Розпочата російська повномасштабна війна проти України – це повне безглуздя та дурість. Лише геть сліпі та дурні цього не бачать і не розуміють: прикладів більш ніж достатньо. Одним з таких прикладів є показова історія автомобільного заводу «Москвич», що за останні декілька місяців зробила неймовірно круте піке. До речі, вже не вперше в історії.
Автомобільний завод «Москвич»: початок
Зазвичай початок історії заводу «Москвич» асоціюють з автомобілем «Москвич-400» кінця 1940-х років. Проте насправді початок діяльності заводу з назвою «КІМ» (Комуністичний Інтернаціонал Молоді) треба шукати у 1930 році, коли почалось ліцензійне виробництво автомобілів Ford.
До речі, за час свого існування завод неодноразово змінював назву: «ЗМА» (Завод Малолітражних Автомобілів), «МЗМА» (Московський Завод Малолітражних Автомобілів), «АЗЛК» (Автомобільний Завод Ленінського Комсомолу), просто «Москвич», завод «Автофрамос» та, нарешті, російський завод Renault. Далі за текстом я буду використовувати назву саме «Москвич», аби не плутатись. Тим паче від середини травня завод знову називається саме так – просто «Москвич». Однак повернемось до 1930-х років: отже, початок роботи заводу та випуск перших Ford.
А далі трапилась Друга Світова Війна, яку хтось визначає як «вітчизняна», але неможливо втриматись й від терміну «загарбницька». Оскільки зрештою «під ковпаком» СРСР опинилось досить багато країн, включно з частиною Німеччини. Маючи доступ до місцевих заводів, керівництво СРСР прийняло рішення вивозити певні підприємства та виробничі лінії. Це трапилось з виробництвом моделі Opel Kadett 1936 року. Саме цей автомобіль і став основою «Москвич-400», що вироблявся від кінця 1940-х й до середини 1950-х років.
Отже, початок заводу «Москвич» – це ліцензійне складання автомобілів Ford та «вкрадено-репараційний» автомобіль Opel. Проте далі настав…
Розквіт за часів СРСР
Як не рахуй, але період 1950-1970 рр. був періодом розквіту для заводу «Москвич». Все почалось з моделі «Москвич-402/407», яка була побудована за іноземними аналогами, однак про тотальне копіювання вже не йшлося. Більш того, окрім традиційного кузова «седан» автомобіль «Москвич-407» також здобув й багато інших корисних модифікацій – наприклад, «універсал» і «фургон». Та навіть щось схоже, на сучасний кросовер у вигляді «Москвич-411»: поєднання зручного кузову «універсал», комфортного салону пасажирського автомобіля, а також повного приводу. Звісно, це було не від кращого життя, просто цього вимагали погані радянські дороги. Крім того, схожі автомобілі з’являлись також в інших місцевих автозаводів. Однак це не виключає внеску заводу «Москвич». А на додачу можна згадати ще й перші експортні поставки автомобілів за кордон.
Наступним кроком стало створення автомобілів «Москвич-408» та «Москвич-412». Вони отримали непоганий дизайн (як на дату випуску) й набагато раніше за ВАЗ намагались стати масовим автомобілем для радянської людини. Звісно, задній привод вже того часу починав застарівати, а двигун був недостатньо потужним. Однак згадаємо про масовість виробництва, додамо різноманітні типи кузова, а ще організацію виробництва автомобілів на іншому заводі. Мається на увазі завод «ІЖ», що працював на радянський військовий комплекс (а що тоді не працювало?) та мав площі для додаткового виробництва. Цікаво, що випуск автомобілів «Москвич» на заводі в Іжевську не обмежився лише складанням наявних моделей – також було розроблено власний автомобіль, відомий під назвою «ІЖ Комбі».
Тож час 1950-1970 років і справді був таким собі «періодом розквіту» для заводу. Проте коли сімейство «Москвич-408/412» перетворилось на «Москвич-2140», то для заводу почався період застою. Автомобілі виглядали застарілими та програвали новим ВАЗ-ам за сприйняттям дизайну, обладнанням салону, в потужності двигунів тощо. Завод «Москвич» вимагав нового сплеску, яким став…
Автомобіль «Москвич-2141» та занепад 90-х років
Як і попередник свого часу, новий автомобіль «Москвич-2141» був досить революційним: аеродинамічний кузов «хетчбек», передній привод, великі габарити (більше за ВАЗ-2109), гарна оглядовість. Нерідко кажуть, що «Москвич-2141» було скопійовано з автомобіля Simca – проте, знову ж, це не було сліпе копіювання. Та й проблема була не в копіюванні, а в усьому іншому: погана якість компонентів та загального виробництва, відсутність відповідного двигуна, загальні затримки з впровадженням нової моделі у серію. Коли наприкінці 1980-х років нарешті розпочалось більш-менш масштабне виробництво наче нового автомобілю «Москвич-2141», він вже починав морально застарівати.
