Російські наративи знову ширяться соцмережами – і великі технологічні компанії залишають це без уваги. Тисячі твітів, відео на YouTube та інших публікацій у соцмережах, позначені, як російська пропаганда або антиукраїнська мова ненависті, не видаляють після скарг. Про це пише The Washington Post. 

На початку війни соцмережі активно вживали заходів проти російських фейків. Вони заблокували або обмежили акаунти російських державних ЗМІ, посилили фактчекінг, заборонили продаж реклами в росії. Проте за шість місяців методи пропаганди еволюціонували, а технологічні компанії перестали активно на них реагувати. 

«У перші місяці повномасштабної російської агресії (американські технологічні компанії) були дуже проактивними, зацікавленими допомогти. Зараз вони уникають дзвонити нам», – говорить Микола Балабан, заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.  

За його словами деякі платформи, на кшталт Facebook від Meta та LinkedIn від Microsoft продовжують відповідати на звернення. У той час YouTube від Google ігнорує їх листи майже два місяці. 

Занепокоєння українських посадовців підтверджує дослідження європейської некомерційної організації. Воно свідчить, що скарги на антиукраїнський контент залишаються без відповіді. Також соцмережі не блокують облікові записи пропагандистів і фальшиві акаунти, які видають себе за українських посадовців. 

Дослідження довело, що понад 70% публікацій, позначених, як антиукраїнська мова ненависті на Twitter та YouTube, залишались доступними на кінець червня. Акаунти, що їх створили, також були активними. LinkedIn видалив менше половини публікацій, позначених як російська пропаганда.  Facebook видалив усі 98 дописів, на які скаржились через антиукраїнську мову ненависті. Водночас акаунти, відповідальні за дописи, лишились активними. 

«Не думаю, що технологічні компанії роблять це зумисно. Насправді це брак ресурсів, інвестицій та підготовленості», – говорить Фелікс Карте, співавтор європейського дослідження.   

За його словами, компаніям бракує україномовних і російськомовних спеціалістів, які б зналися на місцевих питаннях. Медіаплатформи мають менше досвіду і вкладають менше ресурсів у неангломовних регіонах. Задовго до російського вторгнення їх критикували через те, що соцмережі приділяли надто мало уваги російській пропаганді. 

Тим часом пропаганда також адаптувалася до обмежень, які ввели на початку війни. Оскільки великі державні ЗМІ було заблоковано, російські наративи поширюють через окремих лідерів думок та «армії тролів», які координують через Telegram. 

«Російська дезінформаційна війна — це справжнє вторгнення в наш цифровий простір. Приклади у дослідженні ще раз показують, що великі онлайн-платформи вжили недостатніх заходів для захисту своїх користувачів. Це має реальні наслідки в усьому світі», – говорить Тьєррі Бретон, єврокомісар з питань внутрішнього ринку та послуг. 

Російська дезінформація намагається підірвати суспільну підтримку України на заході. Вона залучає тих, хто схильний вірити у теорії змови та людей, які не визначилися щодо власної позиції про війну в Україні. За словами експертів, платформи мають розробити більш проактивний підхід до боротьби з російською пропагандою, який діятиме на упередження.