З поверхнею, достатньо гарячою, щоб розплавити свинець, нищівним атмосферним тиском і хмарами сірчаної кислоти, Венера може здатися не найпривабливішим місцем для людських досліджень. Попри це, група експертів виступає за те, щоб саме ця планета стала першою ціллю для екіпажної місії, повідомляє The Guardian.

Втім, у такому дослідженні є недоліки: через умови Венери астронавтам доведеться просто дивитися на неї з космічного корабля на безпечній відстані під час прольоту повз планету. Водночас Венера знаходиться набагато ближче: це дозволяє здійснити зворотну місію за рік. Для порівняння, на Марс така подорож тривала б приблизно три роки. 

Згідно з минулотижневою доповіддю на Міжнародному астронавтичному конгресі (МАК), проліт повз Венеру був би цінним з наукової точки зору і міг би забезпечити важливий досвід тривалої місії в далекому космосі як передумови для відвідування Марса.

«Венера отримує погану оцінку, тому що вона має таке складне поверхневе середовище», – сказав докторр Ноам Ізенберг з лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса і один з прихильників прольоту Венери. «Поточна парадигма NASA – це політ з Місяця на Марс. Ми намагаємося довести, що Венера може бути додатковою ціллю на цьому шляху».

Ізенберг каже, що існують практичні аргументи для включення обльоту Венери в пілотовану посадку на Марс, яку NASA сподівається здійснити до кінця 2030-х. І хоч планета знаходиться в «неправильному» напрямку, виконання навколо Венери витка, відомого, як гравітаційний маневр, може скоротити час у дорозі та паливо, необхідне для того, щоб дістатися до Марсу. Це зробило б пілотований політ на Венеру природною сходинкою на шляху до кінцевої мети NASA.

«Ви дізнаєтесь про те, як люди працюють у глибокому космосі, не беручи на себе зобов’язання здійснити повноцінну місію на Марс», – каже Ізенберг. «І це не просто поїздка в глушину – це матиме певний сенс, оскільки ви вперше відвідаєте іншу планету».

За словами Ізенберга, проліт Венери «поки що не користується популярністю» в широкому космічному товаристві, хоча в NASA є прихильники, в тому числі її головний економіст Олександр Макдональд, який керував сесією МАК. Нещодавно вони стали співавторами доповіді під назвою «Зустріч з богинею», яка обґрунтовує гіпотетичну місію, припускаючи, що астронавти могли б розгорнути віддалено керовані марсоходи, безпілотники та повітряні кулі для спостереження за вулканами Венери та пошуку ознак колишньої води чи стародавнього життя.

Не всіх, однак, переконує ця концепція. «Це дійсно не дуже приємне місце для подорожі. Це пекельне середовище і теплові проблеми для людської місії були б досить значними», – сказав професор Ендрю Коутс, вчений-космонавт з лабораторії космічних наук Мулларда в Каліфорнійському університеті.

Він додав, що Венера по праву є об’єктом наукових досліджень, але «проліт людини не додасть багато нового».