Зрештою, розпад СРСР призвів до проблем заводу: він працював неритмічно, автомобілі вироблялись некомплекті. Нове керівництво намагалось оживити «померлого коня», створюючи на базі моделі «Москвич-2141» нові й нові конструкції. І якщо оновлення автомобіля під назвою «Москвич Святогор» або розробка седана з подовженою колісною базою виглядає ще якось логічно, то створення 2-місного купе «Дует» у країні, де більшість населення виживає завдяки гуманітарній допомозі й «курячим ніжкам Буша» – це вже відверте знущання.
Однак саме тоді трапилась подія, яка мала важливі наслідки для майбутнього заводу «Москвич»: на оновленій моделі «Святогор» почали встановлювати бензинові двигуни Renault. Водночас компанія Renault шукала шляхи виходу на російський автомобільний ринок, аби продавати там свої недорогі автомобілі – спочатку це був седан Renault Clio Symbol (або просто Renault Symbol), потім прийшов час для Renault Logan. Зрештою, все це призвело до наступного етапу…
«Новий подих» з Renault та подальша «китайська історія»
Починаючи з 1998 року й до нинішнього 2022-го, завод «Москвич» отримав «новий подих» завдяки Renault. Було створено підприємство «Автофрамос», з 2005-го розпочалось виробництво автомобілів: спочатку просте складання, а потім й більш повномасштабне виробництво. Зрештою, справа дійшла до власних локалізованих автомобілів: моделі Renault Kaptur та Arkana, кросовер Nissan Terrano (хай навіть це був лише видозмінений «перший» Renault Duster).
Проте за дурні вчинки треба платити. Після початку повномасштабної війни проти України, працювати на російському ринку стало «токсично» для іміджу – це зрозуміло багато компаній, серед яких була й Renault. То ж французи вирішили піти: в березні зупинили діяльність, в травні остаточно відмовились від російського ринку. Насправді як виходила компанія Renault – це тема для окремої статті. А зараз нас цікавить саме завод «Москвич». Останній перейшов у власність місцевого московського уряду й місцеві урядники одразу почали багато обіцяти.
Ой, а наобіцяли стільки, що голова пішла обертом! По-перше, технічним партнером заводу «Москвич» мав виступити завод «КамАЗ» (який і сам опинився під санкціями). По-друге, обіцяли випускати по 300 тисяч автомобілів на рік, які мали просто продавати або передавати в каршерінг та таксі. По-третє, розповідали про відновлення виробництва вже до кінця поточного року. І ось саме останній пункт виявляється найцікавішим – тому, що неможливо розробити новий автомобіль в такі стислі терміни, не кажучи вже про початок його серійного виробництва. А ось скопіювати…
Після оголошення таких грандіозних планів у будь-якої тверезої людини одразу поставало питання реальності їх впровадження. Найбільш реальним методом виглядає залучення китайських автомобільних виробників та початок складання їх автомобілів. Схоже, таким партнером виступить компанія JAC – вже презентована лінійка «Москвич», де автомобілі є нічим іншим, як копією китайських моделей. Ось так вийшло: вся російська країна напружилась, підтягнула «КамАЗ» та московський уряд, залучила сторонні компанії – а все лише для того, аби автозавод з майже 100-річною історією був змушений копіювати та займатись складанням китайських автомобілів. Ви вірите, що з цього хоч щось вийде?
Ось навіть місцеві автомобілісти не вірять. Перші опитування щодо майбутнього заводу «Москвич» явно демонструють настрої потенційних клієнтів. Лише третина опитаних вірять у відновлення роботи та успішний випуск автомобілів. Близько 45% опитаних вважають, що завод «Москвич» просто буде з часом покинуто. А ще 22% опитаних впевнені, що на території заводу згодом зведуть житловий комплекс або торговий центр. Отже, 2/3 просто не вірять в майбутнє цього заводу.
Висновки з історії
Як неважко помітити з наведеної статті, у багатьох випадках історія заводу «Москвич» базувалась на запозичених автомобілях та технологіях. Інколи навіть просто вкрадених, як це було з Opel.
Можливо дивно виглядає для російського суспільства, проте гарний результат отримуєш лише тоді, коли над ним наполегливо працюєш власними руками та головою. Варто справедливо зазначити, що такі приклади в історії «Москвич» теж траплялись: період 1950-1970 років та епоха Renault.
Однак, це складно – думати та працювати. Набагато простіше «лягти під Китай». Що, схоже, зараз відбувається не тільки з російським автомобільним заводом «Москвич», а й з усією їхньою країною та суспільством. Хоча зрештою все логічно – кожен отримає те, чого заслуговує.
Завантаження коментарів …