На відміну від самотнього Сонця, близько половини зірок нашої галактики Чумацький Шлях перебувають у «довгострокових відносинах» з іншою зіркою, обертаючись одна навколо одної, що називається бінарною системою.
Цього тижня дослідники описали одну з таких систем, де пара обертається навколо одне одного кожні 51 хвилину в найшвидший такий орбітальний період, відомий для класу подвійних зірок. В рамках цієї драми одна зірка поїдає іншу, пише Reuters.
Дві зірки розташовані на відстані близько 3 000 світлових років від Землі в напрямку сузір’я Геркулеса. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за рік, 9,5 трильйона км.
Система належить до класу подвійних зірок, відомих як «катаклізмічні змінні», в яких зірка, подібна до нашого Сонця, обертається навколо так званого білого карлика, в основному гарячого і компактного ядра вигорілої зірки. Змінна просто означає, що їх комбінована яскравість змінюється з часом, якщо дивитися з Землі. Катаклізм означає, що ця світність змінюється різко — в деяких випадках в 10 000 і більше разів.
За мільйони років відстань між цими двома зірками скоротилася настільки, що зараз вони знаходяться ближче одна до одної, ніж Місяць до Землі.
«Уявіть собі, якби Місяць проносився по небу 10 разів за ніч. Ось про таку швидкість ми говоримо», – сказав астрофізик Массачусетського технологічного інституту Кевін Бердж (Kevin Burdge), провідний автор дослідження, опублікованого на минулому тижні в журналі Nature.
Однак близькість не означає, що вони добрі один до одного — білий карлик нещадно висмоктує матеріал зі свого партнера.
Ця більша зірка має приблизно таку ж температуру, як і Сонце, але її розмір зменшився до 10% від діаметра Сонця — до розміру Юпітера, найбільшої планети нашої Сонячної системи. Білий карлик має масу близько 56% маси нашого Сонця, але він щільно упакований, а його діаметр приблизно в 1,5 раза більший за земний.
Дослідники використовували дані Паломарської обсерваторії в Каліфорнії та телескопів на Гаваях і Канарських островах.
Більшість зірок складаються в основному з водню, з меншою кількістю гелію та інших елементів. Більша з двох зірок у цій подвійній системі, яка вже старіє, надзвичайно багата на гелій не лише тому, що її компаньйон перекусив воднем з її зовнішніх шарів, але й тому, що вона має багато цього елемента у своєму ядрі завдяки повільному процесу злиття атомів водню в гелій у своєму термоядерному казані.
Ця подвійна система періодично спалахує і згасає частково через те, що більша зірка фізично деформується до краплеподібної, а не сферичної форми під дією гравітаційного тяжіння білого карлика.
Існує більше тисячі відомих катаклізмів, хоча лише десяток з них мають орбітальні періоди менш як 75 хвилин. Хоча 51 хвилина цієї подвійної системи є швидкою, вона не є рекордом у порівнянні з іншими класами подвійних систем. Найшвидший відомий орбітальний період серед бінарних систем становить лише 5 хвилин і 21 секунду, коли два білих карлики обертаються навколо один одного.
Завантаження коментарів …