше повідомили про випадки захворювання, і загальна кількість клінічних випадків зросла на 59% до 756. У 2021 році було уражено 28 штатів, а кількість клінічних випадків зросла майже вдвічі — до 1 471. Кількість безсимптомних випадків, виявлених під час скринінгу пацієнтів, також різко зросла на тлі пандемії, потроївшись з 1310 випадків у 2020 році до 4041 випадку у 2021 році. Ці дані були опубліковані в понеділок в журналі Annals of Internal Medicine.

«Швидке зростання і географічне поширення випадків викликає занепокоєння і підкреслює необхідність постійного нагляду, розширення лабораторних можливостей, швидких діагностичних тестів і дотримання перевірених методів профілактики та контролю інфекції», – зазначила Меган Лайман, епідеміолог CDC і провідний автор дослідження.

Але поширення Candida auris було не єдиним тривожним аспектом пандемічної активності грибка. Він також став більш стійкими до ліків. До пандемії тільки у шести пацієнтів розвинулися інфекції, стійкі до протигрибкових препаратів першої лінії, ехінокандинів. Але у 2021 році таких випадків було вже 19. Так само до пандемії було чотири повідомлення про панрезистентні інфекції, тобто грибок був стійкий до всіх наявних препаратів. Проте у 2021 році було зафіксовано вже сім пацієнтів з панрезистентними інфекціями.

До пандемії випадки резистентності до ехінокандинів та панрезистентності розвивалися у пацієнтів незалежно один від одного на тлі постійного лікування – тобто це були поодинокі випадки, які не передавалися від людини до людини. Але у випадках 2021 року було виявлено два спалахи резистентних до ехінокандинів та панрезистентних штамів з передачею від людини до людини.

«Час цього збільшення поширення Candida auris та результати досліджень у сфері громадського здоров’я свідчать про те, що воно могло бути посилене навантаженням на системи охорони здоров’я та громадського здоров’я, пов’язаним з пандемією», – підсумовують Лайман та її колеги у своєму дослідженні.

Дослідники CDC підозрюють, що нестача персоналу та засобів індивідуального захисту могла сприяти поширенню грибка, як і зміни в пересуванні пацієнтів та збільшення використання антимікробних препаратів.

Вони також припускають, що, хоча під час пандемії були посилені спеціальні заходи інфекційного контролю, інші відійшли на другий план, наприклад, дезінфекція навколишнього середовища, що могло призвести до посилення розповсюдження Candida auris. Дослідники закликали до відновлення зусиль, спрямованих на стримування передачі інфекції.