Небезпечні для людей віруси можуть довше залишатися активними у прісній воді, прикріплюючись до частинок мікропластику. Це довели науковці зі Стерлінгського університету. Дослідження опублікували в журналі Environmental Pollution. 

Виявилось, що кишкові віруси (наприклад, ротавірус), які викликають діарею та розлади шлунка, виживають у воді на частинках мікропластику довжиною менш як 5 мм. Вони залишаються заразними, створюючи потенційний ризик для здоров’я.

«Ми виявили, що віруси можуть прикріплюватися до мікропластику, що дозволяє їм виживати у воді три дні, можливо, довше. … Цього достатньо, щоб дістатися від очисних споруд до громадського пляжу», – говорить провідний дослідник проєкту. 

За його словами, очисні споруди не можуть вловити мікропластик. Його частинки настільки крихітні, що плавці можуть випадково їх проковтнути. Часом вони вимиваються на пляжі у вигляді яскравих гранул, де їх можуть підібрати та покласти до рота діти. Навіть невелика кількість вірусних часток на них може викликати захворювання. 

«Віруси також можуть прикріплюватися до природних поверхонь у навколишньому середовищі. Однак пластикове забруднення тримається набагато довше, ніж ці матеріали», – зазначає науковець. 

Під час дослідження виявилось, що на мікропластику виживали віруси без ліпідної оболонки, такі, як ротавірус та норовірус. Віруси з ліпідною оболонкою (наприклад, грипу) швидко гинули, коли оболонка розчинялась у воді. Науковці вивчали віруси протягом трьох днів, однак планують спробувати довші терміни у майбутньому.