Астрономи оприлюднили найдетальніший огляд Чумацького шляху, в якому виявили тисячі «зоретрусів» та «зоряну ДНК», а також допомогли ідентифікувати найбільш придатні до життя куточки нашої галактики, пише The Guardian. 

Спостереження космічного телескопа Gaia від Європейського космічного агентства охоплює майже два мільярди зірок – близько 1% від загального числа у галактиці. Це дозволило астрономам відтворити структуру Чумацького Шляху та з’ясувати, як вона розвивалась протягом мільярдів років. 

Попередні дослідження космічного телескопа детально показали рух зірок у нашій галактиці, що дозволило моделювати зміни у ній протягом часу. Останні спостереження деталізують хімічний склад і температуру зірок, кольори, масу та вік. Для вимірювань використовувалась спектроскопія, коли зоряне світло ділили на хвилі різної довжини. 

Неочікувано ці спостереження відкрили тисячі «зоретрусів» – схожих на цунамі катаклізмів на поверхні зірок. За словами одного з науковців, це може багато розповісти про їх внутрішню роботу. 

«Зіркотруси навчають нас багато чому про зірки, зокрема, про їхню внутрішню роботу», — розказала Конні Ертс з KU Leuven у Бельгії, яка є членом колаборації Gaia. «Gaia відкриває золоту копальню для астеросейсмології масивних зірок».

Склад зірок може розповісти про місце їх народження та подальшу подорож, і допомогти розгадати історію Чумацького Шляху. Найперші зірки, утворені після Великого Вибуху, мали у складі лише легкі елементи гелію та водню. Вони утворили перші наднові, які збагатили галактики металами й елементами на кшталт вуглецю та оксигену. Наступні покоління зірок додали важчих елементів. 

Gaia виявив, що деякі зірки в нашій галактиці зроблені з первісного матеріалу, а інші, як наше Сонце, з матерії, збагаченої попередніми поколіннями зірок. Зірки, які знаходяться ближче до центру та площини нашої галактики, багатші на метали, ніж зірки на більших відстанях. Gaia також визначив зірки, які спочатку прийшли з інших галактик, ніж наша, на основі їхнього хімічного складу.

Тож хімічний склад зірки схожий на ДНК, що дає науковцям критично важливу інформацію щодо її походження.