Це був бурхливий рік для Конференції ООН з біорізноманіття, яка цього року отримала назву COP15. Міжнародна подія зібрала делегатів з понад 190 країн світу в Монреалі, щоб обговорити кроки, які світ має зробити для збереження своїх видів та екосистем, повідомляє ArsTechnica.

Конференція була перенесена на два роки через пандемію і спочатку мала відбутися в китайському місті Куньмін. Згодом її перенесли до Монреаля, де знаходиться офіс Конвенції ООН про біологічне різноманіття (КБР). Під час конференції відбулися протести з боку групи місцевих антикапіталістів, вихід з неї представників країн, стурбованих фінансуванням, і багато годин, протягом яких країни з усього світу обговорювали тонкощі найкращого збереження біорізноманіття.

Зрештою, сторони погодилися прийняти Куньмінсько-Монреальську глобальну рамкову програму з біорізноманіття. Останнє перебуває в кризі: близько 69% популяцій диких тварин скоротилися в період з 1970 по 2018 рік. Нова угода покликана змінити цю тенденцію.

Глобальний план дій включає чотири цілі та 23 завдання щодо захисту біорізноманіття до 2030 року. Мабуть, найбільшою з цих цілей є «План збереження 30х30», який вимагає «ефективного збереження та управління» щонайменше 30% наземних і водних екосистем світу – з більшою увагою до біорізноманіття та інших життєво важливих сфер.

Що стосується грошей, то Глобальний план передбачає, що уряди країн світу «поступово припиняють або реформують» субсидії, які шкодять біорізноманіттю, скорочуючи їх щонайменше на $500 мільярдів на рік, а також посилюють стимули для сталого використання екосистем і зусиль з їх збереження. Країни також погодилися мобілізувати щонайменше $200 мільярдів державного та приватного фінансування для внутрішніх та міжнародних зусиль щодо збереження біорізноманіття.

Окрім того, учасники угоди домовилися, що розвинені країни збільшать фінансування країн, що розвиваються, щонайменше до 2025 року до $20 млрд на рік, а до 2030 року – до $30 млрд на рік.