У NASA почали вимикати системи космічних зондів «Вояджер», запущених ще у 1977 році. Це означає кінець кар’єри для апаратів, які пропрацювали майже півстоліття та першими вийшли у міжзоряний простір. Про відключення повідомляє The Independent.
«Вояджер-1» та «Вояджер-2» запустили у 1977 році для дослідження найвіддаленіших планет Сонячної системи та їхніх супутників. Ще у минулому сторіччі вони облетіли Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, а 2013 року вийшли у міжзоряний простір за межами геліосфери. Зараз NASA має обмежити їхню функціональність, щоб вони змогли працювати до 2030 року.
«Пройшло 44 з половиною роки. Ми вже 10 разів вичерпали гарантійний термін на такі речі», – говорить Ральф МакНатт, науковець із Лабораторії прикладної фізики університету Джона Хопкінса.
На першому «Вояджері» досі функціонують чотири інструменти, тоді як на другому їх залишилось п’ять. Обидва космічні апарати живляться електрикою, яку генерує розпад плутонію. Потужність цієї батареї знижується щороку приблизно на 4 Вт, тож у NASA вже мусили приймати рішення, які з інструментів відключити.
У 2019 році інженери вимкнули обігрів для детектора космічних променів. Саме він дозволив визначити, коли «Вояджер-2» вийшов за межі геліосфери, магнітосфери, астросфери та зовнішнього шару атмосфери Сонця.
Останніми інструментами, які вимкнуть науковці, будуть магнітометр і плазмовий інструмент, які містяться в корпусі апарата. Вони обігріваються надлишковим теплом комп’ютерів та остигатимуть найдовше. Обидва «Вояджери» перебувають настільки далеко від Землі, що до першого радіосигнал має йти близько 22 годин і 18 годин – до другого.
Завантаження коментарів …