Новий звіт Greenpeace США малює похмуру картину стосовно зусиль з перероблення пластикових відходів, які геть провалилися, пише Vice.

«Виробники пластмас та виробів з них просувають перероблення пластику як розв’язання проблеми пластикових відходів з початку 1990-х років. Через 30 років після цього переважна більшість пластикових відходів у США все ще не підлягає переробленню, — йдеться у звіті. — За оцінками, рівень перероблення пластику в США знизився приблизно до 5-6% у 2021 році, в порівнянні з високим показником в 9,5% у 2014 році та 8,7% у 2018 році, коли США експортували мільйони тонн пластикових відходів в Китай і вважали їх переробленими, хоча більша частина з них була спалена або викинута на звалище».

У 2020 Greenpeace опублікував дослідження перероблення пластику в США, в якому розглядалося близько 370 об’єктів з перероблення вторинної сировини  в рамках більш масштабного дослідження потенціалу країни щодо перероблення побутових пластикових відходів.

Одним з ключових результатів стало те, що лише деякі види пластикової тари можуть бути перероблені — зокрема, ПЕТ#1 та ПНД#2 – але переробники регулярно приймали інші види пластику, а потім утилізували їх, оскільки не було «кінцевого покупця».

Перероблення пластикових відходів не відбувається з різних причин, які Greenpeace зводить до неможливості збору та сортування, токсичності для навколишнього середовища, синтетичного складу та забруднення, а також відсутності економічної доцільності.

Існують тисячі різних видів пластику з різним складом, які неможливо переробляти разом. Підприємства з перероблення пластику можуть загорітися, оскільки він легкозаймистий, а проживання поблизу таких заводів становить величезний ризик для здоров’я. Візьмемо для прикладу Туреччину, яка стала новим напрямком експорту пластикових відходів після того, як Китай заборонив їх імпорт, а наплив відходів з ЄС наражає працівників та населення на нові ризики для здоров’я. Пластмаси також можуть поглинати токсичні хімічні речовини, що ще більше ускладнює їх перероблення та підвищує токсичність. Крім того, перероблений пластик коштує дорожче, ніж новий, оскільки вищезазначені фактори спонукають компанії просто виробляти більше, замість того, щоб шукати альтернативи.

Greenpeace посилається на інтерв’ю 2022 року з Крейгом Куксоном, старшим директором з питань стійкості пластмас в Американській хімічній раді, де той наполягає, що перероблення пластику «знаходиться в зародковому стані в порівнянні з папером, алюмінієм і сталлю».

У 2020 році NPR та PBS Frontline витратили місяці на вивчення галузі перероблення та виявили, що «галузь продала громадськості ідею (яка, як вона знала, не спрацює), що більшість пластику може бути й буде перероблена — і все це при тому, що вона заробляє мільярди доларів, продаючи світові новий пластик». У 2022 році The Atlantic опублікував есе під назвою «Перероблення пластику не працює і ніколи не буде працювати», в якому стверджувалося, що промисловість брехала громадськості про фундаментальні перешкоди на шляху перероблення пластикових відходів частково через те, наскільки вигідним було підтримувати цей «фасад».

Вчені швидко роблять нові відкриття щодо того, як легше переробляти певні види пластику або навіть змішані пластмаси, які сьогодні зазвичай відправляються на звалище, використовуючи суміш хімічних і біологічних процесів. Проте є ще кращий шлях: відмовитися від ідеї, що одноразовий пластик може і повинен продовжувати використовуватися.